Українські та російські вчені написали посібник з історії без Голодомору, УПА і Мазепи

Поділитися
© hrcasestudies.blogspot.com
Зі спільного методичного посібника для вчителів історії України та Росії вилучили всі суперечні теми. У книзі повністю опущений період з 1600 по 1946 рік, нічого не розповідається про діяльність Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, існування України у складі Російської імперії, громадянську війну, голодомор, Велику Вітчизняну війну і ОУН-УПА.

Міждержавна робоча група, що складається з українських та російських істориків, підготувала методичний посібник для вчителів «Україна і Росія на перехресті історії». Після двох років спроб виробити спільний погляд на історію укладачі просто виключили з посібника всі події, що здатні викликати які-небудь розбіжності - так, в ньому немає ані Богдана Хмельницького, ані Івана Мазепи, ані ОУН-УПА. Найбільш дискусійні моменти планується описати в наступному випуску видання.

Рішення про створення робочої групи з розробки спільного методичного посібника для вчителів історії України та Росії було ухвалено в жовтні 2010 року. Передбачалося, що допомога синхронізує суперечні історичні позиції Національної академії наук України (НАН) і Російської академії наук (РАН) щодо Голодомору 1932-1933 років, діяльності УПА та Другої світової війни. Підготовка видання завершилася в цьому році. У Києві воно було представлено у вересні під час Днів науки і освіти РФ, пише «Коммерсант-Украина».

Один з примірників (всього їх випущено 200) опинився в розпорядженні видання. Посібник називається «Україна і Росія на перехресті історії». Перший модуль присвячений внеску Києво-Могилянської академії в культуру обох країн. У другому модулі - «Культура стародавньої Русі IX-XII століть» - розповідається про фольклор і звичаї стародавніх слов'ян. Автори - співробітники Інституту загальної історії РАН та Інституту історії НАН - повідомляють, що культура того часу «об'єднувала в собі елементи різних цивілізацій», і перераховують архітектурно-історичні, літературні та релігійні пам'ятки Києва, Чернігова, Смоленська, Суздаля, Новгорода і Пскова.

Третій модуль присвячений соціально-політичному життю російського дворянства і української шляхти у XV-XVII століттях. Автори розділу підкреслюють схожі риси панівних станів українського і російського суспільства, описують взаємовідносини всередині станів, пристрій судової та торгової систем.

Четвертий модуль описує реалії другої половини ХХ століття. Наприклад, розповідається про спроби вирішити житлову проблему за допомогою будівництва хрущовок. Тут же йдеться про роль радянського кінематографа. Зокрема, стверджується, що фільм «Сімнадцять миттєвостей весни» змушував глядачів «шукати паралелі між нацистським і комуністичним режимами», а в серіалі «Місце зустрічі змінити не можна» була порушена «тема правового свавілля при Сталіні». У розділі згадується про дефіцит продуктів, про прагнення громадян отримувати альтернативну інформацію, слухаючи радіостанції ВВС, «Голос Америки» та «Свобода», але не досліджуються причини розвалу СРСР.

Як пояснив глава робочої групи з російського боку, директор Інституту загальної історії РАН Олександр Чубар'ян, посібник «демонструє конструктивну співпрацю між країнами»: «Ми обрали приблизно 20 розділів, де є збіг точок зору, взяли найцікавіші сюжети і оформили їх у вигляді окремих модулів . Ми випустили їх однією книгою, а українці будуть видавати кожен модуль окремо».

Про суперечні моменти автори вирішили взагалі не згадувати. У книзі повністю опущений період з 1600 по 1946 рік, нічого не розповідається про діяльність Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, існування України у складі Російської імперії, громадянську війну, голодомор, Велику Вітчизняну війну і ОУН-УПА. За словами Чубар'яна, події, що викликають найбільші дискусії, будуть описані у другій частині, яка почне готуватися в 2013 році, а в російські підручники історії будуть внесені корективи з урахуванням положень нового посібника.

В Інституті інноваційних технологій і змісту освіти при Міносвіти (ІІТЗО) заявили, що в Україні не збираються переглядати шкільні підручники відповідно до положень посібника для вчителів. "Можливість внесення змін у підручники історії взагалі не обговорюється. У нас прийнято нові держстандарти, за якими і створено підручники. Навіщо нам їх міняти і підлаштовуватися під Росію?" - здивувалася відповідальна за випуск посібника в ІІТЗО, старший методист Олена Галегова.

Експерти по-різному оцінили посібник. «Це як ковток свіжого повітря, - заявив один з членів редколегії видання, голова Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, академік Петро Толочко. - Посібник існує, щоб вчителі просто викладали учням факти. В Україні підручники для середньої школи часто відображають лише одну точку зору. Наприклад, те, що Велика Вітчизняна війна не стосувалася нашої країни, а була лише війною Гітлера зі Сталіним».

Разом з тим заступник директора Інституту історії НАНУ Геннадій Боряк розкритикував проект: «Єдиного погляду на історію немає і бути не може! Створення спільного посібника - це спроба знову повернути нас до єдиної держави без урахування національної ідентичності. Те, що співробітники інституту брали участь у написанні посібника, - їхній особистий вибір і особиста відповідальність». !zn

Читайте також:

90 відсотків підручників для молодших шкіл Криму та Одеси надруковані російською мовою

В Росії до річниці початку війни видали двотомник про українських націоналістів

Більшість українців вважають Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі