Арифметика для інвестора: три — пишемо, два — насправді маємо? Підприємства живуть за «подвійною» бухгалтерією, закріпленою законодавчо

Торік Закарпаття посіло третє місце в державі за кількістю вкладених інвестицій. Нині, з наближенням ЄС, до області активніше, ніж до України загалом, почали придивлятися не лише великий капітал, а й дрібні та середні підприємці з країн-сусідів. Тим паче що знято мораторій на реєстрацію нових проектів у СЕЗ та на ТПР. Проте поряд зі «своєрідними порядками» на митниці, бюрократією, непостійністю нашого законодавства інвесторів, м’яко кажучи, дивує й інша наша загальнодержавна проблема — фактично «подвійна» бухгалтерія, узаконена паралельним існуванням бухгалтерського та податкового обліку.

Ця проблема виникла сім років тому з уведенням Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». А вже за кілька місяців дія закону про ПДВ зробила майже каторжною роботу бухгалтерів усіх фірм, що працюють на загальних засадах оподаткування. Бухгалтери змушені все рахувати двічі і по-різному: для підприємства — вести бухгалтерський облік, у якому відображаються всі витрати тоді, коли вони мали місце і у повному обсязі, а також податковий облік, фактично для держави, котрий визначає, що можна віднести на витрати, повністю чи частково і навіть коли. Якщо ж частину витрат витратами не вважати, то це підвищує обсяг прибутку підприємства, який підлягає оподаткуванню і збільшує платежі до бюджету.

Не всяка реальна витрата визнається витратою

Бухгалтерський облік відбиває картину господарювання, на його основі приймають управлінські рішення. Податковий же облік показує, що фірма заробила і скільки повинна віддати державі, але показує згідно з нормами, встановленими податковим законодавством.

Основна заковика, як каже голова Закарпатського територіального відділення Асоціації платників податків України (АППУ), керівник аудиторської фірми «Довіра», колишній голова ДПА Ужгорода Світлана Король, — у правилі «першої події». Якщо підприємство отримує аванс, то за бухобліком він не вважається доходом, бо ще не зіставлено витрати, які при цьому понесені. А за податковим обліком аванс, як «перша подія», відноситься на валові доходи фірми і підлягає оподаткуванню.

Нормативна база податкового та бухгалтерського обліків істотно різняться. Скажімо, така важлива стаття, як витрати на основні засоби. Як розповідає старший викладач кафедри бухгалтерського обліку та аудиту економічного факультету Ужгородського національного університету, водночас — аудитор і практикуючий бухгалтер Вікторія Бабиченко, за бухгалтерськими стандартами витрати на придбання основних засобів (п.26 П(С)БО) можна списати за 1,5—8 років, тоді як у податковому обліку (пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств») норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів — від 2 до 15%, що дозволяє списати витрати не менш як за шість-вісім років. (При цьому ще один головний біль: змінами до закону торік передбачалося підвищення норм амортизації, які повинні діяти з нинішнього, 2004 року, але в законі про держбюджет записали, що для основних засобів, придбаних до 2004-го, діють старі норми амортизації, а вже для нових — нові.) Таким чином, податковий облік гальмує інноваційний розвиток підприємств, сповільнює оборот коштів.

Головний бухгалтер ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» Марія Пожо: «Ми працюємо на давальницькій сировині, але щоб до нас прийшов вигідний замовник, слід бути технічно привабливими, мати сучасне обладнання, а купити його за цієї системи, коли далеко не всі витрати фабрики можна віднести на виробничі, у нас бракує коштів. Доводиться брати банківські кредити. Але курс долара та євро постійно змінюється, а від’ємну курсову різницю не завжди можна віднести на витрати у податковому обліку, тоді як за бухгалтерським це може істотно зменшити балансовий прибуток».

