СМІТТЯЧКО В «СТЕПАХ», АБО СПРОБА АНАЛІЗУ СТАНОВИЩА НА ОДЕСЬКОМУ РИНКУ ПОСЛУГ ІЗ ВИВЕЗЕННЯ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ

Причина більшості війн, як писав класик марксизму, — боротьба за ринки збуту. В Одесі вже другий рік точиться битва за найцікавіший із ринків — ринок... сміття. Точніше, ринок послуг із його вивезення. Понад 80% цього ринку сьогодні обслуговує фірма «РАФ Плюс», майже три десятки машин якої щодня вивозять близько 500 тонн сміття з майже п’яти тисяч контейнерів на території трьох із чотирьох районів міста. З території ще одного — Київського— району тверді побутові відходи (ТПВ — технічна назва звичайного сміття) вивозить ТОВ «Союз». Однак ситуація може кардинально змінитися. Як мінімум є запитання щодо способів, якими «РАФ Плюс» отримало частину використовуваної ним техніки та обладнання. Про це свідчать матеріали кримінальної справи, порушеної Одеською міською прокуратурою за статтею 364 КК України «Зловживання службовим становищем», а також позови, взяті до розгляду Овідіопольським та Приморським районними судами. Втім, дозволимо читачеві розібратися в подіях самому.

Почнемо з історії. З 1996-го по 1999 рік сміття з міста вивозила фірма «Альтфатер Одеса», дочірнє підприємство компанії Altvater Service Gmb, що наводить «німецьку чистоту» у багатьох європейських містах. Про те, як 1999 року її видалили зі «сміттєвого ринку» — історія для окремої статті. Тоді політика нової міської влади спрямовувалась на жорстку економію бюджетних коштів. Місто різко зменшило оплату послуг «Альтфатер Одеса» живими грішми, запропонувавши натомість передачу у власність нерухомості (слід сказати, не найбільш ліквідної). «Німців», які звикли до оплати, це не влаштувало, і вони влітку 1999 року просто перестали прибирати сміття в одному з районів Одеси — Київському. Народна байка гласить, що, проїжджаючи вулицями району і побачивши гори сміття, мер заявив, що монополіст на ринку вивезення ТПВ, а тим більше іноземний, місту непотрібен. Уже в серпні 1999 р. було створено дві фірми — ТОВ «РАФ» і ТОВ «Союз». Відповідно до генерального договору з міською владою, перша з них мала вивозити сміття із шести районів міста (тоді їх ще було вісім), друга — з інших двох.

У жовтні 1999 року «Альтфатер Одеса» стала засновником ТОВ «РАФ», внісши 65% статутного фонду у вигляді свого спеціалізованого обладнання на суму 4,68 млн. грн. Другим засновником «РАФу» виступила фірма «РУФ і Ко», що належить одеському бізнесменові Марку Кричевському, — як свої 35% статутного фонду вона внесла... земельну ділянку птахофабрики в селі Благодатне Комінтернівського району Одеської області та кілька будівель на ній. Два з цих курників і паркан на той момент були, до того ж, ще й чужі — право власності на них «РУФ і Ко» оформила тільки в липні 2000 року. Вивезення ТПВ «РАФ» розпочала із 1 січня 2000 року. «Союз» почав прибирати трохи пізніше — навесні. Річ у тім, що, за умовами договору, фірми мали самостійно інвестувати у спецтехніку, і «Союзу» знадобилося на це трохи більше часу. Та й почати прибирання фірма змогла лише в одному районі зі своїх двох — Київському. Інший район — Суворовський — почав тимчасово обслуговувати «РАФ». Як з’ясувалося, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове, — фірма досі обслуговує Суворовський район, який територіально виріс у два з половиною рази (в Одесі об’єднання восьми районів у чотири набрало чинності з 1 січня поточного року).

Весь останній рік минулого століття «РАФ» і «Союз» спокійно вивозили міське сміття. Однак початок нового тисячоліття ознаменувався суттєвими розбіжностями між одним із засновників «РАФ» — ДПФ «Альтфатер Одеса» — та керівництвом фірми. Причому бачення цих розбіжностей у сторін різне.

Представники «Альтфатер Одеса» вважають, що керівництво «РАФу» намагалося вивести з обороту компанії прибуток і штучно зробити її збитковою. Так, протягом 2000 року при «РАФі» було створено кілька фірм — ПП «Полігон», ПП «Південспецкомплект», ПП «Енкомпівдень». За словами представників «РАФу», вони в такий спосіб намагалися оптимізувати схему витрат і зменшити базу для оподаткування (всі ці ПП оподатковувалися фіксованим, 6-відсотковим податком). За даними адвоката Валерія Манушина, який нині обстоює права «Альтфатер Одеса», на рахунки цих фірм за різні послуги щомісяця переводилося по 100—1500 тис. гривень, які таким чином виводилися з прибутку «РАФу».

— За шість місяців 2001 року підприємство з прибуткового стало збитковим, — каже Валерій Манушин. — Природно, засновники не могли з цим миритися. Нагадаю: відповідно до пунктів 2.3 і 2.4 статуту ТОВ «РАФ», директор має право укладати від імені підприємства договори на суму, що не перевищує розміру, встановленого у каталозі повноважень, а саме 5 тисяч гривень. Що ж відбувалося на практиці? На моєму столі стос договорів. ПП «Полігон» у липні 2001 року було переведено 20 тисяч гривень, у серпні — 353 тисячі гривень. ПП «Енкомпівдень» у липні 2001 року було переведено 48 тисяч гривень, у серпні — понад 206 тисяч. І це далеко не всі фірми, на які йшли багатотисячні платежі за послуги, наприклад, «з тестування техніки». А чого варті договори зі страховою компанією «Респект», за якими тільки в серпні 2001 року було переведено 300 тисяч гривень страхових платежів?

У представників опонентів бачення причин конфлікту інше.

— На початку 2001 року від Altvater Service Gmb «РАФу» прийшов рахунок на 170 тисяч доларів за оплату консультаційних послуг, — каже директор «наступника» «РАФу», компанії «РАФ Плюс», Ігор Шаталов. Фірма відмовилася оплачувати ці послуги, вважаючи суму явно завищеною. З цього й почався конфлікт. Ще одною його складовою стала жорстка політика німецьких засновників щодо закупівлі запчастин для спецавтомобілів фірми (більшості з них тоді перевалило за десять років, і їх ремонт коштував дуже дорого), а також іншого обладнання. Німці наполягали, щоб запчастини та обладнання закуповувалися тільки в них, тоді як керівники фірми бачили інші шляхи зменшення витрат.

Загальні збори засновників ТОВ «РАФ» відбулися 29 вересня 2001 року в умовах напруженості. Ще в серпні Altvater Service Gmb спробувала в судовому порядку стягнути з «РАФу» оплату консультаційних послуг і заборгованість за запчастини. «РАФ», у свою чергу, перестав погоджувати з німецькою стороною свої закупівлі техніки й запчастин. На зборах засновників представник німецької сторони Хорст Хінш зажадав звільнення з посади директора ТОВ «РАФ» Євгена Васильченка. Причина — незадовільні, на погляд Хінша, результати фінансово-господарської діяльності підприємства — незабезпечення зберігання техніки, велика кредиторська заборгованість, неузгоджений із засновником штатний розклад. При цьому, як стверджують представники «РАФу», попри те, що кадрове питання не було внесене до порядку денного, німці йшли на збори вже з рішенням «прибрати» Васильченка.

