Вартість України визначать іноземці. Фондовий ринок України просів, підкоряючись світовим тенденціям, але збирається «відсидітися»

Минулий тиждень практично для всіх світових фондових ринків акцій став провальним. Індекси цінних паперів упали як у США, Японії й Європі, так і на ринках країн, що розвиваються, у тому числі в Росії й Україні. Український індекс ПФТС, поставивши 12 травня абсолютний рекорд у 464,81 пункту, почав досить різко падати. Утім, акції вітчизняних емітентів відбулися лише легким переляком. За станом на 23 травня, індекс ПФТС зменшився на 7,17% з початку місяця, або на 3,88% з початку кварталу. У порівнянні з обвалом російського індексу РТС, що за час, який минув після травневих свят, упав на 20%, наш індекс виявився стійкішим.

Гроші дорожчають, активи дешевшають

У світовому масштабі падіння ринків цінних паперів супроводжувалося зниженням цін на основних товарних ринках — нафти, міді та навіть зерна. Причина нинішніх коливань — у зростанні вартості позикових грошей. Фахівці одноголосно прогнозують подальше збільшення дисконтної ставки Федеральної резервної системи США, що є практично офіційним індикатором світової вартості грошей. Американська влада готова й далі збільшувати дисконтну ставку як для підвищення принадності інвестицій в економіку США, так і для боротьби зі зростаючою інфляцією. Нервовості ситуації додає й знецінювання долара — за останній місяць він втратив у вартості відносно євро й інших світових валют 6—7%.

За коливаннями індексів на фінансових ринках криється велика загроза — поступове зниження вартості активів світової економіки, ціни яких протягом останніх років на тлі дуже низьких європейських і американських процентних ставок зросли в кілька разів. Нинішнє падіння фондових ринків може стати провісником загального подорожчання позикових ресурсів і уповільнення економічного зростання в усьому світі.

Українській економіці, яка традиційно існує наче в ізоляції від світових фінансових тенденцій, поки тривожитися нема про що. Темпи зростання ринку акцій в Україні відносно помірні й, як свідчить практика, у разі виникнення проблем на фондових ринках світу, на українському ринку це відбивається несуттєво. Тим більше, що про переоцінку українських активів говорити ще принаймні рано. З початку року — до рекорду 12 травня — індекс ПФТС зріс на 24%. Незважаючи на досить унікальне і значне для України зростання, у порівнянні з фондовими індексами країн Центральної та Східної Європи, український фондовий ринок лідером зростання не є. Приміром, російський індекс РТС із початку року збільшився більш ніж на 50%, а румунський BETCI за темпами зростання зіставимо з українським. Тому 24-відсоткове зростання індексу навряд чи можна назвати необгрунтовано високим, а ринок перегрітим.

Тривалий час існувала залежність нашого фондового ринку від російського. Вартість українських активів навіть оцінювалася за ціною аналогічних російських із понижуючим коефіцієнтом. Проте нині експерти сходяться в думці, що взаємозв’язок між українським і російським фондовими ринками вже надто малий. Інвестори, що працюють із російськими інструментами фондового ринку, звичайно, мають на меті заробити на зростанні вартості сировинних ресурсів, таких як нафта, газ, метали тощо. Водночас інвесторів на українському фондовому ринку найбільшою мірою приваблює зростання прибутку українських емітентів і гадана швидка інтеграція України у світову економіку. Певне, тому обвал фондового ринку в Росії не призвів до аналогічного обвалу ринку в Україні.

Більш того, є прецеденти, коли при негативних тенденціях на російському ринку цінних паперів частина коштів із російського ринку перекладалася на менш розвинений і більш спокійний український.

Ринок витягають банкіри й енергетика

Український ринок цінних паперів із січня до середини травня нинішнього року зростав практично невпинно, ставлячи все нові абсолютні рекорди. Експерти пророкували його охолодження спочатку напередодні виборів, потім — після, запекло намагаючись прив’язати тенденції ринку до політичних і економічних чинників. У реальності політична непевність лише підстьобувала зростання котирувань. Держчиновники необережно заявляли про плани приватизації то одного, то іншого стратегічного підприємства, що викликало ажіотажний попит на відповідні акції. Зростання цін на газ привернуло інтерес до акцій енергокомпаній. Відчутну підтримку індексу склали також облігації й акції українських банків, що потрапили під пильну увагу як стратегічних, так і портфельних іноземних інвесторів. Близько половини угод у системі були «банківськими».

За перший квартал 2006 року зросли й обсяги емісій облігацій вітчизняних банків. Зокрема ПриватБанк випустив облігацій на суму 500 млн. грн., а «Надра» і УкрСиббанк — на 250 млн. грн. кожний. Ринок же корпоративних облігацій небанківських емітентів переживає один із найсерйозніших спадів за останні роки. Незважаючи на зменшення обсягів випуску цінних паперів, емітентам розміщати свої облігації не завжди вдається. Інвестори не довіряють емісіям невідомих компаній, і без проблем продавати свої облігації на ринку вдасться тільки великим підприємствам, у фінансовій стабільності яких фінансисти впевнені.

У першому кварталі 2006 року зафіксовано майже дворазове падіння обсягів емісій корпоративних облігацій. Обсяг нових ринкових випусків у цей період становив 500,5 млн. грн., кількість емісій — 20. Для порівняння — у четвертому кварталі минулого року було здійснено 29 випусків облігацій на 957,5 млн. грн. Причому, якщо по багатьох випусках жовтня—грудня 2005 року первинне розміщення завершилося, то в першому кварталі поточного року воно затяглося по більшості позик.

Літо буде спокійним

Багато експертів сходяться на думці, що ринок акцій після нетривалої корекції зростатиме й далі. Правда, свої надії фахівці знову пов’язують із політичною й економічною визначеністю після формування коаліції й нового складу уряду.

Утім, за прогнозами частини гравців ринку, політичні чинники не вважаються основними. Набагато важливішими будуть ціни на газ для українських підприємств і світові ціни на метал, нафту і хімічну продукцію. Якщо ці чинники виявляться відносно стабільними, слід очікувати підвищення інтересу інвесторів до металургійних, трубних і хімічних підприємств України. Інтерес іноземців до банківських активів може частково вичерпатися через заборону НБУ на валютне кредитування населення.

Роль іноземних інвесторів дедалі зростатиме, особливо з урахуванням складностей у вітчизняних банків із гривневими ресурсами й тенденції до зміцнення національної валюти, що намітилася.