Коли підприємство утримує ще й «соціальні блага», скажімо, гуртожиток, то це, виявляється, вже його особисте горе, бо такі витрати не вважаються виробничими і списати їх за податковим обліком не можна. Гальмує податковий облік і поліпшення умов праці на виробництві. Тому створювати якісь додаткові «блага» для людей підприємствам дуже накладно. Марія Пожо: «Лише з цього року дозволено віднести на виробничі витрати встановлення, наприклад, холодильника та кондиціонерів у цехах». Доводиться «мудрувати» бухгалтерам, що робити з витратами на проведення корпоративних свят, масових заходів та культпоходів, навіть з матеріальною допомогою.

Інша стаття — витрати на рекламу. В бухобліку всі вони зафіксовані й очевидні, а податковий облік дозволяє списати на рекламу лише до 2% оподаткованого прибутку за попередній звітний рік. Марія Пожо зазначає: «Реклама буває різна, наприклад, коли йдеться про продаж наших виробів, я ще можу списувати витрати на статтю «збут», а ось оголошення про набір швачок на роботу ми вже не можемо віднести на валові витрати у податковому обліку, вони присутні лише у бухгалтерському».

Парадоксальна ситуація з витратами на пальне для легкового автотранспорту. Нещодавніми нововведеннями дозволено списувати 50% витрат на пальне на валові витрати, друга ж їх половина «зависає» лише в бухобліку. Заступник директора ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» Марія Гаврош: «У нас легкові машини працюють лише на виробництво, ніякий начальник з папірцями нікуди не їздить. Простіше відвезти крій, фурнітуру тощо в цехи, розташовані не на основній території фабрики, на «Волзі» чи «Таврії», бо з невеликим вантажем, та ще й у межах міста, ганяти вантажну машину невигідно. Однак податківці пояснюють, що ми можемо купити так звані вантажно-транспортні машини, «пиріжки» абощо і тоді списувати всі витрати. Але для чого, коли у нас є старий автопарк, та й легкові функціональніші?»

Наступна стаття — витрати на відрядження. Можна списати лише 18 грн. добових (пп.5.4. п.5.4 ст.5). Але на 18 грн., особливо якщо відрядження у столицю, їстимеш хіба що хліб із кефіром, де вже там запрошувати партнера хоч на скромний ланч!

Податковий облік не визнає навіть витрат на мобільний зв’язок — аби списати їх, необхідна повна розшифровка кому і чому телефонували!

Інвестори дивуються, як ми рахуємо

Колишня бухгалтер закарпатського меблевого підприємства, заснованого працівником шведської компанії «Ікеа», каже, що у їхнього власника своя бухгалтерія: «Він бере наші дані, але рахує по-своєму, буквально на пальцях, за касовим принципом: витрачено—отримано. А те, чим ми займаємося, вважає дурницею».

З проблемою, у тому числі пов’язаною з існуванням подвійного обліку, зіткнулося ТОВ «Гроклін-Карпати». Ця фабрика з пошиття верху автомобільних сидінь та виробництва м’яких меблів — один із найбільших в Україні польських інвестиційних проектів. За підсумками першого півріччя ц.р. підприємство звітувало про податкову та бухгалтерську збитковість. Що стало для колективу проблемою №1. З підприємством почали активно «працювати» місцева влада та контролюючі органи. Проводячи перевірку, податківці не визнали виробничими витрати на відрядження працівників фабрики до Польщі, витрати на послуги нотаріуса та державне мито за засвідчення установчого договору.

Підприємство почало працювати наприкінці грудня минулого року, ще далеко не вийшло на проектні потужності, набирає і навчає персонал, готується отримати міжнародний сертифікат ІSО, тому вважає свою збитковість природною. Заступник директора з економіки Ганна Калніболоцька каже, що, звичайно, і місцева влада, і керівництво фабрики зацікавлені в якнайшвидшому отриманні прибутку, але найперше у цьому зацікавлений інвестор і прибуток повинен бути реальним. Результати податкової перевірки ТОВ «Гроклін-Карпати» оскаржує в суді.

Голова правління корпорації «ТранСофтГрупа» Ігор Кріль упевнений, що якби облік у нас був максимально наближений до західного, інвестори б легше і простіше сприймали нас, бо розуміли, що і як мають робити, як платити податки. Начальник управління зовнішніх зв’язків та інвестиційної політики облдержадміністрації Володимир Панов говорить, що його колись дуже вразили слова одного іноземця, котрий запевняв, що інвестор ніколи не обдурить, але знайде легальний шлях мінімізувати податки. Тому облік повинен бути дуже чітким, однозначним і прозорим, а ми ж самі надаємо можливість «блукати» у наших подвійних нетрях.

Керівник відділення АППУ Світлана Король дивиться на проблему з іншого боку: до нас приходять інвестори з наміром вкласти інвестиції у підприємства. Та чи вартість активів підприємств відповідає їхній ринковій ціні? Податківці вживають термін «справедлива вартість» навіть тоді, коли обладнання, комунікації, приміщення давно застаріли. Або ж дебіторська заборгованість: хіба вона може бути активом підприємства, якщо відомо, що фірми-дебітора давно не існує? А за податковим обліком таку заборгованість потрібно обліковувати три роки. Звичайно, всім відома ситуація, коли активи підприємства істотно занижуються, або ж узагалі воно доводиться до банкрутства, аби коштувало якнайменше, але це, здебільшого, для внутрішніх інвесторів, для потрібних людей…

Бухгалтери — майже еквілібристи

Для багатьох бухгалтерів Закон «Про оподаткування прибутку підприємств» практично відсунув на другий план скрупульозне ведення бухгалтерського обліку, адже ДПА, санкцій та штрафів бояться і бухгалтери, і їхні шефи. За словами Світлани Король, залежно від того, якому обліку на фірмі надається більше значення, страждає другий облік. Помилки у податковому призводять до санкцій, а у бухгалтерському — до порушень у роботі підприємства.

Найгірше, каже директор аудиторської фірми «Респект-конфіденц», викладач вузу Віктор Яцко, що немає єдиних, чітко визначених і доведених до кожного платника податків правил, системи, алгоритму, як вести податковий облік. Тому кожна бухгалтерія веде його по-своєму, залежно від знань, досвіду, розуміння закону. Одні — в якихось самостійно розроблених регістрах, інші — в якихось книгах, треті — ще якось. Тоді як у бухобліку чітко регламентовано, які регістри повинні застосовуватись і як, що слід пред’являти для перевірки. Відтак податковий облік не виконує основної своєї ролі: вся його система мала б полегшувати правильне заповнення податкової декларації.

На деяких великих фірмах особисто відповідальним за правильність ведення податкового обліку призначають заступника головного бухгалтера. Здебільшого ж обидва обліки (та ще й статистичний, і купа звітів до різних фондів!) повисають на одній людині. Від цього страждає оперативність роботи. Скажімо, директор Ужгородської швейної Мирослава Каламуняк на щотижневі наради вимагає звіт по витратах і надходженнях, а бухгалтерія щоразу уточнює: ось це — фактично витрати, але вони і не зовсім витрати, а це надходження, але знову ж…

Фахівці вважають, що ця проблема істотніша для великих підприємств, тому що власники приватних маленьких структур воліють рахувати на пальцях і мають можливість працювати за спрощеною системою оподаткування. Та це тягне за собою проблему кваліфікованих кадрів. Молодь намагається йти до тих, хто працює на спрощеній системі: менше шансів помилитися. Проте за два-три роки такий бухгалтер звикає особливо не вчитуватися у нововведення.

Зміни — джерело штрафів

Що робив би водій, коли б на дорозі, якою він щодня їздить, кожні два тижні міняли знаки? Однозначно — постійно платив би штрафи. А саме така ситуація у бухгалтерів. Та якби нововведення хоч чітко й однозначно виписувалися…

Марія Пожо: «Все як у кросворді: в одній газеті написано, що витрати можна віднести на валові, в іншій, — що ні. Ми мусимо дуже уважно стежити і не ризикувати, бо краще не віднести. Податківці перевіряють, чи не «заховали», бува, у витрати те, що не можна, бо тоді менший прибуток і, відповідно, менший податок». Не кажучи вже про те, що бухгалтерам дуже важко відстежувати усі зміни, які відбуваються в законодавстві, що теж є практично невичерпним джерелом штрафів. Наприклад, законом про держбюджет на цей рік дію деяких статей закону про податок на прибуток призупинено повністю, деяких — частково, і треба докласти чимало зусиль, аби дочитатися, як було у 2003-му, а як тепер.

У перший день другого півріччя нинішнього року, 1 липня, знову внесено зміни до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». Скажімо, встановлено вартісну межу віднесення предметів до основних фондів. Тепер те, що коштує менше тисячі гривень, не належить до основних фондів і не амортизується. Вже не можна відносити до валових витрат суми, стосовно яких минув термін позовної давності. Ні до валових доходів, ні до валових витрат не включається емісійний дохід.

Цікава зміна щодо пожертвувань до неприбуткових організацій. Якщо раніше на валові витрати можна було віднести суму, що не перевищувала 5% оподаткованого прибутку, то тепер — не більш як 5%, але і не менш як 2%. Це, мабуть, для того, щоб не був якийсь дріб’язок.

На думку аудитора Віктора Яцка, поки важко однозначно сказати, «у плюс чи в мінус» будуть бухгалтерам нові зміни і чи зблизять вони хоч трохи податковий та бухгалтерський обліки. Треба, аби всі спочатку уяснили для себе нововведення, почали їх застосовувати і побачили від них практичний результат. Загалом же закон про оподаткування прибутку, ще й з усіма наступними змінами, на думку фахівців, невиправдано громіздкий, захаращений, і ситуація з ним схожа на ситуацію з ПДВ: латаємо, поліпшуємо…

Обліки як засіб…

Існування подвійного обліку — проблема і для податківців. Вікторія Бабиченко: «Податковій важко витягувати необхідні для перевірки дані з первинної документації фірми. Якби облік був уніфікований, то робити висновки щодо правильності відображення доходів і витрат було б простіше і швидше, перевірки не затягувалися б на тижні і місяці».

Ігор Кріль вважає, що для тих податківців, які підходять до своєї роботи з державницьких засад, було б добре, аби облік був єдиним, простим і зрозумілим для платників податків. Тоді б спростилися процедури сплати податків, у підприємців було б менше тертя з податківцями, що поліпшило б й імідж митарів у суспільстві. А нинішня ситуація вигідна для тих працівників ДПАУ, котрі хочуть потішити власні амбіції або погріти руки, тим паче що найлегше карати за формальними ознаками: неправильно заповнено декларацію, не вказано номера чи дати, адреси на податковій накладній. Хоча, можливо, це реакція на плани про збір коштів, що їх встановлюють перед податковою, і переможні реляції, які так люблять озвучувати голови облдержадміністрацій та держави (у прес-релізах ДПА в Закарпатській області постійно пише: «Важливу роль зіграла наступальна боротьба податкових органів та органів місцевої влади із вдаваною збитковістю...). Втім, можливо, усі ці обліки, у тому числі податковий і статистичний, — це просто можливість тримати бізнес на постійному гачку…

Парадокс: керівникові підприємства «дешевше» показати прибуток, аби відвести від фірми уважний погляд податкової і аби його «не взували» на всіх нарадах керівники міста чи району. Довелося почути навіть думку, що такий подвійний облік було введено не лише для збільшення надходжень до бюджету, а й для того, щоб виглядало у державі «не все так погано»…

Проте всі, з ким доводилося розмовляти на цю тему, наголошують, що уніфікація бухгалтерського та податкового обліку принесла б до державної скарбниці більше коштів, що підтверджує введення спрощеної системи оподаткування. Об’єднання обліків обіцяють мало не на кожному семінарі, однак багато хто сумнівається, що у нашій державі скасують цей своєрідний узаконений рекет. Тим більше що проект Податкового кодексу теж його передбачає.