ЧОРНОМОРСЬКА ТРАНСПОРТНА ЗОНА: ЖОРСТКА КОНКУРЕНЦІЯ НА ТЛІ ТІСНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

У березні наступного року Україна планує провести Другу міжнародну транспортну конференцію. Про це міністр закордонних справ України Анатолій Зленко повідомив в Анталії (Туреччина), де наприкінці жовтня проходило п’яте засідання Ради міністрів закордонних справ країн—членів ЧЕС. Шість наступних місяців Україна головуватиме в Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), змінивши Туреччину. Майбутня конференція поряд із нарадами міністрів внутрішніх справ, міністрів транспорту країн ЧЕС і засіданнями різних робочих груп — це ті важелі, якими Україна планує скористатися для подальшої активізації співробітництва в Чорноморському регіоні.

Сьогодні на країни ЧЕС припадає 5% світової торгівлі. Розвиток економік цих держав і зростання товарообігу значною мірою залежить від ефективної роботи транспорту. З огляду на те, що через басейн Чорного моря проходять міжнародні транспортні магістралі, які з’єднують Європу з Азією, в удосконаленні транспортної інфраструктури зацікавлені також європейські структури. Як відомо, цей регіон одержав назву Пан’європейської транспортної зони басейну Чорного моря. З метою розвитку тут міжнародних перевезень Європейська комісія створила керівний комітет, що охоплює весь спектр питань, починаючи з розвитку інфраструктури портів і закінчуючи гармонізацією всіх транспортних і митних процедур. Біда, однак, у тому, що попри видиме прагнення багатьох країн дотримуватися міжнародних правил і норм, спрощення процедур і різного типу формальностей відбувається з великим скрипом.

Також у жовтні в Анталії під егідою ОЧЕС проходила Перша міжнародна конференція автоперевізників Чорноморського регіону за участю транспортних асоціацій і різних організацій з 11 країн. У черговий раз піднімалися проблеми, пов’язані з перетином кордонів, митним оглядом і подоланням різноманітних бар’єрів. Адже сьогодні простої на кордонах обходяться автоперевізникам у тисячі доларів. Але найболючіше питання для них — це видача віз. Там же, на форумі, делегації України й Росії виступили з пропозицією підготувати спеціальне звернення на адресу міністрів закордонних справ із проханням розглянути питання про спрощення візових процедур. Водіям, котрі працюють на міжнародних лініях, повинні видаватися річні візи, причому в день звернення й безкоштовно або за мінімальну вартість, а підтверджувальними документами для їх одержання повинні служити листи транспортних асоціацій.

Треба сказати, що питання про спрощення візових процедур стояло й на порядку денному засідання ради міністрів закордонних справ. Проте, як зазначив на прес-конференції турецький міністр Ісмаїл Джем, спільні роботи в цьому напрямі ведуться, але поки що немає нічого певного. А стосовно конкретно автоперевізників, то, за словами міністра закордонних справ України Анатолія Зленка, це питання вимагає аналізу, аби бачити негативні й позитивні наслідки такої ухвали.

Важливо відзначити, що автоперевізники, а точніше, щойно створена ними спілка (її презентація відбулася на транспортному форумі в Анталії) відразу ж дістала статус спостерігача при ОЧЕС. Такий самий статус надано й Асоціації портів Чорного й Азовського морів. Раніше його одержали міжнародні асоціації судновласників і судноремонтників Чорноморського басейну. Тепер транспортники зможуть заявляти про свої проблеми напряму, і є надія, що їх хоча б почують. А розв’язання проблем, як бачимо, залежить від цілої низки чинників. Чи стане одним із них допомога та сприяння з боку ОЧЕС?

