Не «вантаж 200», а національні герої: президента закликають запровадити Національний Ритуал Шани загиблих військових

На сайті офісу президента 25 вересня зареєстрували петицію, у якій закликають закріпити на рівні законів, указу та урядових актів єдиний державний стандарт вшанування кожного полеглого Захисника – Національний Ритуал Шани. Автором петиції №22/253354-еп став голова ГО «Останній Бастіон» Геннадій Сікалов. У петиції йдеться про те, аби замість знеособлення втрат запровадити зрозумілий механізм, який гарантовано забезпечить увагу й повагу суспільства, вдячність і конкретну турботу про родини загиблих.

Документ передбачає участь вищого керівництва держави у прощальних церемоніях. Вказано, що перші особи президент, спікер Верховної Ради та прем’єр-міністр мають «задавати тон» виконанню Ритуалу, як це роблять лідери західних країн. Крім того, у петиції йдеться про те, що присутність або особиста увага (в тому числі через уповноважених представників чи звернення) особливо доречні під час прощання з кількома військовими або з видатним героєм. Публічне висвітлення таких церемоній, за згодою родин, пропонують зробити контролюючим фактором і знаком солідарності держави з суспільством.

Згідно з документом, Ритуал має стати обов’язковим стандартом для всіх органів влади та місцевого самоврядування. При цьому він повинен мати чітку координацію між відомствами, гарантоване фінансування, а посадовці мають нести персональну відповідальність за дотримання порядку. Мова йде не про формальність, а про «етичний стандарт держави»: від того, як країна проводить в останню путь своїх Захисників, залежить довіра до інституцій і мотивація тих, хто нині захищає Україну.

Запропоновані елементи Ритуалу охоплюють увесь шлях: від «дороги додому» до місця поховання до подальшого вшанування пам’яті. Серед ключового: 

• почесна варта;
• військовий оркестр або сурмач;
• накриття труни Державним Прапором; 
• офіційна формула прощання від імені держави;
• приспускання прапорів у день поховання;
• зобов’язання органів місцевого самоврядування і Нацполіції забезпечувати безпеку та урочистий супровід траурних процесій.

Окремий блок петиції стосується родин загиблих. Зокрема, пропонують, аби за кожною сім’єю закріпили персонального куратора – єдину точку контакту за принципом «єдиного вікна»: від організації церемонії та логістики до виплат, довідок і психологічної допомоги. Родинам закликають гарантувати право на приватність, а в публічних заявах держави озвучувати імена, звання, підрозділи героїв замість знеособлених формулювань. Повага до родини, за задумом авторів, має стати «суспільною аксіомою» і частиною державної політики.

Автор петиції обґрунтовує необхідність Ритуалу вже наявними, але «розсипаними» рішеннями: військовим поховальним ритуалом у Статуті гарнізонної та вартової служби, Концепцією вшанування пам’яті загиблих у системі МОУ та щоденною Національною хвилиною мовчання, запровадженою Указом №143/2022. Запропонований стандарт має об’єднати ці норми в єдину рамку з невідворотною відповідальністю за невиконання,  аби «байдужість» і «різночитання» не підмінювали шану.

Петиція підкреслює, що культура пам'яті про загиблих захисників має стати невід'ємною частиною національної ідентичності, як це є в розвинених країнах світу.

Як вказано у петиції, коли кожен громадянин бачитиме, що держава віддає найвищі почесті своїм героям, зміцнюватиметься довіра до державних інститутів і відчуття спільності перед викликами. Ритуал Шани виховуватиме патріотизм і готовність до самопожертви, адже приклади мужності та героїзму отримають належне пошанування і розголос.