У вівторок, 11 березня, Гренландія проводить загальні вибори, які дехто з місцевих жителів розглядає як шанс стати незалежними від Данії. Голосування відбувається в той час, коли президент США Дональд Трамп пропонує інвестувати мільярди доларів в арктичний острів, якщо той приєднається до Сполучених Штатів, повідомляє Reuters.
Вибори до місцевого парламенту, який складається з 31 місця, можуть потенційно посилити вплив США в Гренландії — малонаселеному острові, який є об'єктом "геополітичної гонки" за домінування в Арктиці, оскільки танення льодовиків унаслідок глобального потепління робить його ресурси більш доступними, відкриваючи нові судноплавні шляхи. Китай і Росія посилили військову активність у регіоні, тим часом Штати теж намагаються не відставати.
Гренландія — територія Данії з 1953 року і має певну автономію з 1979 року, коли був сформований перший парламент острова, але Копенгаген контролює його зовнішню політику, оборону і грошово-кредитну політику.
У 2009 році місцева влада Гренландії отримала більшу автономію, в тому числі право проголосити повну незалежність на референдумі, але поки не зробила цього, побоюючись, що рівень життя впаде без економічної підтримки Данії.
Острів має значні природні ресурси, в тому числі важливі мінерали, що використовуються у високотехнологічних галузях промисловості — від електромобілів до ракетних систем. Однак Гренландія не поспішає їх видобувати через екологічні проблеми, суворі погодні умови та майже тотальний “контроль” Китаю над цим сектором, що ускладнює отримання прибутку або пошук покупців для компаній в інших країнах.
Січневе опитування показувало, що більшість жителів Гренландії підтримують незалежність, але вони розділилися в думках щодо термінів її проголошення і потенційного впливу на рівень життя.
Усі шість основних партій острова, включно з керівною “Атакатігііт”, підтримують незалежність острова, але мають різні погляди на те, як і коли її можна досягти.
Провідна опозиційна партія “Налерак”, яка теж виступає за незалежність, набрала популярність напередодні виборів, чому сприяв інтерес з боку США й нові звинувачення Данії в експлуатації мінеральних багатств Гренландії.
Агентство Reuters поспілкувалося з більш ніж десятком жителів острова у столиці Нуук — всі вони сказали, що виступають за незалежність, хоча багато хто висловив занепокоєння, що швидкий перехід може завдати шкоди економіці й підірвати ключові соціальні послуги. Гренландія отримує від Данії близько половини свого державного бюджету.
З моменту вступу на посаду президента США в січні Трамп неодноразово висловлював зацікавленість у "придбанні" Гренландії, відроджуючи риторику часів своєї попередньої адміністрації та заявляючи, що острів є критично важливим для інтересів безпеки США.
Спочатку глава Білого дому відмовлявся виключати застосування військової сили для отримання контролю над Гренландією, що стривожило багатьох жителів острова. Пізніше він пом'якшив свою позицію, заявивши, що поважатиме волю місцевого населення і висловив готовність інвестувати мільярди доларів, якщо жителі острова приєднаються до США.
Прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде підкреслив, що острів не продається, і виступив за створення широкого коаліційного уряду, щоб протистояти зовнішньому тиску. В інтерв'ю, яке вийшло в понеділок, 10 березня, на телерадіокомпанії DR, він відкинув пропозицію Трампа як неповагу і висловив готовність співпрацювати з іншими країнами. Проте інтерес з боку президента США похитнув статус-кво в Гренландії й поставив питання незалежності “на передній план” під час виборів.
Експансіоністську риторику Трампа аналізував Сергій Корсунський у статті “Як Трамп планує змінити світ: аналіз його заяв без емоцій”.