Виконувати рішення зборів засновників про передачу в.о. директора печаток і документів керівництво «РАФу» відмовилося. Представники ДПФ «Альтфатер Одеса» звернулися в Приморський райсуд із позовом, що дублює рішення зборів засновників про усунення Васильченка. Приморський райсуд 3 жовтня 2001 року виніс ухвалу, відповідно до якої вся господарська діяльність Євгена Васильченка на посаді директора ТОВ «РАФ» блокувалася. Однак рішення зборів засновників у судовому порядку оскаржив і сам Васильченко. Нова ухвала, від 26 листопада 2001 року, знімала всі перешкоди до виконання ним своїх повноважень (тоді як «Альтфатер Одеса» вже призначила свого в.о. директора — Олександра Королюка). А 21 грудня той-таки Приморський суд задовольнив скаргу Є.Васильченка і визнав рішення зборів від 29 вересня стосовно його звільнення незаконним. Ще одні збори засновників ТОВ «РАФ» відбулися 14 січня 2002 року. На них було порушено питання перерозподілу часток власності засновників — до 50% у кожного (згідно з домовленістю, досягнутою майже за рік до цього на зустрічі засновників ТОВ «РАФ» у Німеччині); а також питання про виведення ДПФ «Альтфатер Одеса» зі складу засновників ТОВ «РАФ», якщо вона не погодиться на зміну часток. «Альтфатер Одеса» не погодилася. Більше того, Хінш залишив збори, демонстративно гримнувши дверима. Втім, дехто з присутніх там припускає, що німця на емоційний спалах дуже грамотно спровокували. Хай там як, «Альтфатер Одеса» перестала бути засновником ТОВ «РАФ».

Однак на той час «РАФ» залишив і ринок вивезення ТПВ. Подробиці нижче, а зараз — у двох словах про його подальшу долю. Спочатку замість «Альтфатера» співзасновником «РАФу» стало ТОВ «Векка». Потім воно відмовилося від цього почесного, але дорогого права. Залишившись самотнім, «РУФ і Ко» перереєстрував ТОВ «РАФ» у ДП зі статутним фондом усього 200 тисяч гривень, потім продав його одному приватному підприємцю. Той, у свою чергу, перереєстрував ДП «РАФ» у ПП «МІК». Який на сьогодні є правонаступником ТОВ «РАФ». А з 1 січня 2002 року сміття із семи одеських районів вивозить ТОВ «РАФ Плюс», яке, на перший погляд, нічого спільного, окрім частини назви і дизайну логотипа, зі своїм попередником не має. Ну, і ще, мабуть, родинного засновника: Одеське міське товариство інвалідів (очолюване вже згадуваним Марком Кричевським) і того ж самого головного бухгалтера Наталю Суслову. «РАФ Плюс» було створено ще 2000 року як госпрозрахункове підприємство з вивезення вторсировини — макулатури. А в період «двовладдя» — із жовтня по грудень 2001 року — на нього було «перекинуто» всі активи ТОВ «РАФ», що постраждало в боротьбі з німцями.

Зроблено це було віртуозно — методом зустрічних договорів. Так, 20—27 вересня ТОВ «РАФ» продало ПП «Полігон» шість сміттєвозів, джип, два легковики і 157 контейнерів для ТПВ на загальну суму 362 тисячі гривень. Трохи пізніше ці матеріальні цінності було придбано у «Полігону» ТОВ «РАФ Плюс». Причому ціни, за якими вони купувалися, як правило, були трохи вищі, ніж ті, за якими «Полігону» їх продав «РАФ». При цьому, за даними «Альтфатер Одеса», сміттєвози і джип були внеском ПП у статутний фонд «РАФу», легковики — основними засобами. Першого листопада «Полігону» за 86 тисяч гривень було продано ще три сміттєвози, що служили свого часу внеском «Альтфатера» у статутний фонд «РАФу»; незабаром машини були також придбані у «Полігону» ТОВ «РАФ Плюс» (уже за 88 тисяч гривень).

