Валентин Бадрак «Стратегии гениальных мужчин», «Стратегии гениальных женщин». «Фоліо», 2007 р.

Автор праць Валентин Бадрак закінчив Рязанське повітряно-десантне училище та Київський державний лінгвістичний університет, був слухачем Школи управління ім. Дж.Кеннеді Гарвардського університету. З 1999 року — керівник неурядового аналітичного Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.

Останнім часом пан Бадрак займається ще й вивченням «мотивації в різних сферах людської діяльності та технологіями успіху».

Дві нові книжки — результат аналізу близько 400 біографій видатних особистостей, яких називають геніями. Їх написано з урахуванням досліджень психологів та фахівців у сфері психоаналізу. З чотирьох сотень знаменитостей вибрано лише 27 чоловічих і 16 жіночих портретів. У багатьох розділах автор якраз і розмірковує над тим, що ж саме вирізняє генія з-поміж звичайних людей...

До речі, свої «Стратегії» про прекрасну половину людства автор присвятив улюбленій дружині Тетяні... На початку — цитата з Генріха Гейне: «Жінки творять історію, проте історія пам’ятає лише імена чоловіків». Що й казати, незаслужено... А тим часом кожна з геніальних представниць прекрасної статі залишила після себе напрям, який впливає на розвиток людського суспільства. Знакові носії інформації про геніальних людей узагалі (і про геніальних жінок зокрема) — це книжки, колони, статуї, вежі, одяг... Наприклад, символом Коко Шанель стала маленька чорна сукня і духи Chanel №5. «Коко Шанель не прибрала корсета з жіночого костюма, а прибрала його з жіночої голови», — так оцінюється внесок Коко у мистецтво високої моди.

Мерилін Монро також включена Валентином Бадраком до списку геніїв. І вирізняє її з незліченних фавориток те, що «вона завжди боролася з невідступним хворобливим відчуттям, що є лише універсальним знаряддям для виробництва грошових знаків...». Тому стратегією всього життя Мерилін стало неодмінне бажання вдосконалюватися.

Ще одна вуменстар — Айседора Дункан — пройшла шлях «від виразної танцівниці до «королеви жестів». Саме такої репутації вона зажила в Європі. Але, на думку автора, Айседору краще було б назвати королевою скандалів. Танці стали для неї не просто самовираженням, а символом і способом представлення вищого мистецтва. І ще: «Не тільки на сцені, а й у житті взагалі вона прагнула бути першою самкою і не терпіла, якщо хтось ставав у неї на шляху...». Коли учениця Айседори Мері виявилася дуже схожою в рухах і грі на законодавицю танців, Дункан миттю перетворилася на розлючену левицю: «Це жахливо, навіть вираз очей мій! Більше нікого не вчитиму!».

Якщо гортати сторінки про «геніальних чоловіків», то в довгому списку виявляться такі особистості, як Альберт Ейнштейн, Зигмунд Фрейд, Фрідріх Ніцше, Гай Юлій Цезар, Лев Толстой, Білл Гейтс, Володимир Ленін... І знову символізм... Із Цезарем — «июль». З Ейнштейном — теорія відносності. Із Гейтсом — програма Windows. Із Фрейдом — психоаналіз. Саме великий дідусь Фрейд на схилі літ зізнався, що «став ученим з волі обставин, а не за покликанням».

Далі автор робить висновок, що «пристрасть самого Фрейда до життя говорить про природу геніальності, закладеної у великій наполегливості. Напрям зусиль є вторинним...». Адже лише наприкінці життя доктор Фрейд зізнався, що «під маскою лікаря завжди залишався письменником».

Друга половина обох книжок присвячена саме детальному аналізу психології менстар і вуменстар. Тут читач буде заінтригований гучними заголовками і підзаголовками. Наприклад, «Від «поганих дівчаток» до «відступниць», «Кохання і секс у житті видатних жінок», «Комплексне представлення образу», «Віра у власне месіанство», «Точний розрахунок», «Міф про героя», «Візитна картка генія»...

Автор виконав серйозну роботу, вивчивши томи про того чи іншого генія. Але на якомусь етапі прочитання виникає відчуття, що Валентин Бадрак десь математично, а десь суто логічно підійшов до дослідження питання. На його переконання, основою геніальності є творча ідея, яку приводять у дію вольові зусилля. Тобто геній у жодному разі не може бути ледачим... Також важливим поштовхом до розвитку й подальшої наполегливості «бити в одну точку» слугує тяжке дитинство й поневіряння в юному віці... Ідея і воля — стратегічні чинники. Тому напрошується висновок: геніями можуть стати багато людей, тобто кожен може бути таким собі man-made self. Так, у наш вік матеріалізму можна вивести формулу в будь-якому питанні. Але чомусь здається, що у випадку людської геніальності не все пов’язано лише з раціо та логікою. А як бути з інтуїцією та іскрою Божою? Напевно, народитися потрібно геніальним...