Геращенко: Професійні стандарти у журналістиці – не менш важлива тема, ніж прояви цензури

Реальне згортання свобод та відчуття закручування гайок у телевізійних новинах, перешкоджання журналістам у роботі, грубі випадки відвертого тиску примусили українських медійників об’єднатися і заявити про перші ознаки цензури. Проте питання професійних стандартів у журналістиці стоїть не менш гостро, аніж ситуація з утисками свободи слова.

Таку думку у своїй статті для «Дзеркала тижня» висловила народний депутат України, екс-прес-секретар Віктора Ющенко Ірина Геращенко.

«Згортання свобод та відчуття закручування гайок у телевізійних новинах, перешкоджання журналістам у роботі, грубі випадки відвертого тиску, особливо з боку силових структур та регіональних органів влади, примусили українських медійників об’єднатися і заявити про перші ознаки цензури, - пише Геращенко. –  Примітно, що журналісти почали захищатися ще тоді, коли випадки цензури не набули системного характеру, бо дуже добре пам’ятають, до чого призвело їхнє мовчання у 2003—2004 роках».

На її думку, важко переоцінити важливість громадянської позиції, продемонстрованої представниками четвертої влади.

«Вони справді захищають своє право на професію і, схоже, досягли перших проміжних результатів. Принаймні в неофіційних розмовах, під час виступів на засіданні тимчасової слідчої комісії (ТСК) з розслідування фактів цензури і репортери, і менеджери зізнаються, що припинилися істеричні дзвінки із владних кабінетів, та й самі керівники служб новин дали певну свободу репортерам у висвітленні тем», - відзначає Геращенко.

Крім того, як пише Геращенко, представник Генеральної прокуратури, присутній на засіданні ТСК, розповів, що на сьогодні порушено 23 справи за фактами тиску на журналістів.

«Журналісти воліли б, аби політики з усіх таборів не спекулювали на темі свободи слова, а вирішували проблеми галузі згідно зі своїми повноваженнями — зокрема адекватними кадровими призначеннями та вдосконаленням законодавства, - вважає Геращенко. –  У медіасередовищі чітко засвоїли правило: порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих, — і вирішили бунтувати при перших ознаках впровадження «темників».

Таку позицію треба лише вітати, але глядач очікує від репортерів не тільки громадянської позиції, а й позиції професійної, вважає Геращенко.

«Питання професійних стандартів, змісту й відповідальності стоїть в українській журналістиці так само гостро, як і в політиці. Усвідомлення четвертою владою важливості цієї проблеми — запорука довіри суспільства до медіа, віри в силу слова», - пише народний депутат.

«Чи готові українські журналісти виконати цю місію, не менш складну, ніж боротьба за право на професію? Адже є реальна небезпезпека (і її визнають самі колеги), що боротьба за свободу слова і присутність в ефірі різних політичних сил у період виборчої кампанії сприятиме появі в новинах необмеженої кількості проплачених сюжетів, які подаватимуться під соусом плюралізму думок. Тобто «Стоп, цензура!» (маю на увазі ідею, а не акцію) призведе до іншого результату — «Привіт, «джинса»!», - підкреслила Геращенко.

На її думку, існує небезпека спекулювання на темі цензури — коли відверто слабенький журналістський матеріал, котрий знімають з ефіру через професійну безпорадність автора, тим-таки автором подаватиметься як підцензурний текст.

«Можливо, наражуся на критику колег, але, гадаю, не всі факти, що їх сьогодні журналісти кваліфікують як цензуру, такими є. Наприклад, як на мене, присутність чи неприсутність у новинах сюжету про мокрого президента, якого шмагає вінок, — це питання журналістського смаку. Це, швидше, курйозний випадок, а не новина. Але зліпити таке веселе відео набагато простіше й приємніше, ніж підготувати сюжет про втрати від Стокгольмського арбітражу, бюджетні зловживання або драматичність нинішніх україно-російських взаємин», - додала Геращенко.

Детальніше про це читайте в статті Ірини Геращенко «Слово влади проти влади слова» у свіжому номері «ДТ»