Повернутися обличчям до інвестора. Кому і навіщо потрібен закон «Про товариства з обмеженою відповідальністю»

Поділитися
Сьогодні в Україні налічується понад 430 тис. товариств з обмеженою відповідальністю. Їх, очевидно, ...

Сьогодні в Україні налічується понад 430 тис. товариств з обмеженою відповідальністю. Їх, очевидно, побільшає за рахунок тисяч акціонерних товариств, для яких зміна організаційно-правової форми у зв’язку з жорсткими вимогами Закону «Про акціонерні товариства» стала питанням виживання, та за рахунок тисяч підприємців, котрі на власному досвіді переконалися у непридатності штучних конструкцій «суб’єктів господарювання», що містяться у Господарському кодексі, для реальних потреб ведення бізнесу. Неухильне зростання кількості ТОВ супроводжується збільшенням їх питомої ваги передусім у виробничому секторі економіки. У зв’язку з тим, що новий Закон «Про акціонерні товариства» не обмежує «власників» (контролюючих акціонерів) українських акціонерних товариств у можливостях вільно розпоряджатися (вилучати) майном та доходами акціонерних товариств, навряд чи акціонерним товариствам слід очікувати на приплив інвестицій.

Це означає, що перспективи розвитку і залучення інвестицій сьогодні сконцентровані у площині середнього бізнесу, представленого саме товариствами з обмеженою відповідальністю. Великі іноземні інституційні інвестори (інвестиційні та пенсійні фонди) вимагають наявності в країні системи ефективних правових гарантій та інституційних механізмів, правових основ яких усе ще немає в національному законодавстві про акціонерні товариства і фондовий ринок. Непередбачуваність та надвисокі ризики українського фондового ринку ставлять іноземних інвесторів перед небагатим вибором: або поступово виходити з інвестицій і залишати український ринок, або переключитися на створення фондів прямих інвестицій для інвестування у ТОВ. Значні за обсягами інвестиції також можуть надійти від європейських компаній, що представляють середній бізнес, який не проти поділитися технологіями з місцевими партнерами в обмін на справедливу частину майбутніх прибутків і який зазвичай віддає перевагу ТОВ як простій та зрозумілій йому формі співробітництва. Для українського малого і особливо - середнього бізнесу, що все ще має значний потенціал розвитку, форма ТОВ - фактично, безальтернативна.

Обмежені можливості

Але чи відповідає чинне українське законодавство про ТОВ європейським стандартам? Чи забезпечує воно сприятливі умови для розвитку бізнесу? На жаль, відповідь на ці питання - негативна. Чинне законодавство про ТОВ, основу якого становлять Закон «Про господарські товариства» та Цивільний кодекс, необґрунтовано обмежує можливості для розвитку бізнесу, створює невиправдані ризики і позбавлене елементарних механізмів захисту учасниками (інвесторами) своїх прав та інтересів.

Свого часу правова конструкція корпорації з’явилася як альтернатива одноосібному веденню бізнесу приватним підприємцем, щоб зробити можливим об’єднання капіталів кількох осіб та централізоване професійне управління об’єднаними активами. Із появою корпорацій стало в принципі можливим інвестування як явище (передання особою свого майна під управління іншої особи з наміром отримати прибуток). Ключова роль інвестора в корпорації та забезпечення ефективного захисту його інтересів як пріоритетне завдання корпоративного законодавства вже давно стали стрижнем законодавства про корпорації іноземних країн, чого, однак, поки що не можна сказати про законодавство українське. Без розбудови корпоративного законодавства на принципах пріоритету захисту прав інвесторів неможливо буде залучити значні кошти від зовнішніх та внутрішніх інвесторів, провести технічне переоснащення українських підприємств і позбутися клімату недовіри у відносинах між партнерами по бізнесу, яка провокує численні внутрішні конфлікти, що найчастіше закінчуються його руйнацією.

Слід зрозуміти, що коли корпоративне законодавство не захищає права тих, хто вкладає в товариство (інвесторів), - то воно натомість виступає на боці тих, хто з товариства «виймає», що призводить до знищення мотивації інвестувати, тоді як учасники перебувають під сильним тиском мотивації «виймати», що й призводить до «щурячих перегонів» з перерозподілу власності та контролю за будь-яку ціну. В таких умовах годі й сподіватися на довіру серед учасників та об’єднання ними зусиль для досягнення товариством найкращих результатів. Правова конструкція українських ТОВ потребує оздоровлення в напрямі забезпечення пріоритетності захисту прав та інтересів інвесторів.

Чого ж потребують інвестори?

Їхніми інвестиціями мають управляти кваліфіковані менеджери з максимальною ефективністю. Однак регулювання відносин між менеджером та товариством через трудове законодавство з його захистом прав «працівника» означає уповільнення і ускладнення звільнення некваліфікованого або недобросовісного менеджера. Це примушує учасників призначати на цю посаду не найбільш кваліфіковану, а найменш небезпечну для себе особу й витрачати свій час та гроші на пильну перевірку майже всіх її дій. Лише товариства з одним учасником, який одночасно виступає головою виконавчого органу, не ризикують втратити контроль над менеджментом, однак така модель відносин практично виключає інвестиції та звужує можливості для зростання бізнесу. Усунення дріб’язкової опіки над менеджерами і, відповідно, перехід від лояльного до професійного менеджменту можливі лише за умови довіри учасників до менеджерів, яка має базуватися на певних правових гарантіях. Такими гарантіями є чіткий критерій оцінки ефективності менеджера (отримання товариством максимального прибутку), можливість швидкого та безумовного звільнення менеджера, можливість притягнути менеджера до відповідальності у разі, якщо він своїми діями завдасть шкоди товариству, зі зверненням стягнення на персональне майно менеджера. У розвинених країнах саме ці нескладні механізми забезпечують належну мотивацію менеджерів і виховують у них повагу до закону та інтересів інвесторів. Поширена в Україні практика, коли викриття впійманого «на гарячому» менеджера призводить лише до його звільнення «за власним бажанням», - шокуюча для іноземних інвесторів.

Друга системна проблема, яка створює неприйнятно високі ризики для інвесторів, - примітивність правової моделі наших ТОВ, побудованої на принципі «переможець отримує все», де «переможцем» виступає учасник (група учасників), який контролює більшу частину статутного капіталу товариства. Такий учасник може закріпити за собою посаду голови виконавчого органу товариства або призначити на неї лояльну до себе особу, і, відповідно до чинного законодавства, інші учасники товариства не матимуть жодних можливостей запобігти привласненню контролюючим учасником прибутків товариства чи вилученню його активів. Єдине, що залишається учасникам у такій ситуації, - це вимагати виходу з товариства. Однак непрозорість оцінки майна товариства (маніпулювання бухгалтерською звітністю) та річний термін, який відводиться на виплату вартості частки, ставить під сумнів можливість учасника отримати справедливу ціну за свою частку. Все це створює клімат недовіри та підозр у відносинах між учасниками, який підсилюється наявністю механізму виключення учасника за рішенням загальних зборів. Непрописаність у законі чітких підстав для виключення примушує учасників постійно перебувати під тиском небезпеки стати жертвою інтриг та цинічних коаліцій.

Лише кардинальне оздоровлення відносин між учасниками ТОВ через правові механізми взаємних гарантій дозволить українським ТОВ стати привабливими для інвесторів. Такі механізми мають базуватися на принципі пріоритету інтересів товариства над інтересами окремих учасників і наданні учасникам можливості вимагати притягнення до відповідальності посадових осіб, котрі не виконують свого обов’язку ухвалювати рішення, керуючись інтересами товариства. Потужними механізмами взаємного стримування мають стати механізми виходу та виключення учасника. Зобов’язання товариства оцінити і викупити частку учасника у стислі терміни з наданням права такому учаснику вимагати аудиторської перевірки фінансового стану товариства істотно підвищить відчуття захищеності в учасника і примусить учасників поважати інтереси один одного. Водночас обмеження можливостей виключення учасника з товариства лише наявністю конфлікту інтересів дозволить істотно оздоровити клімат всередині товариства. Уникнення підозр та взаємну довіру має забезпечити гарантування кожному учасникові необмеженого доступу до всіх документів товариства, оскільки в основі всіх зловживань лежить недостатня інформованість учасників про діяльність товариства.

Найпоширеніший спосіб порушення прав інвесторів в Україні - позбавлення їх права на отримання справедливої частки доходу на свою інвестицію шляхом вилучення прибутку ТОВ через укладення правочинів на невигідних для товариства умовах із особами, що пов’язані з менеджерами або окремими учасниками. Ця практика міцно укорінилася в Україні завдяки відсутності (донедавна) регулювання правочинів із заінтересованістю (конфліктом інтересів), але подальше збереження цієї прогалини в законодавстві чи встановлення декоративних норм, не підкріплених механізмами виявлення конфлікту інтересів та притягнення до відповідальності порушників, як це є в Законі «Про акціонерні товариства», не дозволить зламати кригу недовіри інвесторів та взаємну підозрілість між учасниками. Крім того, правочини із заінтересованістю є головним інструментом порушення прав кредиторів, до якого вдаються недобросовісні учасники, виводячи активи до пов’язаних структур перед оголошенням про банкрутство боржника. Оскільки ризиків, що такі їхні дії будуть заблоковані, а самі вони - притягнуті до відповідальності, немає, це створює ситуацію загальної невпевненості у виконанні контрактних зобов’язань, високі ризики втрат та банкрутства саме для осіб, котрі намагаються добросовісно виконувати свої контрактні зобов’язання. Такі ризики об’єктивно стимулюють домінування в Україні низькотехнологічного виробництва, оскільки високотехнологічні підприємства значно більше залежать від кооперації і, відповідно, виконавчої дисципліни партнерів, яка залишатиметься низькою, доки виведення активів буде простішим та більш вигідним виходом із ситуації, ніж докладання додаткових зусиль для повного та своєчасного виконання взятих на себе зобов’язань.

Поза увагою влади

На жаль, український парламент, попри складну економічну ситуацію, не демонструє зацікавлення в усуненні прогалин у регулюванні ТОВ та оздоровленні правої основи більшої частини національної економіки із найвищим потенціалом до зростання. Крім цілком виправданого кроку щодо зниження розміру мінімального статутного капіталу, що зробило форму ТОВ доступною для малого бізнесу, парламент і уряд послідовно оминають ТОВ своєю увагою. Невизначене майбутнє законопроекту №5507 «Про товариства з обмеженою відповідальністю», внесеного депутатом М.Шершуном 30 грудня 2009 р. Проблемою є те, що цей законопроект - доволі неякісний переклад тексту відповідного російського закону, жорстко критикованого російськими юристами, оскільки він, попри всю свою детальність, жодним чином не розв’язує головних проблем захисту прав інвесторів. Спробою повернутися обличчям до інвестора і максимально полегшити умови діяльності ТОВ є проект закону «Про товариства з обмеженою відповідальністю», розроблений фахівцями Аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки ПРООН у межах програми сприяння розвиткові малого та середнього бізнесу і покращення бізнес-клімату країни. Недавня презентація цього законопроекту не зацікавила представників законодавчої гілки влади. Втім, економічна ситуація в країні навряд чи дозволить владі довго ігнорувати питання наведення ладу у внутрішніх відносинах підприємств, які становлять таку велику частину національної економіки. Забезпечення сталого зростання без якісної зміни правової моделі ТОВ видається неможливим.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі