Теплозбереження: що раніше, то дешевше

Недарма кажуть, що любити все людство, піклуватися про його благо загалом і берегти його легше, ніж щодня займатися проблемами конкретних людей. Нескладно розмірковувати про енергоефективність навіть у масштабах окремо взятої країни, не те що всієї планети. Але саме так - лише розмірковувати. А ви спробуйте у своєму будинку, екс-жеку (чи як там його зараз називають у кожному конкретному випадку) і теплокомуненерго навести лад. Для початку - з обліком надходження енергоносіїв (в основному природного газу). А потім - з обліком виробленого і поставленого безпосередньо споживачам тепла. І спробуйте домогтися, щоб вам популярно пояснили, чому ви маєте платити стільки, а не менше. Куди й подінуться ваші «мудрість» і рішучість… Утім, це зовсім не означає, що не варто починати налагоджувати такий облік. Дехто вже спробував впровадити облік енергоресурсів в Україні для конкретних будинків і теплоцентралей (ТЦ). В одних вийшло, в інших - поки що не дуже. Але це тільки перші боязкі спроби.

У випадку з централізованим опаленням розпочали з малого - лічильників обліку теплоенергії в будинках. До закінчення листопада минулого року оснащеність житлового фонду України побудинковими приладами обліку теплової енергії становила лише 31,6%. Про це в інтерв’ю DT.UA розповів міністр ЖКГ Анатолій Близнюк (див. №43 від 25 листопада 2011 року, «Українців ставлять на лічильник - тепловий»).

За даними, отриманими DT.UA з регіонів України, на початок опалювального сезону 2011-2012 років забезпеченість підприємств комунальної теплоенергетики приладами обліку відпуску теплової енергії по країні становила 55,2%. До повного оснащення за планом залишається встановити 2580 лічильників. У квартирах установлено 34959 приладів обліку тепла (за загальної потреби - 110508).

У 2007-2008 роках будинки і підприємства комунальної теплоенергетики оснащувалися приладами обліку теплової енергії та води за рахунок субвенцій. Станом на 1 січня 2009 року в такий спосіб освоїли 224,1 млн. грн. Трохи більше в 2010-2011 роках. Але роботи ще - непочатий край.

До сьогодні ситуація поліпшилася не набагато. Хоча програма оснащення побудинковими лічильниками тепла діє й навіть фінансується з державного бюджету. Але ні комунальне майно, ні промислове в Україні не стало набагато ефективнішим. Порівняно з іншими країнами Україна в питаннях енергоефективності, як і раніше, пасе задніх (див. рис.).

Здійснюваних в Україні заходів з обліку енергоносіїв і тепла явно недостатньо. Навіть якщо в кожному багатоквартирному будинку встановити лічильники тепла, сама система теплопостачання від цього якіснішою не стане. Та й у квартирах не потеплішає, бо всі комунікації наскрізь прогнили. А квартиронаймачам (незалежно від форми власності житла) доводиться оплачувати недоотримане тепло. Якщо у вашому будинку стоїть лічильник обліку отриманого тепла (на будинок), то ви хоча б маєте уявлення, за скільки кілокалорій тепла квартировласникам доведеться платити. А скільки треба платити за тепло в кожній квартирі? Якщо немає теплолічильника та індивідуального для кожної квартири приладу обліку температури (ІТП), вважайте, що ваші зусилля майже даремні. Висновок простий - слід встановлювати і лічильники тепла, і лічильники рівня тепла і температури у квартирі.

Світовий банк (СБ) провів в Україні чотиримісячне дослідження «Модернізація систем центрального опалення в Україні: облік тепла і впровадження платежів на основі його фактичного використання», яке презентував 20 березня. Його можна назвати пілотним проектом, у якому вивчалися системи ЖКГ районів Миколаєва і Львова, які погодилися взяти участь в експерименті. Миколаїв і Львов у результаті такого дослідження нічого не втратили. А Україна та Світовий банк одержали неоціненний досвід і важливі, хоча й проміжні результати, наприклад, як скоротити енергоспоживання наполовину.

Експерти СБ досить докладно пояснили, чому енергоефективність можна знизити на 50% (див. табл.). Це вже проходили багато країн, включаючи країни Балтії та Польщу. При цьому в енергетичній стратегії України уряд поставив, і ставить у новому варіанті цього документа, амбіційне завдання - знизити споживання енергії в країні на 50% до 2030 року. Завдання-мінімум - до 2015 року знизити енергоспоживання на 20% від нинішнього рівня. Світовий банк дивиться далі та орієнтується на зниження енергоспоживання в Україні наполовину, але виходячи з інших параметрів. Проте цього буде недостатньо, якщо не підключити до розв’язання «теплової» проблеми весь держапарат, усю систему (див. табл.).

За чий же рахунок буде досягнуто таке значне зниження енергоспоживання? Звичайно ж, за наш із вами! Втім, є варіанти. Нагадаю, що в червні 2011 року Світовий банк і державний Укрексімбанк підписали угоду про виділення українській стороні позики на 30 років у розмірі 200 млн. дол. у рамках спільно здійснюваного проекту енергоефективності (див. DT.UA №22 від 17 червня 2011 року, стаття Андрія Алексєєва «Україна отримала перший нинішнього року великий транш від Світового банку»). Кошті цієї позики послужать інвестиціями проектів енергозбереження на промислових підприємствах, у муніципалітетах і об’єктах муніципальної власності, а також енергосервісних компаніях.

«Проект покликаний допомогти Україні в реалізації амбіційних цілей зі зменшення енергоінтенсивності на 20% до 2015 року та на 50% - до 2030-го. Він також покликаний сприяти зменшенню залежності України від імпортованого газу, а отже, зниженню
ризиків, пов’язаних з безпекою енергопостачання, і зменшенню вартості енергоспоживання», - так акцентував увагу на цьому проекті Світовий банк. Рада директорів СБ ратифікувала угоду 17 травня 2011 року.

Державний Укрексімбанк обрали фінансовим агентом-посередником. Він, своєю чергою, за рахунок отриманих коштів надає середньо- і довгострокові кредити на фінансування енергоефективних інвестиційних проектів у промисловості та муніципальному секторі, зокрема й через комерційні банки.

Свій вибір Укрексімбанку як основного партнера по проекту енергозбереження у Світовому банку пояснюють багаторічним досвідом успішної співпраці у проектах розвитку експорту, накопиченим з 1997 року. Крім того, «Укрексім» уже реалізовує програму енергоефективності в Україні разом з ЄБРР. Як повідомляли підписанти угоди, в її рамках планується шість категорій інвестиційних субпроектів, вимоги до яких щодо енергоефективності збігаються з вимогами СБ. Зважаючи на це, були цілком виправданими очікування, що саме промисловість (зокрема важка) стане основною сферою економії енергії в недалекому майбутньому. Енергобезпека є пріоритетом для багатьох країн, однак для України вона особливо актуальна, вважають і у Світовому банку. Як відомо, українська економіка належить до найбільш енерговитратних у світі. За підрахунками експертів, її енергоємність перевищує усереднений аналог для країн «старого ЄС» (ЄС-12) більш як удвічі. А порівняння, наприклад, з Німеччиною й зовсім гнітюче - питомі витрати енергії в нас вищі в 3,7 разу (0,45 кг умовного палива в Україні проти 0,12 кг у.п. у Німеччині).

Важливим напрямком економії на муніципальному рівні стане скорочення споживання енергії для опалення. Системи централізованого теплопостачання, як і промислове обладнання, проектували під дешеві енергоносії. Згідно з експертними оцінками, енергоефективність будинків в Україні вдвічі-втричі нижча, ніж у Західній Європі. Проблеми збільшуються через додаткові втрати при доставці тепла споживачам: втрати в трубопроводах сягають 40-60%, а експлуатовані котли мінімум на 20% менш ефективні, ніж їхні сучасні аналоги в ЄС.

Для України основним вуглеводневим джерелом енергії є імпортований російський газ. У результаті багаторазового підвищення цін на нього в останні роки його споживання в Україні поступово скорочується (за останні чотири роки - з майже 70 млрд. кубометрів до 40 млрд.). Однак країна все ще залишається найбільшим імпортером газу, закуповуючи в останні роки в «Газпрому» близько 40 млрд. кубометрів на рік. Поки що основним його замінником (та й то теоретично) може бути вугілля. Хоча вуглевидобуток - теж далеко не безпроблемна галузь, зокрема, через екологію та травматизм. Майже половину потреб України в електроенергії забезпечує атомна енергетика. Обсяги використання відновлюваної енергії зростають ледь помітними темпами, а її частка в енергоспоживанні становить нині лише близько 7%, причому більша її частина припадає на гідроенергетику. Тобто єдиним варіантом для таких країн, як Україна, є енергозбереження, яке «плентається в кінці паровоза».

