ТУФЕЛЬКА МЕГГІ

«У народі прем’єр-міністрів пам’ятають за їхніми характерними особливостями. У Дізраелі це був монокль, у Гледстоуна — велика копиця сивого волосся, у Чемберлена — парасолька, у Черчілля — сигара, а в Меггі, напевно, дамська сумочка — вона ніколи з нею не розлучалася, і ця сумочка перетворилася на грізну зброю», — так писав про Маргарет Тетчер колишній міністр внутрішніх справ Великобританії Кеннет Бейкер, лорд Доркінгський. Втім, грізною зброєю «залізної леді» була не лише сумочка, а й туфелька. Так, саме туфелька, якою вона одного разу вдарила по столу, щоб настала тиша в залі. Ці жіночі та жіночні атрибути влади демонструють нам зворотний бік непохитного прем’єр-міністра, нагадують, що пані Тетчер — не лише Маргарет, а й Меггі.

«Спогади про Меггі. Портрет Маргарет Тетчер» — так називається книжка, що недавно вийшла у видавництві «Знання-Пресс». Виявляється, про ту, яка для більшості була лише Маргарет, а зовсім не Меггі, можна писати й у довірчому, домашньому тоні. Як і чинять автори багатьох вміщених у книжці спогадів — політичні діячі та журналісти.

Якою ж була Меггі у період своєї найбільшої могутності? Героїнею єлизаветинського масштабу (англійці досі охоче порівнюють пані Тетчер із королевою Єлизаветою I), чарівною та зарозумілою дамою, від якої завжди віяло дорогими парфумами, а інколи — й віскі. Турботливою дружиною, яка ніколи не забувала, що чоловік Деніс любить на сніданок яйця з беконом. Дотепною і навіть уїдливою співрозмовницею, що одного разу відповіла на пропозицію поінформувати її про стан справ у нафтовій промисловості так: «О, вам не слід турбуватися. Я сплю з нафтовою промисловістю щоночі». Тоді чоловік Маргарет — Деніс Тетчер — був директором нафтової компанії «Барма Ойл».

А, крім того, — жінкою, яка не забувала про дрібниці й власноруч перевіряла подарунки, що вручалися від імені Британії політичним і громадським діячам інших країн. Скрупульозною та педантичною дочкою бакалійника, як охоче підкреслювали окремі сноби.

Приміром, саме Маргарет Тетчер помітила, що в подарунок Михайлу Горбачову підготовлені розкішні, оправлені в срібло щітки для волосся. «Та він же лисий!» — вигукнула Меггі й веліла терміново замінити подарунок. Ніхто, крім прем’єр-міністра, і не згадав про таку дрібницю.

Маргарет Тетчер не лише мала бездоганний вигляд, а й охоче дослухалася до свого перукаря. Як стверджували дотепники, він був для неї на кшталт «голосу народу». При цьому Меггі охоче критикувала тих політичних діячів, чия зачіска не вирізнялася особливою витонченістю. Логіка тут була приблизно така — якщо пан NN не в змозі подбати про своє волосся, то як він може піклуватися про державні інтереси?! Виняток «залізна леді» зробила лише для Горбачова.

Саме при Меггі це урядове «гніздо» на Даунінг-стріт, 10, було наново оздоблене та обставлене. Як писав Ніколас Рідлей, колишня резиденція міністра торгівлі та промисловості перетворилася на «величний і елегантний будинок, була зі смаком прикрашена картинами з державних колекцій — в одній із кімнат повісили особливо приємне полотно Тернерса». Меггі любила приймати гостей і робила це як справжня леді. Після блискучих прийомів на Даунінг-стріт навіть сноби тимчасово забували, що британський прем’єр-міністр — лише дочка бакалійника.

«Мої перші враження від Маргарет Тетчер були неоднозначними, — писав колишній редактор «Санді Експрес» Джон Джуніор. — Після першої нашої зустрічі в мене склалося враження, що вона цілком безстатева. Її інтелект також не справив на мене надто великого враження». Проте невдовзі сер Джуніор змінив свою думку і навіть почав вважати пані Тетчер дуже привабливою. