Підвищення цін на проїзд: ні, ні і ще раз ні! Але тільки до виборів...

Ще навесні нинішнього року на міських маршрутах Дніпропетровська офіційно працювали 1800 мікроавтобусів і близько 350 автобусів малої, середньої та великої місткості. А з урахуванням «нелегалів» — і всі 3 тис. Нині ця кількість зменшилася на 500 одиниць. Досить сказати, що зі 198 автобусів великої місткості на маршрути виходить не більше 50. Натомість з’явилися вже призабуті з радянських часів натовпи людей у години «пік» на кінцевих зупинках маршруток.

Пояснюється це кількома причинами. Та найголовніша з них, на думку перевізників, — установлена міськвиконкомом надто низька максимальна вартість проїзду, одна гривня, що залишається незмінною, попри подорожчання пального на 60%. Доходи водіїв при цьому, природно, знизилися. За словами керівників багатьох великих АТП, щомісячний заробіток «візників» із травня не перевищує 300 гривень, а збитки їхніх підприємств із травня по серпень становили від 40 до 90 тис. гривень.

Напередодні Дня знань терпіння перевізників луснуло, і ціна на проїзд у маршрутках підвищилася до 1 грн. 50 коп. Одночасно доходи електротранспорту в цей період зросли на 20%. Ненадовго. Через два дні всіх керівників АТП, ТОВ і т.п. зібрали в міськвиконкомі й там застосували добре апробований із часів прем’єрства дніпропетровця Валерія Пустовойтенка метод: не вийдете, доки не дасте згоди повернутися до колишньої вартості проїзду. П’ятигодинне відсиджування у міськвиконкомі все-таки дало позитивний результат: повернулися до колишніх цін.

Минулої суботи відбулася зустріч мера Івана Куличенка з автоперевізниками, присвячена виключно тарифоутворенню.

Цікаво, але розрахунки мерії, озвучені начальником управління автотранспорту міськвиконкому Василем Маципурою, теж передбачають збільшення вартості проїзду. За його словами, собівартість перевезення пасажирів на один кілометр мікроавтобусами місткістю до 15 місць становить 1—1,1 грн., «Богданами» — 1,3, а автобусами великої місткості — 3,4—3,5 грн. Результатом розрахунків став диференційований тариф: поїздка в мікроавтобусі на відстань до 5 км обійдеться пасажирам у 75 коп., до 10 км — 1 грн., до 15 км — 1,25 грн., до 20 км — 1,5 грн. Розробленим в управлінні автотранспорту проектом передбачено виділення з міської скарбниці щомісячної компенсації за паливо, що подорожчало, тим маршрутам, де немає електротранспорту, у розмірі 3 млн. гривень, а решті — 1,3 млн.

До того ж автоперевізникам, за словами міського голови, у найближчих два тижні виплатять півмільйона гривень компенсації за перевезення пільговиків. Крім того, мер запропонував впровадити, за прикладом приміських електричок, зонову систему. Інакше кажучи, ціна проїзду, приміром, 144-м маршрутом (житлові масиви «Фрунзенський» — «Тополя») до центру буде нижчою, ніж до кінцевої зупинки. Тоді, за розрахунками працівників управління, рентабельність роботи транспортників становитиме 30%.

Та постає й інше закономірне запитання: де взяти вищезгаданих три та 1,3 мільйона? У бюджет вони не «забиті», а інші джерела фінансування ще не «пробурені». Що ж до власне тарифів, то міськвиконком може встановлювати, відповідно до закону, тільки верхні й нижні межі цін.

Виконкомівські розрахунки викликали негативну реакцію в перевізників. За їхніми даними, собівартість перевезення пасажирів на один кілометр, залежно від класу автобуса, нині коливається, без урахування накладних витрат, у межах 1,96—2,42 грн.

І це схоже на правду, оскільки за останніх чотири місяці акумулятори подорожчали на 100%, автошини — на 40. Крім того, із травня ціна палива підвищилася на 62,5%, газу — на 31, електроенергії — на 11, холодної води — на 100%. Подорожчали послуги ДАІ з технічного обслуговування в 2,19 разу, а вартість постановки на облік — у півтора. А ще слід враховувати, що з 1 вересня в Україні підвищилася мінімальна зарплата.

Подорожчання всього і вся вдарило насамперед по великих автотранспортних господарствах, здатних закуповувати нові автобуси. За твердженням кількох директорів АТП, які ризикнули з подачі губернатора обзавестися «Богданами» і «Спринтерами», при наявному порядку цін на пасажирські перевезення на придбанні нової техніки можна ставити хрест. Як розповів директор АТП 11205 Григорій Жуков, купівля одного «Богдана» вартістю 33 тис. дол. у кредит терміном на три роки обходиться йому реально в 55 тис., а щомісячні фінансові збитки від подорожчання ПММ, потреба в яких від того не знизилася, досягли 60 тис. грн.

Чималі проблеми й у найбільшого автоперевізника Дніпропетровська — ТОВ «Технополіс». Підприємство з травня заборгувало виробнику «Богданів»
400 тис. грн. і своїм працівникам — 90 тис. зарплати. Нині засновники зазначеного ТОВ стурбовані переміщенням частини свого автопарку до Одеси, де вартість проїзду вже підвищили.

Хоча не всі перевізники відчувають фінансові труднощі. Деякі встигли заздалегідь прокредитувати бензотрейдерів і нині заправляються пальним за зимовими цінами. До того ж пасажиромісткість на численних мікроавтобусах, які проходять через центр міста, сягає 400%! Реально оцінюючи свої можливості, окремі керівники автопідприємств запропонували затвердити тарифи для кожного маршруту окремо. У АТП-32, приміром, вартість проїзду заклали залежно від його часу (читай — кілометражу пробігу. — В.О.), і в перспективі вона становитиме від 75 коп. до 1,5 грн.

Можна зрозуміти міського голову, який прагне забезпечити перевезення 60% дніпропетровців за старими цінами. Головний аргумент пана Куличенка — збереження тарифів на внутрішньоміські пасажирські перевезення в усіх містах України, за винятком Харкова та Одеси. Для прикладу він назвав Полтаву, де досі тримається п’ятдесятикопійчаний тариф. Мер, мабуть, забув, що в цьому обласному центрі — сусіді Дніпропетровська — протести перевізників призвели до підвищення ціни з 30 коп. до 50, а максимальна протяжність маршруту становить не більш восьми кілометрів. Втім, під завісу наради Іван Куличенко заявив своє остаточне «може бути»:

— Найближчим часом ми переглянемо ціни.

З чим і запросив керівників підприємств-перевізників на засідання міськвиконкому в понеділок.

Проте 6 вересня рішення так і не було прийняте. Після тригодинної перепалки директорів АТП із членами виконкому вирішили винести обговорення тарифів на сесію міськради 22 вересня.

Зрозуміло, що міська влада тягне час, перебуваючи під надзвичайно жорстким тиском влади обласної та особисто губернатора, оскільки утримання ціни на проїзд під час президентської виборчої кампанії — справа суто політична. До речі, пекарі не витримали жорсткого пресу Володимира Яцуби і змушені були минулого тижня собі на збитки знизити на 10% ціну на хлібобулочні вироби.

У розмові з кореспондентом «ДТ» один із директорів АТП цілком логічно зауважив:

— Нас тримають «у рамках» до виборів, а після них відпустять ціни.

Тим часом із 6 вересня на лінію стало виходити лише 60% від потрібних за планом маршруток малої, середньої та великої місткості, а фахівці управління автотранспорту міськвиконкому прогнозують подальше зменшення кількості рухомого складу, який виходитиме на лінію.