На думку противників закону "Про освіту", викладання представникам меншин української як рідної мови, а не як іноземної, є причиною поганих результатів із ЗНО з української мови серед угорців Закарпаття. Також серед причин неуспішності вказана і низька кваліфікація вчителів у регіоні.
Як повідомляє "Європейська правда", у брошурах, які сьогодні роздавали депутатам, стверджується, що українське законодавство є найгіршим у регіоні. На противагу наведено вибіркову інформацію про законодавство Сербії, Румунії, Словаччини, Угорщини, Молдови та Польщі.
"Новий закон про освіту знищує школи з викладанням мовами меншин", – також зазначили пам'ятці.
Хоча в листівці не вказаний автор, але посилання на інформацію про угорську меншину дозволяє припустити, що його підготували саме угорські депутати ПАРЄ.
Як повідомив раніше постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба, експерти Ради Європи позитивно оцінили реформу освіти в Україні.
Раніше Болгарія, Греція, Румунія та Угорщина закликали Україну не вводити в дію положення закону про освіту щодо мови навчання. Вони виступили проти навчання в українських школах тільки державною мовою, а також звернулися до Ради Європи та ОБСЄ через цей закон.
Закон "Про освіту"набув чинності 28 вересня. Згідно із статтею 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мова. З 5-го класу діти будутьпочинати вчитися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін направив закон "Про освіту" на експертизу у Венеціанську комісію.
Детальніше про мовні норми закону "Про освіту" та реакцію на цей закон деяких країн читайте в матеріалі Василя Балушка "Донбас" і "Крим" на заході України?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".