ПРОКУРОР — ПОСАДА ЕКОЛОГІЧНА... ПРОКУРАТУРА КРИМУ БОРЕТЬСЯ ЗА «ЗДОРОВ’Я» КУРОРТУ

Судячи з рапортів, справи у повному порядку: за підсумками перевірок дотримання природоохоронного й санітарного законодавства, прокуратура республіки та прокурори на місцях надіслали 98 подань і розпоряджень, внесли сім протестів на незаконні постанови, за ухвалення яких притягнуто до адміністративної відповідальності 22 посадові особи. Тільки органи місцевого самоврядування отримали 27 документів реагування, за якими до адміністративної відповідальності притягнуто 88 осіб...

Проте прокурор Криму Олександр Доброрез вимагає дивитися глибше рапортів. Питання про те, як у Криму виконується Закон України «Про забезпечення санітарного й епідемічного добробуту населення», у реальних, а не в парадних параметрах, розглянуто на розширеному засіданні колегії з участю глави уряду Валерія Горбатова, заступника голови Верховної Ради Бориса Дейча, широкого кола фахівців, а також працівників міліції, податкової адміністрації, комітетів із житлового господарства, із земельних ресурсів, Рескомекоприроди, управління ветеринарного господарства.

І виявилося, що робота прокуратури цілком може мати сильну екологічну складову. По-перше, у республіці нинішнього року не допущено випадків групових інфекційних захворювань і харчових отруєнь, що є результатом спільної праці прокуратури, міліції, органів місцевого самоврядування й контролюючих природоохоронних організацій. Водночас, як зазначав у своєму виступі заступник прокурора республіки Сергій Левін, у Криму багато порушень при експлуатації каналізаційних і очисних споруд, у забезпеченні громадян питною водою. Основне джерело шкідливих викидів у водне середовище — підприємства житлово-комунального господарства. Попри багато випадків порушення чинних норм, позовів у суди Рескомекоприроди не подавав. Фонд охорони довкілля недостатньо фінансує роботу на очисних комунікаціях. Органи громадського самоврядування ряду регіонів — Ленінського, Сімферопольського, Бахчисарайського районів, міст Сімферополя, Керчі, Феодосії — не виконують Закон України «Про відходи», земля в багатьох місцях забруднюється стихійними звалищами. Їх не контролює Рескомекоприроди, головний санітарний лікар Криму, Рескомзем. У зв’язку з цим ними не надіслано в прокуратуру жодного матеріалу про незаконне складування відходів.

При розгляді цього, здавалося б, суто екологічного питання з’ясувалося також, що в Криму грубо порушується указ Президента «Про невідкладні заходи щодо прискореного реформування аграрного сектора економіки». Лісові угіддя, які раніше перебували в користуванні сільгосппідприємств, при розпаюванні земель не передаються в користування спеціально вповноваженому на те державному органу — Республіканському комітету з лісового й мисливського господарства. А Рескомзем не порушує ці питання перед Верховною Радою Криму. Внаслідок цього у степових районах тривають неправомірні вирубки лісозахисних насаджень, де їх знищено практично на 70—80%. Водночас органи самоврядування на місцях і міліція не вживають заходів для того, щоб визначити й покарати винних у знищенні важливих природних об’єктів.

А найбільше порушень санітарних норм у торгівлі, під час продажу продуктів, особливо на ринках. Велика кількість перевірок, якими прикриваються санітарні служби, практично ніколи не завершуються серйозними заходами покарання винних. На засіданні колегії визнано, що Республіканське управління ветеринарної медицини виявляє дуже мало порушень у торгівлі м’ясними продуктами. Приміром, тільки під час однієї перевірки, проведеної на вимогу прокуратури Ялти, у селищі Гурзуф виявлено відразу 12 порушень ветеринарного законодавства. Річ у тому, що мало в якого підприємця торгівлю морськими та м’ясними продуктами підтверджено і дозволом на цей вид діяльності, і свідоцтвом про якість продукції.

Відсутність потрібної взаємодії між прокуратурами на місцях і санітарно-екологічними службами, на думку Валерія Горбатова, має також економічні наслідки. Виступаючи перед прокурорами Криму, він сказав, що нинішнього року курортний комплекс півострова хоч і спрацював краще, ніж торік, але, на його думку, з урахуванням можливостей, усе-таки недобрав приблизно мільйон гривень виручки. Він вважає, що це спричинили проблеми екологічного характеру в курортних регіонах: незадовільна якість води, звалища сміття, погана робота каналізації тощо.

За підсумками засідання колегії, кількох прокурорів Криму притягнуто до відповідальності за недоліки в роботі з контролю над виконанням природоохоронного законодавства. Прокурор Криму Олександр Доброрез зазначив, що працівники прокуратури у своїх перевірках, з одного боку, не повинні нехтувати навіть незначними питаннями, з другого — не мають підмінювати санітарно-екологічних органів, а масштабно контролювати їхню роботу щодо виконання законів. Тільки в такому разі, вважає він, прокуратура спроможна виконати свою роль в екологічному оздоровленні курортного регіону країни.