Ще чотири сміттєвози, які належали ТОВ «РАФ», було передано ТОВ «РАФ Плюс» в оренду на півроку за 15 тисяч гривень на місяць. Натомість ТОВ «РАФ Плюс» передало в оренду «РАФу» приміщення, мобільні телефони і так далі. Навіщо це було потрібно, коли виробничу діяльність із вивезення сміття збиралося виконувати ТОВ «РАФ Плюс»? Побачимо нижче.

В оцінці способу передачі техніки сторонами конфлікту також є різночитання. За словами директора «РАФ Плюс», техніка, передана «Альтфатер Одеса» як внесок у статутний фонд ТОВ «РАФ», до літа 2001 року була «вбита» — мало того, що на той час усім сміттєвозам перевалило за 10 років, та ще й п’ять із них експлуатувалися на наших дорогах нашими ж водіями. Ремонтувати ж її з використанням «альтфатерівських» запчастин було невигідно. Тому 2001 року «РАФ» закупив кілька автомобілів у Росії та Швейцарії (при цьому російські сміттєвози на шасі МАЗ себе не виправдали). Саме ця техніка, стверджує директор ТОВ «РАФ Плюс», була передана його фірмі за посередництва ПП «Полігон» (перед яким у ТОВ «РАФ» була заборгованість, погашена за рахунок націнок). Техніка ж, внесена «Альтфатер Одеса» у статутний фонд ТОВ «РАФ», розукомплектована і перебуває на майданчику фірми «Ассоль». У чому, за словами представників «РАФу», могли свого часу переконатися працівники податкової міліції, що проводили перевірку зазначених фактів.

При настільки оперативній передачі активів «РАФу» «РАФу Плюс» виник ще один казус. Річ у тому, що частину обладнання «Альтфатер Одеса» лише надала у користування ТОВ «РАФ», а не передала як внесок у статутний фонд. За словами Шаталова (який наприкінці жовтня 2001 року одночасно обіймав посади директора «РАФ Плюс» і в.о. директора «РАФу»), «РАФ» не мав можливості проводити з цим обладнанням якісь дії. Однак у договорах продажу «РАФом» техніки фігурує багато обладнання з «переданого в користування».

Хай там як, повний перелік вищевказаних і невказаних транспортних засобів та іншого устаткування є предметом позову, поданого в лютому цього року фірмою «Альтфатер Одеса» до Євгена Васильченка, ТОВ «РАФ Плюс», ПП «Полігон» і вже згаданого ПП «МІК» як правонаступника ТОВ «РАФ». За заявою позивача, Васильченко без згоди власника допустив вибуття з володіння ТОВ «РАФ» майна, переданого очолюваному ним підприємству в користування. Це, відповідно до заяви, завдало позивачеві збитків у вигляді розтрати майна, переданого в статутний фонд на суму 2,28 мільйона гривень, а також майна, переданого в користування без переходу права власності на суму 2 мільйони гривень. Позов узято до розгляду Приморським районним судом Одеси.

Цікавий і сам процес заміни на ринку вивезення сміття «РАФу» на «РАФ Плюс». 29 грудня ТОВ «РАФ» уклало договір на вивезення ТПВ з ТОВ «РАФ Плюс». І того ж самого дня ТОВ «РАФ Плюс» укладає з ТОВ «РАФ» договір субпідряду, відповідно до якого, останнє... надає «РАФу Плюс» послуги, пов’язані зі збиранням та вивезенням побутових відходів! Така собі змія, що кусає себе за хвіст. При цьому, відповідно до першого договору, вартість послуг виконавця вивезення ТПВ становить 8,16 гривні за кубометр. А вартість послуг ТОВ «РАФ» у ролі субпідрядника, відповідно до другого договору, становить 6,24 гривні за кубометр! Того ж дня директор ТОВ «РАФ» Євген Васильченко пише міському голові лист із проханням розірвати генеральний договір на вивезення ТПВ з його компанією, а також укладає угоди про розірвання договору з районними адміністраціями. Новий генеральний договір датовано 28 грудня 2001 року. Відповідно до нього, вивезення ТПВ з території шести районів Одеси здійснює вже «РАФ Плюс».

Що стосується ДПФ «Альтфатер Одеса», то 11 липня 2002 року фірму у німців придбало ТОВ «Азарт». При цьому єдиним активом багатостраждальної «Альтфатер Одеса» були саме її претензії до ТОВ «РАФ Плюс». Якщо ці претензії буде задоволено, «РАФ Плюс» виявиться в становищі колоса на глиняних ногах.

У процесі конфлікту сторони не обмежувалися обміном ударами у сфері господарського права. Проти обох фірм розслідуються кримінальні справи. Кримінальна справа за фактами порушення валютного законодавства ДП «Альтфатер Одеса» стосується подій ще гурвіцівських часів. У ході чергового обміну «насланими» із використанням зв’язків «угорі» перевірками податкова міліція виявила порушення при переведенні валютних коштів із рахунків ДП «Альтфатер Одеса» німецькій компанії Altvater Service Gmb у 1996—1998 роках. За словами адвоката Валерія Манушина, «Альтфатер Одеса» не стала оскаржувати порушення справи в суді, хоча, на його думку, така скарга була б задоволена. Фірма ініціювала додаткові експертизи, на основі висновків яких сподівається на припинення кримінальної справи через відсутність складу злочину.

Не покладаючись на «довгограючі» розгляди в господарських судах, «Альтфатер Одеса» змушена була звернутися по захист своїх майнових прав у прокуратуру. Прокуратура Одеси 26 грудня 2002 року порушила кримінальну справу № 052200200109 за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ТОВ «РАФ» за ознаками злочину, передбаченого статтею 364 ч.2 КК України «Зловживання службовим становищем посадовою особою». Як з’ясувала в ході перевірки прокуратура, у грудні 2001 року керівництво ТОВ «РАФ» без згоди власника передало майно, яке належало ДПФ «Альтфатер Одеса», третім особам, що призвело до його втрати і заподіяння майнової шкоди в розмірі вартості майна, переданого в користування, на суму 2 мільйони гривень. У результаті проведення перевірки органами податкової міліції в прокуратуру надійшли результати експертизи приналежності близько 3,5 тис. сміттєвих контейнерів. Відповідно до цих даних, багато контейнерів із логотипом «РАФ Плюс», встановлених на території міста, мають сліди знищення «індивідуальних ознак» приналежності їх раніше ДПФ «Альтфатер Одеса». На думку прокуратури, це свідчить про неправомірні дії, спрямовані проти законних прав та інтересів власника майна. Зараз викладені факти перевіряються в ході досудового слідства.

Двоє слів про позицію міської влади. Вона майже весь час зберігала нейтральність. Для міста головне, щоб сміття вивозилося вчасно та якісно. На думку міської влади, і «РАФ Плюс», і «Союз» у цілому виконували свої обов’язки. Щоправда, контейнери, які тонуть у горах сміття, на одеських вулицях можна бачити, але найчастіше це свідчить про заборгованість за вивезення ТПВ конкретних госпрозрахункових підприємств, відповідальних за ту чи іншу територію.

Однак, на думку юристів «Альтфатер Україна», становище на ринку ТОВ «РАФ Плюс» має всі ознаки монопольного (відповідно до ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», монополією вважається частка на ринку, що перевищує 35%). З цього приводу готуються відповідні звернення в Антимонопольний комітет і суди.

Отже, період первинного накопичення капіталу завершується. І в умовах стабілізації правового поля запитання щодо того, як окремі бізнесмени заробили свій «перший мільйон», усе ж таки виникають. Тож великим підприємствам рекомендується самим запитати себе про свій «перший мільйон» і самим на це запитання відповісти. Щоб не довелося відповідати перед прокуратурою.