Обурюєтеся незаконною приватизацією 20%? втратите все. Російський бізнес має намір здобути контроль над Рубіжанським КТК. Його інструмент — українська реприватизація

Реальність такої загрози для підприємства, яке ще 2004 року перебувало в списку стратегічних, засвідчує недавній візит директора-розпорядника інвестиційного банківського відділення UFG Російського інвестиційного банку до Лондонського офісу компанії David S. Smith. Для тих, хто ще не в курсі: британська компанія David S.Smith — іноземний акціонер (38%) Рубіжанського картонно-тарного комбінату (РКТК). Візитер представляв інтереси поважного російського бізнесмена, котрий не захотів називати себе (експерти сходяться на думці, що без участі російських «паперових» олігархів тут навряд чи обійшлося. — Ред.).

За частку David S.Smith у РКТК запропоновано 25 млн. дол. США. А щоб потенційний продавець був зговірливіший, його попередили: пакет акцій може впасти в ціні. Бо клієнт UFG проведе переговори з офшорною компанією — Richmon Commercial LTD (Британські Віргінські острови), котра напередодні помаранчевої революції зуміла лише за 2,3 млн. дол. США придбати на вторинному ринку останні 20% державних акцій РКТК. (Така «приватизація» не принесла держбюджету ані копійки. — Ред.) А головне, покупець переконаний: на РКТК очікує реприватизація, у результаті якої він зможе придбати 30% акцій, приватизованих 1995 року трудовим колективом комбінату.

На замовлення російських олігархів?

Навряд чи два тижні тому, під час лондонського візиту, в Україні всерйоз можна було сприймати загрозу реприватизації РКТК, де олігархами й не пахне. Більше того, підприємство ось уже вісім місяців наполегливо відстоює інтереси держави на прозорий продаж останніх 20% держакцій РКТК (вони дісталися Richmon Commercial LTD, підконтрольній українському олігархові) й водночас — своє право на відкриту приватизацію пакета. Це право в нього відібрали 24 вересня 2004 року (див. «ДТ» №4 від 05.02.2005 р. — Ред.), фізично не допустивши представників комбінату на торги на Українській міжнародній фондовій біржі (УМФБ).

Рубіжанський комбінат виявився зайвим покупцем, адже продавцям, включаючи ФДМ, було добре відомо, що він реально претендує на пакет і не зупиниться, навіть коли стартову ціну доведеться підняти більш як удвічі. У результаті за пакет «змагалися» всього два претенденти. Один із них — брокерська компанія «Інвест-Консультант» — і придбав 20% акцій РКТК лише за 13,3 млн. грн. для ТОВ «МегаКОМ», котре ліквідовувалося на той момент. Останнє, у свою чергу, дуже оперативно перепродало через кількох посередників акції офшору Richmon Commercial LTD. А комбінату досі навіть не повернули гарантійний внесок, який на вимогу організаторів торгів перераховано на рахунок біржі в Першому інвестиційному банку. Хоча вісім місяців судових позовів закінчилися позитивним рішенням Вищого господарського суду, що визнав УМФБ боржником РКТК.

Факт залишається фактом — тоді як в Україні горезвісний список підприємств—кандидатів на перегляд результатів приватизації залишався таємницею за сімома замками, у Росії про нього не тільки знали, а й вибудовували на його основі амбіційні плани. А варто було подивитися на згаданий «секретний список», оприлюднений у пресі цього тижня, як мимоволі виникла підозра в його вибірковості, що межує з виконанням певних замовлень.

Це стосується й Рубіжанського КТК, котрому відвели 25 місце в списку ризику.

У прикупі реприватизація

Зазначте, жодне з підприємств целюлозно-паперової галузі, яке перебуває у власності олігархів, не було включено до цього списку. Ще один сюрприз: під 27-м номером значиться і ДАХК «Укрпапірпром», у чий статутний фонд свого часу було внесено останні держпакети підприємств паперової галузі. Але на сьогодні всі ці пакети благополучно продано поза процедурою приватизації на вторинному ринку — гроші надійшли не до держбюджету, а на рахунок «Укрпапірпрому». І лише Рубіжанський КТК наполегливо відстоює законність приватизації останніх 20% акцій комбінату. Треба сказати, небезуспішно. Нині Генпрокуратура вже заарештувала 20% акцій РКТК, які перебувають на зберіганні Міжрегіональної фондової спілки. Минулого тижня незаконність завершення приватизації офіційно визнав і Фонд держмайна, зробивши відповідну заяву в суді. І честі зайняти місце в списку ризику удостоєний лише неслухняний РКТК.

Що це означає — неважко зрозуміти. Енергію підприємства, котре обурилося свавіллям прихватизаторів, мають намір використовувати для встановлення тотального контролю над ним самим. Спочатку без особливих зусиль повторно «приватизують» 20-відсотковий держпакет, адже завдяки зусиллям РКТК Фонд держмайна уже визнав незаконність його придбання офшором. Потім спробують відібрати ще й 30% акцій, які свого часу приватизував трудовий колектив. От вам і контроль над «смачним» комбінатом.

Мені, керівникові цього підприємства, звісно, приємно, що наші виробничі досягнення гідно оцінили «сильні світу цього». Ще б пак. За рахунок впровадження нових технологій і сучасних методів ведення бізнесу комбінат лише 2004 року заробив 75 млн. грн. чистого прибутку. Оборот становив 350 млн. грн. На сьогодні це найбільше вітчизняне підприємство з виробництва гофрокартону. Його частка на ринку перевищує 25%. Чверть своєї продукції комбінат експортує до країн СНД і Балтії. Модернізація комбінату частково фінансується за рахунок кредиту ЄБРР на суму 14 млн. дол. Тільки відрахування до бюджетів різних рівнів за десять років перевищили 42,5 млн. дол. А либонь приватизація на комбінаті розпочалася ще 1994 року, коли він був недобудований, нині ж на тому самому місці практично споруджено новий завод.

Проте, погодьтеся, ціна гордості за підприємство занадто висока. Прикро, але свідомо чи ні, воду на цей млин ллє новий уряд в особі міжвідомчої робочої групи з проблемних питань приватизації, очолюваної першим віце-прем’єром Анатолієм Кінахом. Не інакше, є сила, яка із шкури пнеться, аби цим самим списком навмисне ускладнити життя Анатолію Кириловичу.

Відбуваються дивовижні події. Рахунок Української міжнародної фондової біржі, де перебувають 13 млн. грн. гарантійного внеску РКТК, буквально захищений нескінченною низкою арештів і заборон списання коштів. Створюється враження, що в цьому задіяна вся судова система й підрозділи Державної виконавчої служби. Навіть Міністерство юстиції та спеціальної слідчої комісії Генеральної прокуратури наразі не можуть нічого вдіяти. Більше того, боржник не відмовляє собі в задоволенні подавати судові позови, оскаржуючи законність дій цих солідних державних органів. Важко собі уявити, що біржа, не маючи високого покровителя, могла б так зухвало поводитися. Дивує й те, що ця зухвалість не зменшилася зі зміною влади. А либонь на підтримку помаранчевих розраховували в Рубіжному, коли розпочали кампанію непокори. Розуміли, за колишньої влади довести свою правоту шансів у нас не було.

Ні клику, ні відклику

Переконаний, листи й телеграми, якими намагаються достукатися до Президента Віктора Андрійовича Ющенка та прем’єр-міністра Юлії Володимирівни Тимошенко трудовий колектив комбінату, британський акціонер РКТК і ветерани ВВВ Рубіжного, не доходять до адресатів. Принаймні всі прийнятні терміни на відповіді минули. Ніхто з адресантів не отримав навіть формальної відписки.

Як таке може бути? Покласти під сукно справу комбінату, котрий сплачує до бюджету податків більше, ніж усі підприємства галузі разом узяті. Комбінату, котрий не займався додатковими емісіями, не грав у розмивання державного пакета. Замість цього міжвідомча комісія підкидає солодку кістку для товстосумів, у тому числі й російських. Невже нічого не навчила бодай чергова бензинова криза! Монополія в паперовій галузі річ не менш небезпечна, ніж у сфері енергоресурсів.

По-моєму, Рубіжанський комбінат уже довів, що в змозі до кінця відстоювати свої інтереси. Якщо буде потрібно, до столиці по правду приїде весь півторатисячний колектив. Можливо, тоді нас помітять не лише любителі чужої власності, а й господарі високих кабінетів на київських Липках.

Список ризику*

1. ВАТ «Криворіжсталь»

2. ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»

3. ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»

4. ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»

5. ВАТ «Гірничо-збагачувальний комбінат «Суха балка»

6. ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат»

7. ВАТ «Новотроїцьке рудоуправління»

8. ВАТ «Докучаєвський флюсодоломітний комбінат»

9. ВАТ «ПІП Кривбасвибухпром»

10. ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»

11. ЗАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот»

12. ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»

13. ВАТ «Миколаївський глиноземний завод»

14. ЗАТ «ЛУКОР»

15. ЗАТ «Росава»

16. ДХК «Чорноморський суднобудівний завод»

17. НПЗ «Галичина»

18. ВАТ «Рівнеазот»

19. ВАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім.Дзержинського»

20. НАСК «Оранта»

21. ВАТ «Нікопольський південнотрубний завод»

22. ВАТ «Чисті метали»

23. ВАТ «Азовмаш»

24. ВАТ «Херсонський суднобудівний завод»

25. ВАТ «Рубежанський картонно-тарний комбінат»

26. ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат»

27. ДАХК «Укрпапірпром»

28. Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат

29. Вільногірський гірничо-збагачувальний комбінат

* газета «Бизнес» 16.05.05 р.