«25-й кадр» і п’ять черепів в одній історії про одну партію

10 березня блок «Наша Україна» скористався своїм законним правом на розміщення півгодинного агітаційного ролика на Першому національному телеканалі. Ролик, знятий у вигляді документального фільму, називався «Загроза. Страшна правда». Це не що інше, як антиагітація, спрямована проти Партії регіонів, що власне, є законним правом партій і блоків.

Для тих, хто не захоплюється переглядом досить нудних агітаційних роликів на УТ-1, трохи перекажемо його зміст. Це фільм про те, що собою являє Партія регіонів, її список, історія становлення «господарів Донбасу» з очевидним кримінальним минулим. Анонсували фільм як стрічку про хід виборчої кампанії в Донецькій області та загрозу реваншу. Показані кадри часто справляють дуже моторошне враження, адже йдеться про кримінальні розбірки, які відбувалися на Донбасі в останні роки.

Цей фільм, вочевидь, мав спричинити коментарі Партії регіонів. І вони негайно з’явилися, але... стосувалися не його змісту, а зовсім іншої речі — 25-го кадру, ніби використовуваного в ньому.

Наступного ж дня Тарас Чорновіл заявив, що, аналізуючи фільм для пошуку там неправдивої інформації, регіонали, зупинившись на розкадровці, наштовхнулися на так званий 25-й кадр. Чорновіл нагадав, що це заборонений прийом і за його використання передбачається кримінальна відповідальність.

Блок «Наша Україна» відразу ж спростував використання забороненої технології 25-го кадру у фільмі, заявивши, що все це не що інше, як «спроби відвернути увагу від фактів, продемонстрованих у фільмі».

Однак регіонали від заяв перейшли до демонстрації, показавши журналістам, яка саме картинка крилася в так званому 25-му кадрі. Під час демонстрації керівник штабу «регіоналів» Євген Кушнарьов показав на цифровій відеоапаратурі, як під час фільму кілька разів миготить дуже специфічний кадр у вигляді черепа на блакитному тлі.

Цікаво, що при цьому «регіонали» ніяк не спростували факти, про які йдеться у фільмі, зосередившись винятково на 25-му кадрі і зверненні до міжнародних організацій і правоохоронних органів дати оцінку подібним діям пропрезидентського блоку. Також пан Кушнарьов зачитав і висновки експертних організацій, які ніби-то свідчать на користь заяв його партії.

Як сказано у висновку рекламного агентства «Стиль — С», під час трансляції фільму «було використано специфічний прийом відеомонтажу «флеш» та звуковий сигнал «клацання», який застосовується для логічного відокремлення деяких матеріалів... Протягом покадрового перегляду було встановлено, що з цим спалахом з’являється людський череп блакитного кольору тривалістю три кадри. А загалом цей спалах впродовж фільму повторюється п’ять разів». Насправді, якщо проаналізувати ці експертні висновки, то жоден із них не доводить дійсного використання технології «25-й кадр».

Ми дозволимо собі дати трохи технічних пояснень про те, що таке «25-й кадр» і чому навколо нього так багато галасу. Вперше про «25-й кадр» заговорив американський психолог Джеймс Вайкері 1957 року. Під час проекції телефільму або трансляції телевізійних програм за секунду миготять 24 кадри, таким чином людське око не помічає переходу від одного кадру до іншого. У цей ряд можна вставити і 25-й кадр, який ніяк не буде помічений людським оком.

Вайкері провів певні досліди і довів, що «25-й кадр» має вплив на підсвідомість людини. В одному з кінотеатрів із допомогою спроектованого ним же апарата Вайкері в стандартну розкадровку вставляв 25-й кадр із написами «пийте кока-колу» і «їжте поп-корн». Кількість продажів цих продуктів у кінотеатрі, де відбувався перегляд фільмів зі специфічним кадром, зросли в 1,6 разу.

Слід відзначити, що з 1957 року у світі не перестають сперечатися про ефективність цієї технології. Одні називають її дуже дієвою, інші — вкрай сумнівною.

Річ у тім, що чітко визначено — 25-й кадр запам’ятовується не людською свідомістю, а підсвідомістю. А «витягти» цю інформацію з підсвідомості практично неможливо. Тому вплив 25-го кадру, так би мовити, на «уми» дуже суперечливий. Принаймні особливого ефекту від використання цієї технології в політичній боротьбі помічено не було, кажуть відомі політтехнологи.

Однак у багатьох країнах використання технології «25-й кадр» заборонене законодавством, оскільки це може призвести до нерівної конкуренції.

В Україні «25-й кадр» теж прийом заборонений. Зокрема Законом «Про рекламу» забороняється «використовувати засоби і технології, що діють на підсвідомість людини», і новою редакцією Закону «Про телебачення та радіомовлення», котрий набув чинності з 1 березня, «забороняється використання в програмах і передачах на телебаченні та радіо прихованих уставок, які впливають на підсвідомість людини».

Та повернімося до фільму і до експертних висновків. Річ у тім, що в цих висновках ніхто так і не визначив, що мова йде саме про 25-й кадр у стандартному наборі після 24 попередніх кадрів за секунду. У даному разі у фільмі «Загроза. Страшна правда» моторошна картинка швидше за все була використана у вигляді флеш-кадру.

Останній вставляється в стрічку як своєрідна перебивка, як перехід від одного плану до іншого. У даному разі він з’являється при зміні картинок. І цей кадр може бути за рахунком будь-яким — другим, четвертим і двадцять четвертим. Про якийсь вплив флеш-кадрів на підсвідомість поки не відомо.

Інше питання — чому для флеш-кадру було обрано саме цей кадр із черепом? Адже, як правило, при зміні планів найчастіше використовується звичайний білий кадр.

До речі, «Наша Україна» зараз і не заперечує, що кадри з черепом у фільмі дійсно були, але саме як флеш-кадри. Як сказала «ДТ» прес-секретар «Нашої України» Тетяна Мокріді, такий кадр вставила у фільм людина, котра його монтувала. Мовляв, це був її вибір такої картинки для флеш-кадру.

Тетяна Мокріді каже, що в блоку «НУ» є підписаний договір із авторами фільму про нерозголошення їхніх прізвищ до кінця виборчої кампанії. Хоча, слід зазначити, секрет цей дуже умовний, адже як стилістика, в якій знято фільм, так навіть і голос ведучого дуже вже нагадує відомий спецпроект на відомому телеканалі, котрий має прямий стосунок до члена списку «Нашої України». Однак питання про вибір специфічного кадру все одно слід поставити режисеру, хоч і після виборів.

Ми свідомо зупинилися на поясненні всіх технічних подробиць, щоб розставити всі крапки над «і» у цій трохи заплутаній історії. Хоча дуже шкода, що всі дискусії навколо фільму звелися винятково до технічного боку питання.

Насправді ж значно важливішою є політична складова появи «Загрози...». Адже в даному разі за весь період виборчої кампанії тільки цей фільм виявився ледь не єдиним серйозним випадом на адресу Партії регіонів і її лідерів із боку ще недавно, здавалося б, їхніх непримиренних противників — «Нашої України».

Головна боротьба під час цієї виборчої кампанії, хоч як дивно, розгорнулася між «своїми», а саме між представниками помаранчевого табору. І ці постійні обвинувачення колишніх союзників лише додавали рейтингу Партії регіонів.

Якщо півтора року тому помаранчеві сили змогли дуже переконливо показати, що вони пропонують принципово інший шлях розвитку країни, ніж «регіонали», то під час цієї виборчої кампанії все спростилося до примітивної боротьби примітивних гасел і політреклами. У даному разі «Загроза. Срашна правда» — виняток із правил.

Очевидно, що поява фільму вже наприкінці виборчої кампанії не сподобалася не тільки представникам Партії регіонів, а й деяким членам блоку «Нашої України». Адже останнім часом заяви про можливу коаліцію «Нашої України» із Партією регіонів з’являються дедалі частіше, причому з двох таборів.

Як свідчать наші джерела, головним лобістом виходу фільму був Роман Безсмертний, а про переговори з «регіоналами», як відомо, говорять інші відомі люди в «Нашій Україні»...

Що ж стосується безпосередньо фільму, то після скандалу з «25-м кадром», організованого Партією регіонів, можна не сумніватися, що його побачить значно більша кількість українців. «Наша Україна» має бути щиро вдячна «регіоналам» за таку рекламу свого агітаційного продукту. Останнього тижня виборів фільм демонструватимуть у різних областях, і інтерес до нього буде вже точно не в такий, який спостерігався 10 березня, під час демонстрації на Першому національному.