Можливості цієї організації, зважаючи на все, невеликі. Коли говорити в цілому, то дається взнаки брак фінансових ресурсів. Для розвитку регіону створено Чорноморський банк торгівлі й розвитку. З його сприянням, приміром, реалізовано проект будівництва газорозподільної станції в Тарутині Одеської області, виділено кредити для грецьких судновласників на будівництво суден на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві, на спорудження другої черги зернового термінала в Іллічівському торговельному порту. І ряд інших проектів. Але суми, що виділяє банк, коли порівнювати з потребами Чорноморського регіону, вельми незначні.

Країни ЧЕС дійшли рішення про створення спеціального фонду (зі стартовою сумою в 300 тис. дол.) для фінансування досліджень і розробок щодо підготовки проектів і вивчення доцільності їх упровадження. Цікаві проекти можуть бути профінансовані й різними міжнародними інституціями та донорськими країнами. У звітах ОЧЕС про результати роботи за шість минулих місяців сказано: зусилля, докладені в цьому напрямі, підтверджують зацікавленість Чорноморським регіональним співробітництвом.

Йдеться про спільну транспортну політику, спільні проекти, спрямовані на розвиток інфраструктури, гармонізацію законодавств. Але на цьому тлі кожна країна прагне того, щоб вантажопотоки йшли через її, а не сусідню територію. Точиться жорстка боротьба. І в цьому зв’язку остаточно не ясно: якою буде схема транспортної мережі в регіоні? Як пройдуть основні транспортні магістралі: через Україну, Болгарію чи Румунію? Ясна річ, нині, коли формується концепція створення транспортної мережі басейну Чорного моря, буде враховано по змозі інтереси всіх зацікавлених сторін. Проте ясно, що на ділі переваги матимуть ті, хто створить режим найбільшого сприяння для проходження вантажів і транспортних засобів через свою територію.

Під час свого головування в ОЧЕС в вересні цього року в Стамбулі Туреччина на засіданні робочої групи з питань транспорту представила розроблену карту суходільного Чорноморського кільцевого коридору (навколо Чорного моря). Турки, котрі більше від інших зацікавлені в його функціонуванні, природно, домагатимуться розвитку південної ділянки цього шляху, що проходить її територією. Якщо це станеться, то з’явиться альтернативний автодорожний шлях прямування вантажів із Європи в Азію — через Болгарію, Туреччину, Грузію та далі в Середню Азію. Україна, через територію якої сьогодні вантажі йдуть транспортним коридором Європа — Кавказ — Азія, може програти в конкуренції, попри те, що морський шлях вважається дешевшим.

Про сваволю, що панує на українських кордонах, митницях, шляхах, говорено чимало. Видано цілу низку указів, постанов, розпоряджень із метою змінити, усунути, викоренити. Однак мало що змінюється. Побори як були, так і залишилися. Тягнемося до міжнародних норм та правил і ніяк не дотягнемося. У закон України про єдиний збір, який стягується у пунктах пропуску через кордон, три місяці тому внесено нові зміни. Але поліпшений варіант документа знову не враховує ряд моментів, які створюють перешкоди для проходження іноземного великогабаритного транспорту шляхами нашої країни.

Загалом, якщо окрема держава не подбає про привабливість своєї території, то ніяка організація їй не допоможе. І ні близькі сусіди, ні далекі. Сьогодні українські судновласники й судноремонтники, котрих не балує своєю увагою рідна держава, через асоціації прагнуть привернути до своїх проблем увагу ОЧЕС. За їхньою участю розроблено проект меморандуму про спільні напрями розвитку морського транспорту, суднобудування й судноремонту в регіоні Чорного моря. Проте його досі так і не розглянули експерти країн—членів ЧЕС, не створено й робочу групу, яка займалася б цими питаннями. Пояснюється це тим, що сусідні країни, які мають менш розвинену морську індустрію, зовсім не зацікавлені сприяти її розвитку в інших. І тепер наші моряки й суднобудівники покладають надії на рідну державу, яка за час свого головування в ОЧЕС планує приділити увагу розв’язанню морських проблем. Дуже хочеться в це вірити...