Чужими руками? Створено монополіста-посередника, який диктує свої умови ринку необробленої деревини

Поділитися
Ініціативи з удосконалення механізму продажу, які торік змусили дрібних підприємців перекрити до...

Ініціативи з удосконалення механізму продажу, які торік змусили дрібних підприємців перекрити дорогу прем’єрському кортежу, а великий бізнес — позиватися з Держкомітетом лісового господарства, знову обіцяють зламати ринок деревини. Правда, тепер вони належать свіжоствореному державному підприємству «Торговий дім «Крона», який своїм регламентом, по суті, призначив себе єдиним реалізатором усієї необробленої деревини в Україні. Такий поворот подій став сюрпризом для бізнесу. Підприємці звернулися по допомогу до президента України, Антимонопольного комітету й скликали прес-конференцію в агентстві УНІАН «Монополізація ринку лісоматеріалів — загроза існуванню деревообробної промисловості»...

Не києм, то палицею

На прес-конференції були присутні генеральний менеджер ТОВ «Свиспан Лімітед» Штефан Гермут, голова правління ЗАТ «Фанпліт» П.Горбатюк, генеральний директор ТОВ «Одек Україна» М.Чернецький. За словами підприємців, галузь весь рік трясло від усе нових і нових схем з удосконалення механізму продажу. Проте слабкої поступки було досягнуто, після того як Господарський суд м. Києва скасував два накази Держкомлісгоспу №264 і 42, а робоча група, яку створено за дорученням прем’єр-міністра й яка складалася з представників бізнесу, доопрацювала механізм продажу деревини. Відповідно до цього механізму й проходили аукціони до листопада, після чого «Держкомлісгосп без узгодження з деревообробниками (цитата з листа президентові України. — Ред.) і мебельниками в односторонньому порядку порушив домовленості й істотно змінив механізм продажу, ввівши в дію Регламент організації й проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затверджений ДП ТД «Крона» 9 листопада 2007 р.».

Найдивніше в цій історії те, що регламент, створений торговим домом, нехай з участю дер­жавного капіталу, раптом об’являється й де-факто стає обов’язковим для всіх заготівників лісу, бірж і, як наслідок, усіх споживачів лісу. Уявіть собі на мить: «…регламент регулює порядок реалізації всієї необробленої деревини, заготовленої дер­жавни­ми підприємствами…» Для довідки: державні підприємства, лісгоспи, заготовляють практично всю деревину в Україні — 12,8 млн. м3 із 15 млн. Питається, навіщо дер­жавну монополію на заготівлі лісу поширювати ще й на продаж? Аби позбавити лісгоспи, що де-юре є незалежними суб’єктами підприємницької діяльності, будь-якої можливості самостійно розпоряджатися заготовленою продукцією й здобути абсолютний контроль центру над збутовою діяльністю підприємств?

Зарегламентували

Далі в регламенті виявляємо, що єдиним «виконавцем (тобто реалізатором. — Ред.) з реалізації необробленої деревини на єдиному організованому ринку є ДП ТД «Крона», котре на підставі угод і наказів замовників (лісгоспів. — Ред.) за їхнім дорученням забезпечує реалізацію необробленої деревини на аукціонних торгах й уклало угоду з певною біржею на проведення аукціонів».

Як бачимо, жодних шансів продати/купити ліс поза аукціонами не залишається. Немає шансів і в бірж проводити торги за власними правилами. Правила гри всім диктує одне підприємство, що навряд чи було б можливим без заступництва з боку Держкомлісгоспу.

Причому найчастіше ці правила межують з абсурдом. Так, гарантійний внесок, виявляється, можна не повертати учасникам торгів, якщо вони про це письмово не попросять керівника біржі. Взагалі складається враження, що головне завдання регламенту — не реалізація лісу, а розставляння регламентованих пасток і фіксація комісій, котрі дозволяють заробити якнайбільше грошей на учасниках торгів. Якщо досі за послуги біржі сплачували 0,5% від вартості придбаної деревини, то тепер треба додати ще 2%. І регламентом чітко прописано: ці додаткові гроші перераховуються на рахунок ДП ТД «Крона». (Хотілося б подивитися склад засновників цього підприємства, яке претендує на 2% від вартості всього проданого лісу.)

Ще один підступ: якщо учасник торгів (не переможець) не виявив бажання придбати заявлені ним раніше обсяги деревини, гарантійний внесок йому не повертають. А якщо переможець торгів не
встиг за три дні перерахувати на рахунок біржі 2,5% винагороди, то його гарантійний внесок розділять між продавцем (2,5%, очевидно, від ціни заявки. — Ред.), «Кроною» (2,0%) і біржею (0,5%).

А те, що продавця, який є незалежним суб’єктом підприємницької діяльності, зобов’язують протягом п’яти днів зареєструвати біржову угоду в іншого суб’єкта підприємницької діяльності — ТД «Крона», — взагалі в жодні ворота не лізе. Причому виконання останньої вимоги є обов’язковим для укладання договорів купівлі-продажу. Отже, якщо не зареєструєш, то вся виконана робота на біржі — котові під хвіст.

Робота для Антимонопольного

Але чи законна така схема? Оператори ринку вважають і здоровий глузд підказує, що ні. Тому звернулися до президента України. Підприємці припускають, що й «на біржі, використовуючи монопольне становище, теж робиться тиск, оскільки регламент, який є нормативно-правовим актом і підлягає державній реєстрації в органах юстиції, виданий із порушенням чинного законодавства».

Крім того, члени асоціації «Меблідеревпром» наполягають, щоб Антимонопольний комітет:

— порушив справу щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції ДП ТД «Крона»;

— визнав дії «Крони», а саме: затвердження регламенту від 9 листопада, такими, що порушують законодавство про захист економічної конкуренції;

— визнав ДП монополістом на ринку як одноособового реалізатора необробленої деревини;

— поставив за обов’язок держпідприємству скасувати регламент.

Біля розбитого корита

Облишимо, читачу, на певний час деталі процедури торгів і подивимося на проблему з державного погляду. Можливо, автори ініціатив намагалися захищати державні інтереси? Але вони так захопилися, що навіть великі підприємства — споживачі лісу втратили впевненість у можливості забезпечити себе сировиною. У малого бізнесу взагалі немає шансів продовжити легальну роботу. З його обсягами споживання дорога на біржу закрита. Без прямих договорів єдиним шансом вижити залишається повне переміщення малого бізнесу в тінь і робота на необлікованому лісі.

До чого прийшли? Намагалися ввести тотальний контроль центру над роботою регіонів, відмовившись від прямих договорів лісгоспів і деревообробних підприємств, а матимемо зростання тіньового продажу. Вже відбулося зростання цін на 15—30% порівняно з тогорічними значеннями. І це при тому, що українські мебельники, основні споживачі деревостружкових плит вітчизняного виробництва, стрімко втрачають свою конкурентоспроможність перед імпортом, зокрема азіатським. Темпи зростання галузі знизилися з 30% (2006 року) до 10% 2007-го. Зате імпорт меблів зашкалює — темпи зростання становили 167%.

Зниження темпів зростання меблевого ринку й банкрутство меблевих підприємств неминуче позначаться на деревообробній промисловості й, зокрема, на виробництві деревних плит. Але ж саме в цю сферу було залучено чималі іноземні інвестиції. Тут було побудовано нові сучасні підприємства, які щорічно вкладають у модернізацію 30—50 млн. євро. Річний оборот деревообробної галузі перевищив 2,5 млрд. грн. (Ще 7,5 млрд. грн. забезпечували мебельники.) Темпи річного зростання утримуються на рівні 25—30%.

Неважко здогадатися, що за браку перспектив розвитку вичерпається не тільки інвестиційна криниця, але й надходження в держбюджет. Уже тепер потрібне втручання держави, аби не припустити банкрутства меблевих підприємств. Чи не занадто висока ціна за експерименти з регламентацією продажу необробленого лісу, який ще не змогли продати за кордон, не обтяжуючи його ціну навіть експортним митом?..

Коментар експерта

Сергій Сагаль, президент асоціації «Меблідеревпром»

— Досі бізнес працював відповідно до правил, розроблених з його участю. Те, що не купувалося на аукціонах (оцінно 60—70%), продавалося за прямими договорами. Ціни зростали кожен квартал, оскільки на кожному аукціоні стартова ціна підвищувалася на 10%. Причому стартову ціну не тільки піднімали, але й вирівняли в усіх лісгоспах. Ну який же це ринок? Узагалі аукціон — не місце для продажу лісу. Але щоб централізувати торгівлю й перешкодити розвитку місцевих ринків, пішли цим помилковим шляхом.

І навіть цього виявилося не досить — з’явилося підприємство, яке дістало виключне право на продаж усіх лісових ресурсів України. Всі лісгоспи передали право на реалізацію заготовленої деревини ДП ТД «Крона». Утворився чистої води монополіст, який виконує чиєсь завдання, а сплачувати за це йому мають покупці лісу.

Те, що нині відбувається, — то є також розвал лісової галузі. Оскільки лісгоспи позбавляють свободи підприємницької діяльності. Як на ринку з 400 продавців може бути одна ціна?

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі