Середземноморський вектор розвитку. Нова стратегія Криму спрямована на створення курорту нового типу «без міфів та ілюзій»…

Поділитися
Нинішній курортний сезон змусив переосмислити кримську практику. На початок вересня у Криму побувало понад 4 млн...

Нинішній курортний сезон змусив переосмислити кримську практику. На початок вересня у Криму побувало понад 4 млн. відпочивальників. У серпні задихався навіть «приватний сектор», пляжі були переповнені, траплялося, бракувало екскурсоводів, транспорт був завантажений до краю — попри те, що на півострів курсують близько 80 пар поїздів, сотні автобусів, виконуються десятки авіарейсів, без завчасної купівлі квитків виїхати було неможливо. Водночас істотного зростання добробуту кримчан і стрибка в наповненні бюджету це не дало.

Понад те, економісти кажуть, що аналогічна ситуація і в інших галузях. Чому це відбувається?

Протягом останніх десяти років у Криму вже розробляли кілька концепцій його розвитку: від програм подолання кризи, програм перехідного періоду, концепцій «стійкого розвитку» до моделі «наздоганяючого розвитку». Але те, з чим зіштовхнулися на півострові сьогодні, не було передбачене жодною програмою. Вважалося, що потрібно просто дочекатися «курортного буму», а вже він автоматично вирішить усі проблеми. І ось дочекалися, а проблеми не тільки не вирішені, а їх виникло ще більше. Тепер на базі Міністерства економіки уряд Криму розробив програму «Кримська стратегія: новий погляд», розраховану до 2015 року, що враховує досвід усіх попередніх програм.

— Наші аналітики дійшли висновку, що сьогодні Крим у контексті процесів глобалізації зіштовхнувся з новими реаліями, при яких старі підходи не працюють, а нові ще не розроблені, — розповідає голова Ради міністрів Криму Сергій Куніцин. — Відбувається так звана революція регіонів, коли старі адміністративні кордони перестають уловлювати міграційні й фінансові потоки, утримувати власність, права на яку стали гіпермобільними. Розвиток Криму вже сьогодні визначається не ситуацією на внутрішньому ринку, а становищем у геоекономічній системі глобальних процесів...

Доказів цьому чимало. Наприклад, сама Україна «наповнити» кримський курорт не зможе, отже, Крим залежний від рекреаційної кон’юнктури якщо не в усьому світі, то в системі СНД точно. З іншого боку, кількість країн – партнерів у зовнішньоекономічній діяльності за останніх два роки зросла з 87 до 132, причому зростання відбувається за рахунок торгівлі з країнами далекого зарубіжжя, тоді як торгівля з близьким залишається переважно стабільною. Основні складового кримського експорту — це іноземний туризм, перевалка транзитних вантажів, будівництво суден і кораблів, обслуговування та ремонт іноземних суден.

Аналіз свідчить, що за ці роки значно зріс саме середземноморський вектор розвитку Криму і він є реальним відбиттям настроїв ділових кіл півострова. Водночас рівень припливу інвестицій нині вже не може задовольнити автономію. Для реалізації всіх інвестиційних проектів потрібні були б мільярди доларів, а приходять суми на два порядки менші. Висновок економістів однозначний: необхідна структурна перебудова і розробка нових пріоритетів, треба відмовитися від старих міфів та ілюзій. В основу всієї роботи слід покласти нову оцінку і нову роль курорту.

У чому полягає нова стратегія? Річ у тім, що недавня криза відіграла роль «санітара економіки». З одного боку, вона сприяла ринковому відмиранню неконкурентоспроможних галузей, від яких усе одно довелося б відмовитися, таких, наприклад, як видобуток і переробка металургійної сировини. З іншого боку — вона підтвердила ринкову життєздатність кримського курорту, транспортного транзиту, а також стійкість ряду, здавалося б, «не кримських» галузей, скажімо, хімічної промисловості на півночі Криму.

— Водночас криза завдала серйозного удару по, безперечно, «кримських» галузях: суднобудуванні, легкій і харчовій, ефіроолійній промисловості, виноробстві, садівництві та виноградарстві, овочівництві, тютюнництві, птахівництві, — каже міністр економіки Криму Володимир Куліш.

Виявилося, всі вони пов’язані з курортом і туризмом як такі, що забезпечують галузь. У цьому й полягає один із парадоксів, котрі змушують шукати нових підходів. Стало зрозуміло, що в умовах глобалізації хороші природно-кліматичні умови — далеко не головне. Якщо за радянських часів кримська рекреація не була бізнесом, то сьогодні вона стала цілком ринковим бізнесом, а це привело до того, що потреба в усіх ресурсах цих кризових галузей почала задовольнятися з-за меж Криму. Таким чином, із кримської економіки вимивається більша частина — від 50 до 60 відсотків! — курортного прибутку, який міг би залишатися в розпорядженні автономії.

Економісти вважають, що сьогодні важливіше домагатися не так збільшення припливу грошей, як зменшення їх відпливу. Виявилося, що в Криму не виробляють або виробляють замало високоякісних продуктів харчування, готельного обладнання і побутової техніки, будівельних та оздоблювальних матеріалів, меблів. Виходить, що, крім вузької смуги курорту, Крим — фактично «економічна пустеля». Навіть місцева торгівля на півострові — це часто фрагменти збутових мереж провідних торгових марок країни і світу. Це зменшує так званий мультиплікативний ефект курорту в інших галузях економіки, які треба відновити.

— Деякі економісти вважають, що вступати в конкуренцію з торговими марками, які поділили український ринок продуктів харчування, Крим уже спізнився назавжди, — каже керівник однієї з консалтингових фірм Андрій Клименко. — А річ у тому, що ситуація з їх виробництвом така, що потенційно Крим міг би забезпечувати не лише себе, але вирішити цю проблему складно. Скажімо, будувати невеличкий заводик із переробки фруктів і виробництва соків лише в розрахунку на кримський ринок недоцільно. Населення небагато, відпочивальники є лише в сезон, вміст їхніх гаманців скромний. Але будувати великий завод у розрахунку на український ринок краще не в Криму, а в центральних регіонах України для оптимізації транспортних витрат. Отже, вихід один — переконати інвестора будувати такі підприємства в Криму в розрахунку не тільки, а може, й не стільки на ринок Криму, скільки на перспективи реалізації продукції на географічно близьких ринках Чорноморсько-Середземноморського регіону з використанням переваг морського транспорту. І практично в усіх галузях аналогічне становище: середземноморський вектор — це ресурс території, перевага Криму, яка завжди забезпечить економічний виграш.

Нова стратегія ставить завдання вийти на створення «ексклюзивного туристичного продукту Криму». Що мається на увазі? А річ у тому, що в Криму вже усвідомили: будувати бізнес «на казках» не можна. Одна з них — спотворене розуміння кримської унікальності. Справді, Крим унікальний, але не в тому сенсі, як уявлялося раніше. Заведено вважати, що весь туризм будується на ексклюзивності об’єктів показу. Тобто коли щось існує у світі лише в одному примірнику, більше такого ніде немає, то єдиний спосіб пізнати це — приїхати і подивитися, витративши, природно, певні гроші. З цієї точки зору, сонце і море — зовсім не ексклюзивні, а саме ж їх Крим раніше чомусь рекламував найбільше.

Це була реклама, яка діяла в Сибіру, на півночі Росії, тобто там, де немає теплого моря. А за кордон вона якщо й доходила, то залишалася незрозумілою. Адже ще Максиміліан Волошин вважав, що головна перевага Криму — пейзажі й історичні «руїни», тобто архітектурні, археологічні й інші пам’ятки. Але, щоб реалізувати цей туристичний ресурс території, потрібно об’єднати зусилля маркетологів та бізнесменів, істориків, географів, політиків, археологів, мистецтвознавців, ботаніків, виноробів, діячів культури та релігії. І тут виявилося, що Криму просто необхідне спеціальне курортне районування, яке зняло б ефект тісноти на Південному березі і ввело б у рекреаційний оборот нові території...

Міністр економіки Криму Володимир Куліш вважає, що виділення нових системних туристичних субрегіонів дасть великий економічний ефект. Адже освоєні рекреаційні ресурси Криму вздовж Південного берега — це лише третина курортного потенціалу.

На думку спеціалістів, усього лише виділення трьох рекреаційних субрегіонів дозволить значно урізноманітнити наш ексклюзивний туристичний продукт. Сьогодні, наприклад, туристичні й курортні організації Бахчисарая, Ялти та Євпаторії не координують своєї діяльності з Севастополем, який лише стає туристичним центром. Тому об’єднання їх у спільний субрегіон із координацією роботи транспорту, із залученням пам’яток у загальний туристичний оборот дасть цілком новий ефект.

Другим пунктом на порядку денному значиться створення субрегіону на Керченському півострові, до якого ввійдуть усе кримське Приазов’я та Керч із лікувальним озером Чокрак та численними туристичними об’єктами. Це може бути, наприклад, недавно розмінована Керченська фортеця, яка ще взагалі не була об’єктом туризму. Крім того, у Криму вже розробляється проект створення міжнародного курорту «Єврорегіон «Арабат» як курорту класу «сімейний відпочинок». Ця територія багата на цінні термічні води й лікувальні грязі, має надзвичайно зручні умови для таласотерапії. Парадокс, але ці чудові місця раніше вважалися депресивною приморською територією — із такими багатствами!

На думку кримських економістів, початок бурхливого розвитку курорту має дати поштовх решті галузей. Наприклад, ставиться завдання «повернутися в море». Що це означає? Вже нині у стадії реалізації комунікаційний потенціал Криму, що також відповідає середземноморському вектору. 2003 року три кримських порти увійшли до шістки українських портів, які досягли рекордних показників за всю свою історію: Феодосійський, що збільшив перевалку вантажів за рік на 64,3%, і керченські торговий та рибний порти.

Будівництво Донузлавського морського порту, проект якого вже розроблено, може стати найважливішою економічною подією століття на півдні України. Велика глибина озера дозволить Криму приймати судна, які не можуть зайти ні в Керченський, ні у Феодосійський порти. Повністю ввести комплекс в експлуатацію планують 2011 року, але вже з 2009-го передбачається отримувати щорічний прибуток у розмірі близько 500 млн. дол. Тільки на будівництво комплексу планується залучити до 3,5 тис. чоловік, а працюватимуть у порту 12 тис. чоловік персоналу.

Участь іноземного капіталу в такому великому й конкурентоспроможному проекті неодмінно сприятиме інтеграції України в економічний простір Європи. У свою чергу, проекти створення в Криму мережі з не менш ніж десяти яхтових портів на всьому узбережжі — від Чорноморського та Донузлава до Керчі — відкриє нові перспективи для дуже модного нині у світі яхтового туризму.

— Ми у міністерстві впевнені, що всі ці заходи допоможуть нам перебудувати рекреаційну галузь, створити ексклюзивний туристичний продукт, і вже в наступному десятилітті в Криму буде створено новий курорт, галузь не радянського, а сучасного ринкового типу, — каже Володимир Куліш.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі