Генпрокурор Руслан Кравченко, який був головним актором атаки на НАБУ під приводом російського сліду, сам має прямі родинні зв'язки з країною-агресором, так само як троє з п'яти його заступників. Про це йдеться в розслідуванні Антикорупційного центру "Межа".
Експерти з'ясували,що батько генерального прокурора Андрій Кравченко отримав російський паспорт у червні 2023 року. Як нагадують журналісти, батько Кравченка проживав в Сєверодонецьку до окупації, а рік потому Кравченко отримав посаду голови Київської ОВА.
Зокрема, після отримання російського паспорту Андрій Кравченко почав активно курсувати між РФ і окупованою Луганщиною. Упродовж червня -вересня 23-го року він на своїй автівці Дачія Logan щонайменше чотири рази проходив автомобільні пункти пропуску. Тричі відвідав пропускний пункт "Бугаївка" між Воронезькою областю РФ і так званою ЛНР. І один раз пропускний пункт "Чертково" в Ростовській області. Спочатку батько генпрокурора використовував українські номери, а потім, змінив їх на російську реєстрацію.
Цю ж схему антикорцентр перевірив на приближених до Кравченка осіб. Зокрема, у Віктора Логачова, який призначений Кравченком прокурором у грудні 2025 року, вони знайшли російських бізнес його родини. У російських реєстрах знайшлась компанія Водомир, зареєстрована наприкінці листопада 2022 року.
Компанія працює на окупованій Луганщині, продає питну воду через МАФи і має статутний капітал 3 млн рублі. Її міноритарним власником є батько заступника генерального прокурора України Сергій Логачов. Ця компанія з моменту реєстрації сплатила в бюджет РФ понад 800 000 рублів податків.
Інші родичі Лугачова, Юрій та Раїса також мають бізнес в так званій ЛНР. Йдеться про кілька компаній, зокрема ООО "Дельта", ООО ТКФ "Валтан" і "Ровеньки Инвест" 2008. Усі ці підприємства є діючими, мають активи, обороти і регулярно платять податки до бюджету країни агресора. У підсумку бізнес родини заступника генерального прокурора після 22-го року приносить бюджету Російській Федерації понад 1 млн рублів податків, а самій родині понад 11 млн рублів доходу.
Російські паспорти експерти антикорцентру знайшли у родичів іншого заступника Кравченка - Максима Крима, якого він призначив своїм заступником у червні 2025 року.
Зокрема, дружина Максима Крима, наприклад, народилася в Криму, а її батьки Лариса та В'ячеслав Юшкови досі проживають у Севастополі. Вони одразу після окупації півострова отримали російські паспорти. Справжність документів та податкових номерів підтверджені через податкові сервіси РФ.
Окремо "Межа" встановила, що російський ІПН отримала і сама дружина заступника генерального прокурора. Формально він прив'язаний до свідоцтва про народження, однак такі документи не з'являються автоматично і не оформлюються без особистої участі. Питання, чи відвідувала вона окупований Крим, лишається відкритим.
Крім того, має російські сліди і скандальна заступниця Кравченка Марія Вдовиченко, щодо якої є кілька резонансних розслідувань. Батько заступиці генпрокурора має кілька діючих бізнесів в окупованому Криму. При цьому батько купує нерухомість і Range Rover на підконтрольній Україні території. І цими активами користується заступниця генерального прокурора. Рідні ж брати цієї ж заступниці генпрокурора в 2014 році отримали громадянство РФ. Один перейшов взагалі на бік ворога, працює на керівній посаді у військовій прокуратурі росіян. Інший брат, військовослужбовець, теж мав російський паспорт, після чого цілком спокійно працював в українських ТЦК та отримав від держави України сертифікат ще на одну квартиру.
"Що виходить? Що за керівництва і каденції Кравченка Генеральною прокуратурою, розділ на сайті офісу генерального прокурора "Керівництво" стає більше нагадувати базу Миротворець, бо сам генпрокурор та три з п'яти його заступників є з прямими зв'язками з країною-агресором. Саме ці особи мають доступ до інформації також про усі кримінальні провадження, в тому числі в оборонні сфери. Вони можуть притягнути до відповідальності будь-кого. Від нардепа до прем'єр-міністра. І цікаво, що вони мають доступ до секретної інформації. Це не питання репутації заступників чи самого Кравченка, а йдеться про прямі ризики на державному рівні, на цьому фоні атаки на антикорні інституції. І це підводить до простого, але незручного запитання: чи може держава, яка на п'ятий рік веде повномасштабну війну з Росією, дозволити собі таку конфігурацію влади в органі, що має бути гарантом справедливості і безпеки", - підсумовують в антикорупційному центрі "Межа".

Після спроби знищити НАБУ та САП, позбавивши їх незалежності, та протестів проти такого беззаконня Банкової, Україна мала крихітний шанс, що президент Володимир Зеленський одумається та очистить своє оточення від політичних «стратегів», які так його підставили з атакою на антикорупційні органи. Та стратегія Банкової після того не змінилася, іншою стала лише тактика, у якій одним із підручних інструментів є парламент. Докладніше читайте у статті Інни Ведернікової «Спецслужби з лампи: чи можна осадити джина, випущеного Зеленським?».



