О’кей, Європо

В Україні стрімко девальвує поняття «європейський інвестор». Про скандальне банкрутство торгової мережі «О’кей Україна» після тривалого затишшя знову активно говорять. Постраждалі українські підприємці активізувалися на тлі повідомлень у ЗМІ про вихід 2013 року на IPO міжнародного девелопера Arricano Group, що належить естонському багатієві Тедеру Хіллару. Він же власник «О’кей Україна». Хіллара просять заплатити борги.

«О’кей» по-естонськи

Криза 2008 року вдарила по всіх. Для постачальників торгових мереж це були не найкращі часи. 2009-го одночасно закрилися чотири гіпермаркети «О’кей Україна». Із сумом згадує той момент один із постачальників, директор компанії «Фрі тайм спорт» Вадим Ігнатов. «Це було схоже на сплановану акцію. Сталося все швидко: одного дня відвідувачі й працівники прийшли на роботу і побачили зачинені й опечатані двері та охорону, яка нікого не впускала», - згадує Ігнатов. Постачальникам не віддали ні грошей за реалізований товар, ні його залишків. Підприємці, намагаючись повернути хоч щось, організувалися в ініціативну групу і почали розслідування. Невдовзі вони з’ясували, що вночі півтора десятка вантажівок-довгомірів вивезли в невідомому напрямку всі цінності зі складів «О’кей Україна».

Директор науково-виробничого підприємства «Йод» Валерій Сайчев запевнив, що за тиждень до закриття гіпермаркетів він перепідписав з «О’кей» новий договір про поставки. «Через тиждень ми дізналися, що магазини закрито, кошти не повертаються. Намагалися знайти продукцію. 15 тисяч пачок солі зникли», - заявив Сайчев.

На сьогодні площі «О’кей Україна» займає мережа «Ашан Україна». Правда, історія появи цього відомого рітейлера трохи дивна. 10 вересня 2009 року «О’кей Україна» передала торговельне обладнання загальною вартістю 43 млн. грн. якійсь компанії «Янтарне місто», яка того ж дня перепродала його «Ашан Україна»
(договір №04/09/2009/1 від 10 вересня 2009 року). Дивний збіг: за даними «Жовтих сторінок Києва», юрадреса «О’кей Україна» і «Янтарного міста» одна й та сама - Київ, бульвар Шевченка, 33, 13-й поверх. Важливо, що два кредитори «О’кей Україна» - «А-Конта» і «Лінжері-трейд» - намагалися в Госпсуді Києва визнати цю угоду недійсною й повернути майно. Програли. За законом, право на визнання угоди недійсною мають або її сторони, або держоргани.

«Ми не купували «О’кей», ми тільки орендували приміщення, які раніше займала ця торгова мережа. Ми викупили обладнання, що перебувало на цих майданчиках відповідно до договору купівлі-продажу», - зазначив уповноважений представник ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» Жерар Галлі.

На думку обманутих підприємців-постачальників, у процесі банкрутства «О’кей Україна» компанія «Янтарне місто» з’явилася для того, аби знизити репутаційні ризики «Ашана». «Все відбулося дуже швидко й красиво - приміщення перенайняли в оренду, обладнання, яке було в лізингу в банку, передали «Ашану» за внутрішнім договором, навіть охорона залишилася та ж сама. За кілька днів просто змінилася вивіска й сюди заїхала інша мережа», - стверджує Ігнатов.

У лютому 2010-го Госпсуд Києва порушив справу про банкрутство «О’кей Україна». У травні того ж року було сформовано реєстр кредиторів, після чого справа затихла. І тільки в липні 2012 року реєстр поповнився ще трьома кредиторами - ТОВ «Призма-Альфа», ТОВ «Призма-Бета» й АТ «Укрпангруп», які заявили вимоги в 50 млн. грн. У відкритих джерелах неодноразово публікувалася інформація про те, що всі три компанії входять в Arricano Group Тедера Хіллара.

За словами директора української Асоціації постачальників торгових мереж Олексія Дорошенка, суд визнав вимоги цієї трійки, хоча доказів не було. «У Хіллара з’явилася можливість поховати борги «О’кей Україна». Крім того, у серпні поточного року, під час засідання комітету кредиторів «О’кей Україна», компаніям Arricano Group вдалося отримати більше половини голосів у комітеті. По суті, це юридична можливість нічого нікому не погашати», - впевнений Олексій Дорошенко.

Коментуючи ситуацію, сам Тедер Хіллар висловився інакше: «Як засновник компанії, я планую брати активну участь у подальшій долі «О’кей». Насамперед для цього буде проведено детальний аналіз затвердженого реєстру вимог і сформовано пропозицію про укладення мирової угоди з винесенням її на розгляд кредиторів наприкінці 2012 або на початку 2013 року», - заявив інвестор.

На думку Дорошенка, доволі дивно чути про активну участь пана Хіллара в житті компанії. Особливо коли взяти до уваги, що на зборах кредиторів арбітражний керуючий заявив таке: підприємство не перебуває за юридичною адресою, посадових осіб розшукати не вдалося, фінансово-господарської й бухгалтерської документації немає, товарних залишків і обладнання не знайдено.

«На зборах кредиторів комітет кредиторів сформували лояльні до «О’кей Україна» компанії. Крім того, обмануті постачальники пов’язують арбітражного керуючого з Тедером Хілларом. Таким чином, офіційна позиція арбітражного керуючого - розпоряджатися нічим, і перспективи стягнення заборгованості немає», - підкреслив Дорошенко.

Арбітражний керуючий «О’кей Україна» Олександр Хоменко фактично підтвердив сказане: «За три роки судової тяганини провадження у справі все ще перебуває на початковій стадії - розпоряджання майном». За його словами, ідеальним варіантом буде укладення мирової угоди між боржником та кредиторами. «У такому разі розгляд справи можна буде завершити впродовж кількох місяців», - зазначив О.Хоменко.

Постачальники, які залишилися і без грошей, і без свого товару, не вірять у такий мир. Вони подали заяву в Дніпровський РВВС про порушення кримінальної справи за фактом шахрайства - після того, як зі складів зникли товарні залишки. І тепер готові вимагати від МВС розслідувати фіктивність банкрутства, оскільки всі ознаки очевидні - зникнення товарів, сумнівні дії з виведення активів «О’кей Україна» на «Ашан» і поява в реєстрі кредиторів трьох компаній від Arricano Group.

Правда, на боці постраждалих постачальників виявилася податкова. Позов ДПІ Шевченківського району Києва у Вищий госпсуд України припускає не тільки виключення з реєстру кредиторів від Arricano Group, а й зняття з посади нинішнього арбітражного керуючого. На даний момент ВГСУ доручив податківцям розіслати копію своєї скарги всім без винятку учасникам процесу, щоб дотриматися процесуальних норм. Після чого суд розгляне справу по суті.

«...і плеванто на законо»?

Попри скандали й багатомільйонні борги, український бізнес Тедера Хіллара, зважаючи на все, квітне. З 14 по 16 листопада в Каннах відбулася Міжнародна виставка роздрібних мереж і торговельної нерухомості MAPIC-2012, на якій були присутні девелопери з України, зокрема й Arricano Group, презентуючи низку діючих об’єктів: ТРК «РайОN» (Київ), City Mall (Запоріжжя), «Сонячну Галерею» (Кривій Ріг), ТРК «Южная Галерея» (Сімферополь) і ТРК Sky Mall (Київ), а також нові проекти - ТРК «Лук’янівка», «Южная Галерея», «Проспект».

Постачальники «О’кей Україна» сподіваються, що Хіллар усе-таки піде на поступки, оскільки скандал впливає на його фінансування. Не так давно підприємці пікетували посольство Естонії в Україні з метою привернути увагу громадськості ЄС і самої Естонії. Публічність - дійовий метод, упевнені українці. Зокрема, за словами Олексія Дорошенка, після листа постачальників в ЄБРР банк відмовив Тедеру Хіллару в кредитній лінії. Виникли труднощі і з виходом на IPO.

У результаті йому довелося шукати нові джерела фінансування. Щоб добудувати один із найбільших торгових центрів Sky Mall (Київ), Arricano Group виставила на продаж його контрольний пакет акцій. 2010 року українська «Бета Груп» за 50 млн. дол. пакет викупила. Умови договору передбачали повну конфіденційність і можливість викупу Хілларом акцій назад. Однак невдовзі, за словами юристів, естонський бізнесмен порушив угоду, що призвело до розірвання договору. Представники «Бета Груп» звернулися в Лондонський суд із вимогою визнати договір недійсним. Британська феміда задовольнила позов. За словами партнера юридичної компанії Avellum Partners Костянтина Клікарчука, який представляв «Бета Груп» у Лондоні, рішення суду цієї інстанції остаточне, й опротестувати його неможливо. «Пан Хіллар подав заяву про оскарження рішення лондонських арбітражних судів у комерційне відділення Високого суду Лондона. У результаті розгляду цих спорів більшість вимог Тедера Хіллара було відхилено, а арбітражні рішення - підтримано», - заявив Клікарчук.

Зрештою «Бета Груп» як мажоритарний акціонер отримала право керувати торговим центром самостійно. Було замінено адміністрацію, а представникам Arricano Group відмовлено в доступі до приміщень центру. Тедер Хіллар назвав це рейдерством. «Як один з акціонерів компанії Arricano, гадаю, що спроба позбавити Arricano права перебувати в офісних приміщеннях Sky Mall, а також майна, яке міститься в ньому, - це рейдерство», - вважає він.

Коса на камінь

Невдовзі юристи естонця спробували повернути контроль над Sky Mall. Попри те, що в Україні існує судова підвідомчість (рішення із госпспорів приймають суди за місцем реєстрації підприємств), Arricano Group звернулася не в Київський, а в Бориспільський суд. Для цього знайшли нового учасника процесу - «поручителя» з місцевою реєстрацією. За словами юриста ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» Юлії Рибицької, було створено штучну підсудність. «Таку схему доволі часто використовують ті, хто не має законної і обґрунтованої позиції у справі, як і шансів цю справу виграти. Тому вони переносять розгляд справи в лояльний суд, залучаючи іншого співвідповідача, що мешкає за місцем «зручного» суду. Безумовно, така махінація збільшує шанси на перемогу», - пояснила юрист. Вона також нагадала, що до 2009 року розгляд господарських спорів у судах не за місцем реєстрації об’єкта вважався найпоширенішою рейдерською схемою захоплення чужого майна.

І Бориспільський суд таки прийняв рішення (від 17 вересня 2012 року) на користь компанії Хіллара. Однак пізніше, після судових розглядів та скандалу в ЗМІ, цей-таки суд скасував своє рішення і закрив справу. Ймовірно, в компанії Тедера вже усвідомили, що підходи, задіяні в «О’кей Україна», не спрацювали у справі Sky Mall. Протистояння завмерло. Експерти припускають, що естонський бізнесмен може шукати собі підтримку, щоб відновити статус-кво. Але репутація, яка віднедавна випереджає справи інвестора, примушує засумніватися, чи захоче хтось довіритися європейському партнерові з довгим шлейфом незадоволених кредиторів.