«Я вступав у партію Ющенка, а не Порошенка і Григоришина»

Після бурхливих скандалів у помаранчевому таборі конфлікти, які виникають на місцевому рівні, можуть сприйматися як похідні. Хоча насправді це далеко не завжди так. У Запоріжжі, наприклад, протистояння між союзниками по Майдану — регіональними організаціями СПУ, «Батьківщини» і головою облдержадміністрації Юрієм Артеменком, який очолює обласну раду Народного союзу «Наша Україна» — намітилося з самого початку і продовжує посилюватися. Втім, як недавно з’ясувалося, і в запорізьких нашоукраїнців справи далеко не найкращі.

Цей факт унаочнився після повідомлення про те, що керівник міської організації НСНУ Вадим Тихонов подав заяву про призупинення свого членства в партії. Такий крок, за його словами, викликаний незгодою з позицією голови обласної організації НСНУ Ю.Артеменка, ради і контрольно-ревізійної комісії обласної парторганізації. Проте, як уточнив голова виконкому запорізької організації НСНУ Володимир Левченко, йдеться не про припинення членства, а про виключення Тихонова з партії відповідно до рішення обласної ради НСНУ.

Можливо, конфлікт залишився б непоміченим, оскільки для місцевих партструктур він не з розряду унікальних. Скажімо, недавно залишив посаду керівника міської організації СДПУ(о) Микола Фролов. Але там була трохи інша ситуація — добровільний вихід із партії, а не виключення.

В.Тихонов, 34-річний керівник компанії, яка спеціалізується на продажу та сервісному обслуговуванні побутової і радіоелектронної техніки, прийшов у політику менше трьох років тому з перемогою на виборах до міської ради. Ставши депутатом, Тихонов очолив постійну комісію з питань розвитку підприємництва і торгівлі й увійшов до складу депутатської групи «Єдність», яка опонує міському голові Євгенові Карташову. Під час минулих президентських виборів Тихонов був не тільки активним учасником, а й одним із організаторів та лідерів запорізького Майдану. Тому його прихід у «Нашу Україну» став цілком закономірним. Зі зміною керівництва області Тихонов розглядався як кандидат на посаду одного із заступників голови ОДА. Проте від запропонованої посади він відмовився, оскільки, за його словами, команда, яка формувалася, «не вселяла оптимізму». Тихонов вирішив залишитися позаштатним радником голови обладміністрації і, за рекомендацією Ю.Артеменка, очолив міську організацію НСНУ, ввійшовши до складу обласної ради партії.

За словами В.Левченка, два місяці тому В.Тихонов уже робив спробу вийти з партії. Тоді після тривалої розмови з Ю.Артеменком він відкликав свою заяву. Цього разу, проаналізувавши ситуацію, що склалася в міській парторганізації, облрада НСНУ прийняла стосовно однопартійця радикальне рішення. Його причиною стали деякі рішення ради, які суперечать статутові партії. Це, зокрема, і заява про перепідпорядкування міської парторганізації Києву, і пропозиція провести конференцію південно-східних парторганізацій, і позиціювання Тихоновим себе насамперед як члена депутатської групи «Єдність», а не як лідера міської організації НСНУ.

Рішення про виключення Тихонова не позначилося на дієздатності парторганізації, вважає голова виконкому, хоча й не заперечує, що воно «має певний негатив». Причому деякі керівники районних парторганізацій переконані, що це треба було зробити набагато раніше. Головна ж причина, на думку В. Левченка, полягає в тому, що «розпочалася виборча кампанія, і деякі люди чітко бачать себе в міській раді й усе роблять для того, аби туди потрапити».

Розбіжностей на грунті виборів не заперечує і В.Тихонов, правда, у трохи іншій інтерпретації. За його словами, він не поділяє принципів формування списку кандидатів у депутати міської ради. Як заявив підприємець, він був проти того, щоб у виборчий реєстр потрапляли виключно улюбленці обласного партійного начальства і «грошові мішки». Проте керівництво, за словами «вигнанця», не поділяло його позиції. Підприємець і губернатор остаточно розійшлися у поглядах. «Юрій Анатолійович часто любить повторювати, що він друг Порошенка. Але ж я вступав у партію Ющенка, а не Порошенка і Григоришина», — зазначає Тихонов.

Розбіжності в принципових підходах і стали, на думку Тихонова, основною причиною його виключення з партії. Сама ж процедура, за його словами, була своєрідною. В отриманому напередодні порядку денному спільного засідання ради і контрольно-ревізійної комісії був пункт «про ситуацію в Запорізькій міській організації партії». Спроба з’ясувати нюанси порядку денного, на жаль, успіху не дала. І лише безпосередньо перед засіданням Тихонов побачив проект рішення, де першим пунктом значилося питання про його партійну долю.

На думку В.Тихонова, рішення, прийняте радою обласної організації НСНУ, не є легітимним, тому він звернувся з апеляцією у вищу партійну інстанцію. Те ж саме має намір зробити і рада міської організації.

Свою політичну кар’єру Тихонов планує продовжити, при цьому особливо не розкриваючи планів на майбутнє. За винятком хіба що однієї принципової умови: «Якщо керівний склад обласної організації не буде змінений докорінно, я з цієї партії однозначно вийду».

Тим часом рейтинг НСНУ в Запоріжжі катастрофічно знижується й на сьогодні становить (за різними оцінками) від одного до п’яти відсотків. Прямо скажемо, не рясно, особливо якщо врахувати, що підсумковий результат Віктора Ющенка на президентських виборах у місті перевищив 30%.