Сьогодні робочі руки в Україні є, але вони не там, де потрібні, і без необхідних кваліфікаційних навичок. Якою має бути нова політика зайнятості, аби виправити ситуацію, розповів експерт з питань соціальної політики Андрій Павловський у статті «Де люди?! Ринок праці на межі колапсу».
«Поточна урядова політика фокусується на короткострокових пасивних заходах: одноразовій допомозі, субсидіях чи реєстрації безробітних, але ігнорує структурні проблеми. Державна політика зайнятості останніх років мала переважно реактивний характер: фокус на виплатах, а не на створенні нових робочих місць. Державна служба зайнятості часто обмежувалася реєстрацією безробітних і короткостроковими курсами. Механізми перекваліфікації не відповідали потребам сучасного ринку, особливо в цифрових професіях. Відсутність регіональної адаптації призвела до неефективного розподілу робочої сили. В результаті ми отримали ситуацію, коли робочі руки є, але вони не там, де потрібні, і не мають потрібних кваліфікаційних навичок», – пише автор.
Водночас нова політика зайнятості, за словами експерта, має враховувати сучасні тренди: цифровізацію, міграцію, дефіцит кадрів і війну. Крім того, як додає Павловський, потрібно:
- переглянути мінімальну зарплатню та прожитковий мінімум через тристоронній соціальний діалог, гармонізувати їх з Директивою ЄС 2022/2041 (60% медіанної зарплати) та конвенціями Міжнародної організації праці;
- реформувати систему оплати, а саме підняти базові ставки в тарифних сітках, мінімізувати розриви між секторами, додати надбавки за роботу в прифронтових зонах. Нова система зайнятості повинна мотивувати до роботи, а не до очікування виплат.
- запровадити регіональні програми відновлення зайнятості, розробити для кожної області свій «План трудового відродження», передбачивши залучення місцевого бізнесу, громад і донорів. Це дозволить повернути роботу туди, де її не стало.
- створити «єдиний державний цифровий портал праці», що поєднуватиме вакансії, навчання, кар’єрне консультування, мікрокредити для самозайнятості.
«Відновлення України не може базуватися на дешевій робочій силі і сировинній моделі економіки. Україна повинна перейти до інноваційної моделі, в основі якої високотехнологічна, гідно оплачувана праця, що підтримується державою через податкові стимули та партнерство з бізнесом», – підсумував Павловський.
За словами експерта, сьогодні в Україні поряд із дефіцитом робочої сили існує досить двозначний рівень безробіття. Тоді як політика зайнятості взагалі не враховує трендів, які принесла із собою повномасштабна війна. Водночас повномасштабна війна в Україні стала причиною проблем в ключових елементах ринку праці.