Швеція вирішила посилити безпеку в Балтійському морі, відправивши три військові кораблі та чотири судна берегової охорони для запобігання диверсіям на підводній інфраструктурі. Це рішення стало відповіддю на серію інцидентів, що призвели до пошкодження електричних кабелів і газопроводів на дні моря.
Згідно з офіційною заявою уряду Швеції, окрім зазначених суден, у стані готовності перебуватимуть ще сім кораблів, а для моніторингу ситуації залучатиметься літак спостереження ASC 890, пише "Голос Америки".
Цей крок став першим випадком участі Швеції, яка приєдналася до НАТО у березні 2024 року, в оборонних операціях альянсу. Уряд підкреслив, що залучення військових сил спрямоване на захист критично важливої інфраструктури, яка відіграє ключову роль у забезпеченні енергетичної безпеки та економічної стабільності країн Північної Європи, Балтії та Центральної Європи.
Ситуація загострилася після серії пошкоджень підводних кабелів у 2023 році, що вплинули на Естонію, Фінляндію, Швецію, Німеччину та Литву. У декількох випадках розслідування встановило, що пошкодження були спричинені кораблями, які тягнули якорі по дну моря.
Попри те, що серед основних версій розглядається причетність Росії, офіційні звинувачення поки не висунуто. Розслідування триває, і Швеція разом із Фінляндією утримується від прямих заяв щодо винуватців інцидентів.
Нагадаємо, у Фінській затоці знайшли якір танкера російського "тіньового флоту" Eagle S, підозрюваного в пошкодженні підводного електрокабелю.
Також раніше Швеція розкритикувала Китай за відмову допустити головного слідчого північної країни на борт китайського судна Yi Peng 3, підозрюваного в розриві двох кабелів у Балтійському морі у листопаді. За словами джерел FT, після того, як слідчі побували на борту судна, лишилося мало сумнівів у його причетності до інциденту. У відповідь МЗС Китаю заявило, що Пекін надав інформацію і документи для розслідування інциденту з розривом двох підводних кабелів.