Говорячи про проблеми національного ОПК, автор посилається, зокрема, на документ №220/3650, який міністр оборони України Степан Полторак скерував секретарю РНБО Олександру Турчинову в травні цього року.
За словами Менделєєва, левову частку експортних поставок України за кордон донедавна становили боєприпаси. Мільйони патронів та боєприпасів різних калібрів експортувалися до Малайзії, Індії та країн Африки.
"Слід зазначити, що Міноборони вже спустилося на землю і оцінює як критичне забезпечення армії боєприпасами калібру 7,62 мм до снайперських гвинтівок, калібру 12,7 до кулеметів ДШК і НСВТ, великих калібрів від 23 до 152 мм для артилерійських систем, гранатометними пострілами всіх типів і калібрів", – йдеться в статті.
Автор вказує, що наразі Україна втратила виробництво вибухових речовин, пороху, гільз, снарядів та детонаторів. З моменту початку АТО на окупованій території залишилися Донецький казенний завод хімічних виробів та Хімічне казенне об'єднання імені Р. Петровського – втрачена можливість спорядження ПТРК, боєприпасів середніх і великих артилерійських калібрів, бойових частин авіабомб, балістичного пороху для високоточних ракет, гранатометних пострілів і боєприпасів для РСЗВ.
За словами Менделєєва, ініціативу щодо запуску такого виробництва на діючих оборонних підприємствах на початку 2015 року "зарубав" тодішній прем'єр Арсеній Яценюк. Згідно з експертними оцінками, для реалізації цього проекту потрібно було від 20 до 25 млн доларів.
"Резолюцію на документ А.Яценюк наклав власноручно. Дослівно це має такий вигляд: "А можна дешевше й швидше? А без патронного заводу це ні до чого". Не змогли експерти з секретаріату Кабінету міністрів пояснити цьому діячеві, що патронний завод тут ні до чого!", – підсумував автор.
Детальніше про проблемні питання діяльності оборонно-промислового комплексу України читайте у статті "Наказано вижати…" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".