Ігор Калєтнік: «Якщо імпортери почнуть хвалити митницю, доведеться подати у відставку»

25 червня свій ювілей відзначає Державна митна служба. 20 років тому, коли держава Україна ще не оформила свою політичну незалежність, було створено структуру для забезпечення незалежності економічної. І тільки згодом з’явилися прикордонна служба, СБУ, податкова, гімн та інші атрибути самостійності. З кожним роком значення митниці як одного з основних інструментів наповнення бюджету та регулювання імпортно-експортної політики в державі зростає. Керівники цього відомства не прагнуть публічності, але за впливовістю в політиці та бізнесі вони завжди входять до числа ключових гравців. При розподілі посад у команді Віктора Януковича саме за керівництво ДМСУ спалахнула запекла політична боротьба, і призначення голови служби відбулося в останню чергу - після того як затвердили всіх інших керівників уряду.

Митниця - це висока відповідальність і висока ставка. 25 червня виповнюється рівно рік, як попередній керівник відомства Анатолій Макаренко перебуває під арештом, ставши заручником політичної ситуації і жертвою бізнес-інтересів іншого колишнього глави ДМСУ, а нині голови СБУ Валерія Хорош­ковського. Митниця стала виконавцем багатьох дій української влади, пов’язаних зі змінами в митній політиці, з переділом ринків і фінансових потоків, квотуванням і ліцензуванням в Україні. Роботу митниці особисто курирує президент Янукович. І явно не збирається передоручати комусь із наближених контроль над відомством. Після статті «Митниця: парадний вхід і чорний вихід» (DT.UA №11 від 25 березня 2011 року) президент викликав з доповіддю про стан справ у митниці, у тому числі й з питань, порушених у матеріалі, голову Державної митної служби Ігоря Калєтніка.

Напередодні 20-річчя ДМСУ Ігор КАЛЄТНІК в інтерв’ю DT.UA розповів нашим читачам про актуальні проблеми та перспективи митної служби.

- Якими є результати реформи в Держмитниці? Наскільки скорочено витрати на утримання управлінського апарату, як це позначилося на ефективності діяльності ДМС?

- На 2011 рік на утримання митниці за штатом було заплановано 2,7 млрд. грн. Проте в результаті скорочення та реорганізації у зв’язку з адміністративною реформою ми вкладемося в 1 мільярд 403 мільйони. На 50% скоротили кількість керівних посад у відомстві, а також центральний апарат та його структурні підрозділи.

Об’єктивні показники: за п’ять місяців 2011 року в бюджет перераховано майже 40 млрд. грн., план доходів бюджету, установлений Міністерством фінансів, виконано на 105%. Порівняно з аналогічним періодом минулого року зібрано на 7,7 млрд. грн. більше. Отже, судіть самі, наскільки ефективно в нас організовано роботу. За тенденцією, з великим запасом буде перевиконано і річний план наповнення бюджету.

Особливо зазначу, що 70% у структурі імпорту займають засоби виробництва. Таким чином, нинішня митна політика держави стимулює внутрішнього виробника, а не імпорт готових споживчих товарів. Це дуже важлива тенденція, яка дозволяє говорити про імпортозаміщення, про захист своїх ринків, про створення робочих місць в Україні. Це підтверджується й зростанням товарного експорту.

Порівняно з 2010 роком, на 31% зріс експорт виробів з зернових культур. Імпорт м’яса та м’ясних виробів скоротився на 37%, при цьому експорт збільшився на 82%. Експорт круп зріс на 51%, а продуктів переробки овочів - на 47%. Так, уряд і митницю можна критикувати, і ви, преса, робите це багато в чому справедливо: у нас є проблеми, які створювалися системно останні 20 років. Але факти - річ уперта, і вони кажуть, що держава вживає заходів у правильному напрямку. Звичайно, для декого це виявляється болісним. Звісно, ми теж робимо помилки. Але ми рухаємося вперед, і результати обнадіюють.

- Чесно кажучи, за останній рік я спілкувався з багатьма підприємцями, але жоден з них не казав, що його обнадіюють результати роботи митниці. Наскільки скоротилися часові та матеріальні витрати суб’єктів зовнішньо­економічної діяльності? Яким галузям економіки і яким під­приємствам конкретно стало легше й зручніше працювати з митницею, які митні процедури вдалося спростити?

- Я скажу так: митник працює добре, коли ним не задоволені. Якщо митник став популярною і симпатичною фігурою, виходить, він не відповідає своїй посаді. Скажу жартома, якщо імпортери почнуть хвалити митницю, значить, мені вже час подавати у відставку. Податків не хоче платити ніхто, а бюджет наповнювати треба, і зробити це можна тільки відповідними заходами. І якщо громадяни отримують зарплату і пенсії, якщо будуються мости і дороги, то ті, хто отримує, - задоволені, а ті, хто за це платить, - ні. Для бізнесу природно оптимізувати свої видатки. І з бізнесом митниця не обмінюється компліментами - ми ведемо прагматичний діалог. Його результати видно з наповнення бюджету і зі структури імпорту. Все інше - лірика, що не має стосунку до справи.

А в справі - ми відмовляємося від фізичного контролю всього, що проходить через кордон, прискорюємо товарообіг, усуваємо ґрунт для корупції. Великі імпортери поступово звільняються від марудних процедур. Так, у 2009 році при митному оформленні оглядали 69% вантажів, а за п’ять місяців
2011-го -лише 23%. Але й це ще багато. Щоб відповідати в цьому плані стандартам Євросоюзу, ми передбачаємо скоротити цей показник до 10%. Я казав про це на зустрічі з представниками провідних європейських і міжнародних корпорацій, що відбулася минулого тижня в Брюсселі на запрошення європейської бізнес-асоціації. Це уможливиться завдяки посиленню аналітичної роботи та тісній взаємодії з підприємницькими об’єднаннями, з добросовісними платниками податків, які гідні того, щоб бути в «білому» списку імпортерів.

У рамках підготовки до Євро-2012 наша служба разом з митниками Польщі розпочала в 2011 році експеримент з обміну інформацією про транспортні засоби, які проходять через міжнародний пункт пропуску «Рава-Руська-Хребенне». Тепер, отримуючи інформацію від польських колег, ми на порядок скоротили час пропускання за рахунок скасування процедури зважування транспортних засобів і за рахунок щоденного автоматичного звіряння інформації про в’їзд і виїзд транспорту. Плануємо поширити цю практику на всі пункти пропуску, щоб до чемпіонату Європи з футболу черги на переходах повністю зникли.

У 2011 році ухвалено закон про наділення митних органів повноваженнями зі здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного контролю окремих товарів та контролю за переміщенням культурних цінностей у формі попереднього документарного контролю. Найближчим часом 95% імпорту та транзиту будуть оформлятися в такій формі, а функції контролю буде передано відповідним службам усередині країни. Зрозуміло, на порядок скоротяться й обсяги корупції, а також часові втрати та витрати підприємців у пунктах пропуску.

Уже нині реформи митниці дозволили скоротити час митного оформлення при імпорті в травні 2011 року, порівняно з жовтнем 2010-го, вшестеро - з 10 годин 40 хвилин до 1 години 46 хвилин. При експорті час оформлення скоротився з однієї години 44 хвилин до 58 хвилин - майже вдвічі.

Середній показник оформлення автобусів скоротився з десяти до шести хвилин, легкових машин - з п’яти до трьох хвилин, вантажних машин - зі 100 до 90 хвилин.

- Як ухвалення нового Митного кодексу вплине на зниження корупції та зменшення накладних витрат бізнесу на хабарі чиновникам?

- Головне достоїнство проекту нового Митного кодексу - його відповідність світовим стандартам і, зокрема, Міжнародній конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур.

Кодекс значно розширює права імпортера та підвищує їх захист. Визначається вичерпний перелік документів, які надаються для здійснення митного контролю, основних і додаткових документів, що подаються для підтвердження заявленої митної вартості, а також порядок дій декларанта та митного органу при виникненні спірних питань. Буде скасовано всі відкріплення й дозволи, і, акредитувавшись один раз, підприємство зможе оформлятися в будь-якому митному органі.

Декларант отримує право задекларувати товари до моменту їх прибуття в Україну, причому під одним кодом можна буде оформляти значну кількість найменувань товарів. Передбачено випадки автоматичного застосування методу визначення митної вартості за ціною договору. Щоб підприємці перестали бути заручниками недобросовісних чиновників, вони звільняються від відповідальності за ненавмисні помилки в митному оформленні. Якщо митного оформлення не проведено впродовж чотирьох годин з моменту подачі декларації, посадові особи митниці притягуються до відповідальності. Для захисту бізнесу від необґрунтованих повторних оглядів підставою для такого огляду визначено виключно офіційну інформацію правоохоронних органів. І, нарешті, кодекс регламентує електронне декларування, яке повністю виключає для підприємця необхідність особисто контактувати з митником.

Вважаю, що ухвалення нового Митного кодексу стане важливою складовою економічної реформи.

- Що робиться для координації роботи ДМС і ДПС України? Чи підтримуєте ви плани уряду щодо об’єднання митниці та податкової під егідою Міністерства фінансів?

- Для координації роботи з податковою службою ми запровадили систему обміну інформацією. Нині митниця в повному обсязі передає всю інформацію про завезені товари та суб’єкти в ДПС, яка повинна відстежувати рух товару, його вартість і достовірність його оподаткування всередині країни. Разом з тим, думаю, для фіскальних органів у цей час головним пріоритетом є не організаційне, а інформаційне об’єднання. А також створення законодавчої бази для організації контролю за переміщенням товарів у країні. Спочатку потрібно виконати указ глави держави про адміністративну реформу.

- Однак інформаційне об’єд­нання не дає можливості ухвалювати адекватні органі­заційні заходи та ліквідувати контрабандні схеми. Чому зірвано ваш план щодо спільної перевірки фіскаль­ними органами імпор­ту ювелірних виробів та іншої дорогої продукції?

- Ця проблема була актуальною до першого січня 2011 року - до моменту набрання чинності Податковим кодексом та затвердження постановою уряду від 27 грудня 2010 року порядку координації проведення планових виїзних перевірок контролюючими органами. Тепер координацію роботи між митницею та податковою регламентовано. З початку року тільки на авіаційному транспорті митні органи зупинили незаконне ввезення
18 партій ювелірних виробів на суму 5,3 млн. грн. Правоохоронні органи в 2011 році порушили дві кримінальні справи за правопорушеннями, предметом яких були високоліквідні товари на суму 5,5 млн. грн.

- Боюся, ця цифра свідчить про некомпетентність контрольних органів, зокрема підрозділів боротьби з контрабандою митної служби. Спільні перевірки податкової й митниці ювелірних мага­зинів припинилися, хоча, згідно з логікою Податкового кодексу, мали б посилитися. При тому, що офіційний імпорт коштовностей - на 300 млн. дол. на рік, припи­няється незаконне ввезення на суму 600 тис. дол., включно з брендовим одягом, - а порушуються всього дві справи. Але ж ювелірка, брендовий одяг - одна з найприбутковіших сфер контрабанди. Чи не хочете ви сказати, що тепер усі предмети розкоші імпор­туються й продаються законно?

- Я лише хочу сказати, що митниця діє в цьому питанні в рамках закону і встановлених повноважень. Ми здійснюємо контроль тільки в пункті пропуску. Важко виявити переміщення товарів, котрі мають високу вартість і невеликі розміри, якщо вони перевозяться як особисті речі і в одиничних екземплярах. Ми не можемо влаштовувати тотальні обшуки, огляд та експертизу всіх особистих речей пасажирів. Митниця не є правоохоронним органом і не має права на ведення оперативно-розшукової діяльності.

Слід зазначити, що чимало товарів всесвітньо відомих марок в українській торгівлі є не контра­бандою, а низькоякісною підробкою, виробленою безпосередньо на території України.

- Оскільки ви визнаєте наявність контрафактної продукції на ринку, оскільки за цими фактами порушується мізерна кількість кримі­нальних справ, - можна припустити, що й контрабанда зберігається, бо внутрішній ринок для збуту нелегальної продукції є. Які законодавчі ініціативи митниці спрямовані на системну боротьбу з ухилянням від сплати податків та «сірим» імпортом?

- Головною проблемою контролю імпорту є не контрабанда, а ухиляння від сплати податків шляхом поставки товарів в Україну з використанням взаємо­залежних посередників, які, передаючи товар «на папері», подають документи на вантаж із заниженою митною вартістю. Сьогодні ми добилися, що 91% імпортних поставок оформляється виключно за прямим контрактом із компанією-нерезидентом. Однак у багатьох випадках під час перевірок дані бухобліку повністю збігаються з даними, поданими для митного оформлення, оскільки компанія-нерезидент перерахувала кошти через інші заховані розрахункові рахунки, у вигляді готівки або з допомогою механізму товарного кредиту. Навіть якщо нам потрапляли до рук документи про заниження ціни товару відносно ринкової, митниця не могла розрахувати митне зобов’язання.

Однак у перші дні 2011 року, по суті, відбувся справжній прорив у створенні нової нормативної бази роботи митниці. Ухвалення Податкового кодексу та чотирьох постанов Кабінету міністрів закріпило право митних органів визначати базу оподаткування і податкового зобов’язання платника податків на підставі документів, які безпосередньо стосуються імпортованого товару, хоча й не підтверджуються первинними документами об’єкта контролю.

Поряд із цим, введено часткове оподатковування товарів у режимі тимчасового ввезення. Зменшено низку пільг. Я розраховую, що ми нинішнього року доб’ємося скасування пільг із несплати ПДВ для імпортних лікарських препаратів. Ця схема ухиляння від сплати податків через фіктивне завищення фактурної вартості ліків гальмує розвиток вітчизняної фармацевтики.

Вважаю, що системні зміни нормативної бази дозволили зруйнувати основні схеми ухиляння від сплати податків. Це серйозне досягнення уряду в наведенні порядку й легалізації імпорту.

- Українська асоціація легкої промисловості заявила, що 70% одягу та взуття в Україні - контрабанда. Чому митниця не може зупинити потік контрабанди в країну?

- Ця заява не відповідає дійсності. Не знаю, з якою метою і в чиїх інтересах її зробили, але факти свідчать про протилежне. 2010 року, порівняно з 2009-м, вдесятеро збільшилися поставки промислового обладнання і в сім разів зріс імпорт сировини для легкої промисловості. Хто б експлуатував це обладнання й використовував сировину, якби майже весь ринок було завалено контрабандою? Певен, члени Асоціації легкої промисловості не стали б працювати собі на збитки. Більше того, значно зріс експорт товарів вітчизняної легкої промисловості. Про що це свідчить? Галузь швидко оживає завдяки боротьбі з контрабандою та сприятливим умовам для розвитку виробництва всередині країни.

- За рахунок дешевої робочої сили в Україні вони цілком можуть собі дозволити працювати на експорт, саме тому що неконкурентоспроможні на внутрішньому ринку. Та й який сенс Асоціації легкої промисловості виступати проти митниці з заявами, коли, за вашими словами, ДМСУ робить усе для процвітання легпрому? Навіщо ж бізнесові рубати гілку, на якій він сидить?

- До речі, у мене є свіжа інформація: за п’ять місяців 2011 року за матеріалами митних органів складено 73 протоколи про порушення митних правил, де предметом правопорушень є, наприклад, дитячий одяг та взуття, а за весь 2010-й таких протоколів було складено 120. При цьому за матеріалами митниці нинішнього року правоохоронні органи порушили дві кримінальні справи про контрабанду на суму 18,8 млн. грн., тоді як торік - п’ять справ на суму 1,8 млн. грн.

- Міністерство інфраструктури критикує митницю за жорс­т­кість бюрократичних про­цедур, що призвело до зменшення транзиту через українські порти, переходу транзитерів у порти Росії й Румунії. Яких заходів вжи­ває митниця для поновлення обсягів транзиту?

- Митна служба недавно перевірила цю інформацію. Справді, товарооборот в Іллічівському порту 2010 року, порівняно з 2009-м, зменшився на 7,6%, а товарооборот Одеси - на 11,8%. Проте зменшення товарообороту відбулося за рахунок падіння обсягів експорту. В Іллічівську транзит як на ввезення, так і на вивезення товарів навіть збільшився - з 3,6 млн. тонн у 2009-му до 4,26 млн. тонн у 2010-му. В Одесі транзит зменшився - з 11 млн. тонн 2009-го до 10,1 млн. тонн 2010-го.

Протягом 2010 року кількість митних оформлень в Одесі й Іллічівську зросла на 34%. Для прискорення транзиту по території України контейнерними й контрейлерними поїздами «Вікінг», «Зубр», «Ярослав» встановлено нормативи: час оформлення таких поїздів не повинен перевищувати 1,5-2 години з моменту подачі документів. До товарів, які перевозяться цими поїздами, не застосовуються заходи гарантування доставки, а митний контроль цих поїздів не здійснюється, за винятком випадків, визначених законом, - при наявності орієнтування правоохоронних органів.

Тобто ми працюємо значно більше, просто з різних причин впали обсяги. Це пояснюється насамперед впровадженням заходів нетарифного регулювання - ліцензування та квотування на вивезення зерна.

Окремо зазначу: жодної скарги від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з приводу митного оформлення експортних вантажів до Держмитслужби не надходило. Таким чином, зменшення товарообороту через морські порти не пов’язане з діяльністю митних органів.

- Скарги є. 23 червня в Одесі відбулася акція протесту близько 50 підприємців, - представники Профспілки транспортників, Асоціації міжнародних автомобільних перевізників виступили з вимогою відставки керівництва Південної митниці. Всупереч вашим словам про нормативи на оформлення вантажів до чотирьох годин, представник Спілки незалежних перевізників О.Захаров навів DT.UA дані, що тепер митне оформлення вантажу в режимі транзиту становить у середньому 17 годин, тоді як у режимі імпорту - близько години. Демонстранти заявили, що 2009 року в день оформлялося по 500-600 контейнерів, а тепер у середньому 25, і «Південна митниця знищує транспортну галузь».

- Мені відомо про цю ситуацію, і заяви транспортників, звісно, пройшли дуже серйозну перевірку, причому не вперше. Причини затримки проходження транспортних засобів з контейнерами в портах значною мірою пов’язані, зокрема, з неорганізованістю роботи фірм-експедиторів із надання документів та контейнерів із товарами для митного контролю. Пропуск товарів у таких випадках залежить від часу звернення експедитора (одержувача, перевізника) по надання послуг із обробки вантажів, оформлення ними документів, необхідних для фіксації та розрахунків за послуги з обробки вантажів. Також тут важливо, на якому рівні в порту обладнано місця митного оформлення для зважування товарів без відкривання контейнерів, час надання контейнерів для сканування.

Проблема зниження транзиту - це комплексна проблема, і дивно, що транспортники звинувачують у ній тільки митницю, не беручи до уваги відповідальності й інших відомств. Далі. Більшість часу транзиту вантаж переміщується всередині країни - нашими шляхами, на нашому транспорті, з використанням нашої транспортної інфраструктури, з урахуванням усієї нашої специфіки. Все це додаткові транзитні витрати, які можуть зробити його нерентабельним, ще перш ніж транзитер зіштовхнеться з митницею в пункті пропуску.

Ми проаналізували статистику щодо суми суднового збору в Одеському й Іллічівському портах і в румунській Констанці. Судновий збір наших портів у середньому вп’ятеро-вшестеро перевищує збори румунського порту.

Змінюється кон’юнктура ринку. За перші п’ять місяців 2010-го митниця зробила 130 тис. відправлень - приблизно 870 на добу. 2011-го - 164 тис. і 1095, відповідно. Ми докладаємо всіх зусиль до того, щоб збільшити пропускну здатність портів. І, порівняно з 2010-м, транзит нинішнього року почав зростати. Митниця 17 червня направила лист у Міністерство інфраструктури з пропозицією реалізувати низку заходів для вдосконалення обладнання Одеського порту, щоб підвищити швидкість митного оформлення. Цю проблему можна розв’язати з участю портів, з участю обласної влади.

- Чому замість «Електронної митниці» впроваджується електронне декларування для окремих підприємств щодо окремих товарів? Чому не впроваджується ключовий елемент «Електронної митниці» - цифровий підпис? Без цього неможливо регламентувати права, обов’язки й відповідальність усіх учасників зовнішньо­економічної діяльності і захистити бізнес від сваволі митників.

- Мені здається нелогічним чути критику в цьому плані. Ми вперше за весь час роботи української митниці наразі реально впроваджуємо електронне декларування. Так, можна робити це швидше. Так, можна робити в більших масштабах. Електронне декларування - це лише частина створення багатофункціональної електронної митниці. Але навіть у Євросоюзі впровадження електронного декларування забрало не один рік. Єдиної електронної митниці ЄС, до речі, не створено досі.

Ще немає «Електронної митниці» і в Україні. Чому? Тому що загальна вартість цієї програми - 3,3 млрд. грн., що в 2,5 разу перевищує весь наш річний бюд­жет. Ми працюємо з мінімальним фінансуванням. Наш недавній приклад - процедура митного оформлення вантажу в електронному вигляді забрала дев’ять хвилин. Це успіх, взірець, за яким ми плануватимемо роботу в найближчому майбутньому. Митниці одна по одній впроваджують електронні декларації. Нинішнього року ми плануємо пройти експертизу побудованої в митній службі системи захисту інформації й до кінця року впровадити використання електронного цифрового підпису. Поступово збільшується кількість підприємств, які беруть участь у пілотному проекті електронного декларування, - їх уже понад 30. До кінця року ця цифра зросте до 100 підприємств.

- Однак 30 або навіть 100 підприємств - це крапля в морі, порівняно з 34 тис. суб’єктів зовнішньо­економічної діяльності. І без впровадження цифрового підпису підприємства все одно повністю залежать від волі конкретних чиновників, із якими змушені контактувати. Якщо механізм уже готовий, то чому навіть заявки великих імпортерів на впровадження в них електронного декларування поки що не реалізуються? Чому б не запровадити електронне декларування для всіх операцій Південної і Київської митниць, які обслуговують основні товарні потоки, не ставлячи експерименти для одного-двох підприємств на кожній митниці в країні?

- Це цікава ідея. Нині ми вирішуємо великий обсяг завдань, пов’язаних з переходом на електронний документообіг, створенням електронного аналізу ризиків, управлінням митними процедурами на основі аналізу. Цей механізм обкатується. Думаю, в 2012 році ми почнемо широкомасштабний перехід на електрон­не декларування, і в цьому режимі почнуть працювати тисячі підприємств. І треба зазначити, що 100 підприємств - це все ж таки багато, враховуючи, що насамперед на електронне декларування ми переводимо найбільших імпортерів.

Цифрові підписи - це всього лише справа часу, впевнений, дуже скоро вони у нас з’являться. Вирішення цього питання вже на завершальній стадії.

- Чому не фінансується встановлення відеокамер у пунктах пропуску?

- У нинішніх цінах на встановлення відеокамер у пунктах пропуску потрібно 800 млн. грн. А таких коштів у бюджеті немає.

- Тобто держава не зацікавлена в реалізації системних заходів для припинення корупції та «сірого» імпорту, які могли б істотно підвищити доходи бюджету?

- Держава зацікавлена, але бюджет має соціальні зобов’я­зання, зобов’язання щодо погашення кредитів, і не всі структурні реформи можна реалізувати відразу. Митниця внесе пропозиції щодо встановлення відео­камер і до проекту держбюджету 2013 року. Ми не відмовимося від цієї ідеї, тому що без такої системи контролю про надійність наших митних кордонів годі й говорити.

- Чому навколо кожної митниці є невелика група своїх «блатних» брокерських контор, які монополізували поставки в Україну більшості споживчих товарів? Чому малий і середній бізнес адмініс­тративними заходами обмежено у правах, і натомість створено штучні преференції для нечисленних великих компаній? Це державна політика митниці? Хто відповідає за монополізацію імпорту?

- Вас хтось дезінформує. На сьогодні зареєстровано 6761 представника митного брокера. Надходять нові заявки, отже, цей бізнес розширюється, що за пов­ної монополізації, про яку ви кажете, було б неможливо. Митниця ніяк не причетна до будь-якої монополізації і якихось штучних преференцій. Більше того, жодних заяв про створення конкурентних переваг руками митниці від суб’єктів зов­нішньоекономічної діяльності не надходило. Не кидаймося обвинуваченнями, які нічим не аргументовані.

- Працюють усі фірми, але чомусь хтось проходить усю процедуру і наражається на бюрократичні зволікання, а хтось, як неофіційно кажуть брокери, - «трансатлантики», «вега логістики» і «дельта сі» - оформляє все, що необхідно, у найкоротші строки.

- Ваша оцінка не підтверджується фактами. Імпорт у контейнерах споживчих товарів у загальній масі імпорту становить не більш як 3-4%. Митниця працює з найбільшими світовими корпораціями, обсяги легального імпорту і його митна вартість реально зростають. Ми робимо все можливе, щоб великі імпортери, які привозять в Україну високоліквідні товари, новітні технології, відкривають представництва, створюють робочі місця, могли комфортно працювати. Давайте не зводити всі проблеми митного оформлення до з’ясування стосунків, хто і які контейнери розмитнює в Одесі. Не треба спрощувати ситуацію. Запевняю вас, навіть коли ми повністю запровадимо електронне декларування, все одно будуть незадоволені.

- Однак навіть великі імпортери на неофіційних зустрічах з керівниками митниць повсюдно заявляють, що на кожному кроці нормативи митного оформлення порушуються. Я особисто був присутній на таких зустрічах, і ви знаєте, що це так і є. Хоча офіційно наші підприємці завжди всім задоволені. Наші люди бояться всього, і відсутність заяв - ще не показник реальної ситуації.

- Ви про цю проблему знаєте, бо були присутні на одній з офіційних зустрічей з імпортерами, які регулярно організовують у кожній митниці. У цьому й полягає мета діалогу митниці та бізнесу. Ухвалення нового Митного кодексу і перехід усіх великих імпортерів на електрон­не декларування повністю врегулює тут усі питання.

- Через рік вашого керування митницею правоохоронні органі заявляють про високий рівень корупції в ДМСУ. Генпрокуратура заявила, що порушила 21 кримінальну справу, СБУ проводить серії арештів високопоставлених співробітників митниці. Чому, попри проведені вами кадрові перестановки всього керівного складу ДМСУ, рівень корупції не зни­жується?

- На жаль, не один рік процес підбору кадрів на митниці визначався не професійними, а корисливими мотивами. На роботу приймали просто випадкових людей. Наприклад, у 2005 році був навіть випадок, коли начальником митниці став завідувач аптеки.

На роботу в митницю приходили люди, орієнтовані на обслуговування приватних комерційних інтересів, які про державні інтереси навіть не згадують. Сформувалася культура бізнесу на митниці, в яку втягуються й зовсім молоді нові співробітники. Україна - велика країна. І в нас не можна, як у Грузії, звільнити всіх митників і набрати нових чесних і навчених, бо в нас інші масштаби, і в нас 532 пункти пропуску й місця митного оформлення, а не як у Грузії - 10-15. Тому неминуче й ще не один рік застосовуватимуться дуже жорсткі заходи, щоб знищити корупцію в митниці. Показовий факт - ми звільнили за підробку дипломів 34 співробітники, прийнятих на роботу в попередні роки. Тобто зовсім непідготовлені люди купували собі диплом, купували собі посаду, ділянку роботи. І це було, по суті, масовим явищем.

Чудес не буває - не можна викорінити корупцію в окремо взятому відомстві за один рік. Чим глибші ми проводимо реформи, тим рішучіші заходи щодо боротьби з корупцією застосовуємо. За п’ять місяців 2011 року митниця провела 198 службових розслідувань (в 2010-му - 69) і 537 перевірок (в 2010-му - 657). Звільнено з митних органів 84 співробітники (в 2010-му - десять). Самі митниці щодо своїх співробітників передали в правоохоронні органи цього року 103 повідомлення про можливі ознаки корупційних дій. А за весь 2010-й таких звернень було всього 105. Правоохоронні органи за ознаками злочинів у сфері службової діяльності порушили 37 кримінальних справ, у тому числі за матеріалами самої митниці - 14. В 2010-му було засуджено трьох митників. В
2011-му поки що засуджених немає.

- ККД боротьби з корупцією на митниці досить невисокий. Корупціонери є, а відпо­відальності, як належить за законом, вони не несуть. DT.UA писала про арешт призначеного вами високопоставленого спів­робітника ДМСУ - начальника митного поста В.Зоріна. СБУ зняла відео, як протягом місяця відразу після призначення йому 64 рази приватні особи передавали гроші у службовому кабінеті. Зоріна призначали особисто ви, і яку відпо­відальність керівництво митниці понесло в результаті цього скандалу?

- Так, Зоріна призначав я, але за поданням начальника Київської регіональної митниці, чиїм безпосереднім підлеглим він був, і за його рекомендацією. Після інформації про затримання санкції не забарилися. Зоріна було звільнено з митних органів, на посту розпочато серію службових перевірок. Начальника Київської митниці Г.Романенка знято з посади.

- Але він отримав посаду радника в апараті голови митної служби. Суворе покарання для вашого друга. Не боїтеся, що він знову вам когось порадить?

- Жодних претензій у правоохоронних органів до Романенка немає. Він втратив у результаті цієї історії одну з високих посад у митниці, яку аж ніяк не можна порівнювати зі статусом радника. Думаю, це серйозний урок для всіх керівників митниці. У разі виявлення фактів корупції ми будемо жорстко підходити до оцінки рівня відповідності займаній посаді керівника підрозділу. Незалежно від особистих зв’язків і професійних заслуг.

- Ви згадали 2005-й рік. Тоді главу ДМСУ В.Скома­ровського зняли з посади після того, як СБУ зняло фільм про те, як співробітники митниці в різних регіонах України беруть хабарі з підприємців. Складається враження, що зараз СБУ готує подібний фільм і про вас. У тій-таки Київській митниці заарештовано за рік п’ять співробітників і, за неофіційним даними, ще на 12 співробітниках заведено оперативно-розшукові справи. Хто їх призначав, відомо, сюжет уже готовий, оперативне відео є…

- Аналогій з 2005 роком тут немає. ДМС у всьому сприяє Службі безпеки та органам прокуратури у припиненні корупційних дій у митній службі. Більше того, ініціаторами більшості розслідувань є ми самі. Не шукаймо у всьому політики. СБУ робить свою роботу, ГПУ робить свою роботу, і можна тільки вітати, що боротьба з корупцією нині дає конкретні результати. Я чудово розумію, що ці арешти завдають шкоди репутації митниці. Але було б набагато гірше, якби арештів не було й злочинні схеми продовжували тихенько існувати. Митниці потрібні вагомі й серйозні сигнали, що боротьба з корупцією - це не піар-акція, а справжня справа. Недоторканних у митниці бути не може.