Тому й «приховані» субсидії для домогосподарств виливаються в кругленьку суму: при ціні для домогосподарства в середньому 21 євро за 1 Гкал виходить, що вартість гігакалорії дорівнює 45 євро. Тобто пряме субсидування Українською державою тільки теплопостачання становить 1 млдр. євро на рік (або 1% ВВП), вважають експерти Світового банку. Держава обманює себе і громадян, коли не каже прямо, що за нинішніх тарифів система субсидування ЖКГ розвалиться вже через кілька років! Адже адресних дотацій як не було, так і немає. А нинішня система дотацій працює проти енергозбереження і просто консервує проблему.

Представляючи дослідження Світового банку, Ядвіга Семиколєнова зазначила, що потрібно здійснити Україні, щоб спростити і зробити зрозумілішою систему оплати послуг ЖКГ (див. табл.). На думку експертів, важливу роль відіграє відновлення довіри між продавцями та одержувачами послуг. Крім того, Я.Семиколєнова згадала про доступність кредитування для впровадження програм енергозбереження. Адже без коштів для реконструкції комунікацій ЖКГ не обійтися.

DT.UA у зв’язку з цим звернулося із запитаннями до начальника управління програм міжнародних фінансових організацій Укрексімбанку Сергія Худіяша.

- Якщо якась енергогенеруюча компанія або, наприклад, профільне міністерство захоче одержати кредит на модернізацію теплопостачання з урахуванням енергозбереження, чи можуть вони звернутися в Укрексімбанк по кредит за програмою енергоефективності Світового банку або будь-якою іншою програмою? Які умови має виконати потенційний позичальник для одержання кредиту за цією програмою (розробити проекти, вказати джерела погашення кредиту тощо)? На яких умовах надаються кошти?

- З низки програм фінансування міжнародні фінансові організації (МФО) співпрацюють із банками-учасниками, котрі як позичальники коштів відповідають за впровадження цих проектів і несуть усі кредитні ризики. Вони, у свою чергу, надають субкредити вітчизняним позичальникам, які відповідають критеріям прийнятності за кожною конкретною програмою, дотримуються вимог і процедури із залучення та витрачання коштів позики.

Метою спільного з МБРР проекту з енергоефективності є зниження енергоємності в промисловості України та зменшення втрат енергії в комунальному секторі, зокрема в теплопостачанні та утриманні будинків. АТ «Укрексімбанк» у рамках цього проекту надає середньо- і довгострокове кредитування енергоефективним інвестиційним проектам українських промислових підприємств і підприємств муніципального сектору.

- Чи існує певний перелік пріоритетних напрямів кредитування?

- Перелік пріоритетних напрямів кредитування залежить від умов програми, затверджених МФО. Однак в основному такі програми спрямовані на сприяння підвищенню енергоефективності в усіх галузях економіки України.

Основними категоріями прийнятних інвестицій за програмою енергоефективності з МБРР є такі:

- модернізація неефективного і застарілого обладнання та потужностей;

- впровадження обладнання та процесів з високою енергоефективністю на нових виробничих потужностях, на яких поточне споживання енергії значно перевищує обсяг, який відповідає існуючій передовій практиці;

- використання відпрацьованих газів, скидного тепла та надлишкового тиску, удосконалення систем, яке передбачає проведення комплексу заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності;

- зменшення втрат енергії на підприємствах муніципальної власності;

- підготовка досліджень з енергоефективності та технічна допомога;

- зменшення втрат енергії в будинках;

- реалізація будь-яких інших субпроектів, які демонструють високу енергоефективність.

- Які критерії відбору проектів є для банку ключовими?

- Інвестиційні проекти, які фінансуватимуться за рахунок коштів позики МБРР, мають відповідати таким критеріям:

- технічна здійсненність і економічна та фінансова життєздатність проекту;

- спрямованість на поліпшення енергоефективності кінцевих споживачів;

- реальна внутрішня ставка дохідності не менш як 10% (оцінка здійснюється з урахуванням скорочення споживання енергоресурсів. У разі переходу на інше паливо розраховується чистий обсяг зменшення споживання відповідних ресурсів);

- відповідність вимогам із охорони навколишнього середовища (національне законодавство та вимоги МБРР);

- неналежність до списку виключених видів діяльності.

Ну й, мабуть, проекти мають відповідати стандартним критеріям для кредитних операцій.

- За яких умов позичальники можуть одержати кредит у рамках програми енергозбереження?

- Кредитування проектів з енергоефективності є одним із пріоритетних напрямів діяльності банку та його стандартним кредитним продуктом. Враховуючи значний досвід успішної реалізації таких проектів, Укрексімбанк розробив чіткі критерії надання кредитних ресурсів. Потенційні позичальники можуть звернутися в регіональні офіси банку, де вони одержать кваліфіковані рекомендації з усіх питань взаємодії.

Строк кредиту, відсоткова ставка та інші істотні умови узгоджуються з клієнтами по кожному проекту окремо та значною мірою залежать від фінансового стану позичальника, життєздатності проекту, якості наданої застави, кредитного рейтингу позичальника. По суті, потрібно враховувати вартість фондування і прийнятний ризик, якість забезпечення та вивіреність технологічних рішень, закладених у бізнес-план проекту, і чимало інших чинників.

У рамках деяких програм (спільна з ЄБРР програма енергоефективності в Україні) позичальникам безоплатно надається допомога кваліфікованих європейських консультантів, фахівців інженерної та фінансової спрямованості, для проведення енергоаудиту. За результатами їх оцінки в тому числі приймають рішення про доцільність виділення коштів та оцінюють обсяг необхідних інвестицій.

- Чи є в Укрексімбанку досвід фінансування проектів (у приватному, комунальному чи державному секторі) з модернізації теплопостачання за рахунок коштів кредитних ліній МФО?

- Такий досвід є, у тому числі у вигляді пілотних проектів. Ми також працюємо з енергосервісними компаніями, які, будучи приватними за формою власності, надають послуги з теплопостачання, у тому числі муніципальному сектору, бюджетним організаціям.

- Ви готові його продовжити?

- Безумовно, якщо запропоновані проекти відповідатимуть умовам кредитування та сприятимуть енергоефективності та енергонезалежності України.

***

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ у принципі не проти запропонованих експертами Світового банку заходів щодо підвищення енергоефективності житлового фонду України. З однією поправкою: усі ці розумні заходи мають здійснюватися одночасно. Про це, власне, й кажуть експерти СБ.

Такої ж думки дотримується й віце-прем’єр Сергій Тігіпко. Але щойно зайшла мова про підвищення тарифів на ЖКГ, він заявив, що до майбутніх парламентських виборів в Україні підвищення вартості житлово-комунальних послуг для населення не буде. Якщо ціни на ці послуги для населення й підвищуватимуться, то тільки наступного року та поетапно.

На думку експертів Світового банку, які кілька місяців працювали над дослідженням, в Україні слід якомога швидше впровадити виставлення рахунків за тепло, виходячи з його фактичного споживання. Економіст Світового банку Я.Семиколєнова заявила: «Підвищення тарифів має супроводжуватися комплексом заходів, спрямованих на встановлення індивідуальних теплопунктів з терморегуляторами. Як свідчить досвід роботи Світового банку в інших країнах, це скоротить кінцеве споживання тепла на 15-20%».

С.Тігіпко відповів, що при нинішній якості послуг, доходах населення та невирішеності житлово-комунальних проблем у комплексі збільшення вартості житлово-комунальних послуг означатиме таке: «Наступного дня після цього до нас за субсидіями прийдуть 16,5 млн. квартиронаймачів. Сьогодні наше міністерство (Міністерство соціальної політики. - Ред.) виплачує субсидії майже 1,3 млн. громадян».

За словами віце-прем’єра, уряд поки що не буде поспішати та виконувати вимогу МВФ про підвищення ціни на газ для населення (це є умовою надання Україні чергового траншу фонду).

Словом, Світовому банку - спасибі, у тому числі й за 200-мільйонний кредит на енергозбереження, виданий на 30 років. А далі - хто спритніший. У сенсі енергозберігаючих проектів. «Київенерго» так давно «за»: має намір за рахунок кредитних коштів замінити труби, по яких поставляється тепло. Побачимо, чи візьме на себе такий ризик Укрексімбанк.