З паперу— в цифру, з класів — в онлайн

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
З паперу— в цифру, з класів — в онлайн
Як технології змінюють освіту.  

Дистанційне навчання виникло не з початком карантину і навіть не з появою Інтернету. Ще у XIX ст., щойно поштовий зв’язок став регулярним, деякі європейці почали навчатися віддалено. Це називалося «кореспондентська освіта»: учні отримували навчальні матеріали й завдання поштою та листувалися з викладачами.

Усі наступні роки віддалена освіта розвивалася паралельно з технологіями. Тепер, у XXI ст., вона стала захопливою й інтерактивною. Цифрові підручники, гейміфікація, відеозв’язок з викладачами, електронні рейтинги та застосунки до смартфонів, — сучасні освітні технології роблять навчання зручнішим і цікавішим.

Усі ми звикли до класичної схеми освіти: школа, технікум, інститут. Засади цієї системи сформувалися ще в часи Платона — понад дві тисячі років тому. Він, звісно, не придумав дзвінок і велику перерву, але заклав загальний фундамент традиційної освіти. Тому саме така форма отримання знань для нас найбільш звична. І розуміння, що онлайн-освіта може бути гідною альтернативою чи повноцінним доповненням традиційної освіти, багатьом людям дається непросто. Втім, дистанційне навчання весь цей час розвивалося паралельно з класичним. На освітній процес миттєво впливав кожен наступний прорив у розвитку технологій. З’явилася пошта — з учителями стали листуватися. Винайшли радіо — почали слухати навчальні передачі. З появою телевізора з’явилися відеоуроки.

Ще в 1969 році у Великій Британії створили Відкритий університет (Open University), ідея якого полягала в тому, що вчитися можна де завгодно і коли завгодно. Використовували всі доступні на той момент інструменти: від листування до аудіо- та відеоматеріалів, які через кілька десятків років почали розсилати на DVD. Уроки Open University 35 років поспіль транслювали на каналі BBC. Університет існує й досі, — його дипломи мають уже понад три мільйони людей у всьому світі.

Попри таку довгу історію дистанційної освіти, ще 15–20 років тому до неї ставилися скептично. Бракувало швидкого фідбеку від викладачів та індивідуального підходу до учнів. Ніхто не «менторив» процес і не фіксував прогрес. Тож «дистанційка» найкраще давалася лише добряче мотивованим учням із незламною силою волі та потужною витримкою.

Усі ці «білі плями» віддаленої освіти дуже швидко стер інтернет. Освіта не просто стрімко перейшла в онлайн — вона миттєво ввібрала в себе кожен технологічний прорив, від штучного інтелекту та Big Data (аналізу великих даних) до VR (віртуальної реальності).

Не дивно, що освітні технології, або ж EdTech, — галузь, яка зростає найбурхливішими темпами у світі. Наразі їх неможливо ігнорувати, тому вони стали поступово змінювати і класичну освіту.

Тренди залучення: з онлайну в офлайн

Розвиток сучасних технологій навчання можна відстежувати за переможцями всесвітнього конкурсу EdTech-стартапів GESAwards. Це — наймасштабніший у світі конкурс стартапів у сфері освіти, журі якого аналізує сотні проєктів і обирає найбільш проривні та зручні для користувачів. Наприклад, торік у ньому переміг іспанський Genially — сервіс для віддаленого навчання, що допомагає створювати різноманітні види інтерактиву: презентації, навчальні ігри, інфографіку, карти, тести і таймлайни. Саме гейміфікація та візуалізація навчального процесу — те, що надихає сучасну молодь навчатися онлайн й перетворює нудні лекції на захопливу гру. Тому сервіси, які дозволяють учителям зробити це швидко і за готовими шаблонами, — дуже помічні. Особливо тепер, коли все навчання має бути водночас максимально дистанційним і цікавим.

У 2018 році журі вразив стартап Uptale — платформа, яка дозволяє викладачам створювати навчальні матеріали у віртуальній реальності у форматі 360°. Це демонструє, що всі можливі цифрові технології можна успішно застосовувати в освіті і фантазія тут не має меж. Можливо, через кілька років, досліджуючи XVIII ст. на уроках історії, учні зможуть надягати шолом і переноситися в епоху Наполеона. А вивчаючи англійську — віртуально прогулюватися вечірнім Нью-Йорком із репетитором.

Таким чином, ми можемо виокремити кілька освітніх технологічних інструментів, які допомагають не лише почати навчання, а й пройти його до кінця. Їх залучення до класичної системи зробить процес навчання легшим, приємнішим і допоможе більшій кількості учнів полюбити освіту.

Гейміфікація, або використання ігрових методик. Проходження рівнів, отримання нагород, змагання та відстеження прогресу — все це викликає азарт і мотивує йти далі.

Цифрові підручники — це не просто електронна версія тексту. Йдеться про якісно структуровані інтерактивні матеріали з клікабельними елементами, зручним дизайном і зрозумілим інтерфейсом. Автоматична миттєва перевірка завдань вивільняє енергію викладача, який може сконцентруватися на кращому емоційному контакті, щоб надихнути людину. Отож студенти не губляться в нескінченних pdf і docx і мають доступ до матеріалів звідусіль. Розробка таких платформ — справа не дешева. Приміром, цифровий підручник нашої школи коштував понад 1 млн дол. Проте з розвитком технологій схожі підручники буде робити все легше і вони поступово замінять класичні паперові.

Навчальна екосистема з повною синхронізацією. Проходячи онлайн-курси, можна слухати лекцію вдома на ноутбуці, дослуховувати на прогулянці з телефона, завдання — виконувати на планшеті в метро, а під час робочої перерви погортати додаткові матеріали на офісному комп’ютері. Зручно, коли всі навчальні матеріали й завдання зібрані в єдину екосистему.

Персоналізація навчання завдяки аналітиці великих даних. BigData дозволяє зрозуміти, які інструменти «заходять» конкретним категоріям людей, і пропонувати їм саме їх. А ще — аналізувати, які елементи навчання приводять до найкращого результату, які завдання учні радо проходять до кінця, а які — полишають напівдорозі. Аналізуючи всі можливі метрики, можна розробити найзручнішу й найоптимальнішу схему навчання.

Людський фактор — головна мотивація

Звісно, в дистанційній освіті лишилося кілька вад. Багатьом усе ще здається, що живе спілкування неможливо замінити розмовою у відеомесенджері. І що налагоджувати соціальні зв'язки потрібно з «живими» людьми. Проте ані Марк Цукерберг, ані 2,6 мільярда користувачів Facebook із цим не згодні. Можливо, заняття в групах справді легше проводити наживо, але не в умовах сучасної епідеміологічної ситуації.

Одна з головних претензій до онлайн-освіти — багато людей записуються на курси, але не проходять їх. А велика частина тих, хто розпочав навчання, не завершує його: в середньому лише 10% учнів масових відкритих онлайн-курсів доходять до диплома чи сертифіката. І це виклик для кожного розробника навчального онлайн-проєкту.

На своєму досвіді ми з'ясували, що найкраще з процесом залучення та мотивації справляється не якісний контент чи технологічні інструменти — це все типові складові EdTech-проєкту. Уся річ в емоційному контакті між викладачем та студентом, який виникає завдяки заняттям сам на сам через відеозв’язок. Мотивація, людська підтримка — це частина професії вчителя, можливо, головна. Тобто людський фактор в освіті — вирішальний, і це єднає онлайн-освіту з класичною системою.

Проте на сучасному етапі розвитку дистанційна освіта має відразу кілька важливих переваг, які бажано враховувати і класичним освітянам. Вона:

1. Дозволяє економити час на дорозі. Годину-дві на день, які зазвичай ідуть на добирання до місця навчання й назад, можна витратити на щось корисніше. Живе спілкування важливе, проте під час епідемії віддаленість — привілей.

2. Допомагає поєднувати роботу та навчання. Навчальні матеріали доступні в будь-який час: в обідню перерву, після робочого дня, вночі, у відпустці або у вихідні.

3. Дає доступ до освіти світового рівня з будь-якого місця. Навіть той-таки Відкритий університет Британії, який, між іншим, вважають одним із найпрестижніших університетів на планеті, можна закінчити, сидячи вдома десь у селі.

4. Миттєвий зворотний зв’язок і автоматична перевірка завдань. Месенджери дозволяють бути завжди на зв’язку з викладачем, а система може сама перевіряти домашню роботу.

5. Пропонує індивідуальний темп навчання. Можна не поспішати за групою, не підлаштовувати під неї свій графік і ритм життя. Вчіться поволі, якщо у вас є лише кілька вільних годин на тиждень. Або стрімко, якщо готові витрачати на це час і результат потрібен якнайшвидше.

6. Швидко оновлює навчальну інформацію. Додати в програму нові матеріали та завдання — легше і швидше, ніж написати, затвердити й надрукувати оновлений підручник.

У результаті, освітні технології, нові цифрові підручники, платформи, онлайн-зустрічі стали інструментами, які існуватимуть паралельно з друкованими підручниками та уроками в класі. Так, як це відбулося з появою формату телефонної розмови — яка, втім, не призвела до зникнення фізичних зустрічей. Світ освіти стає багатограннішим.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі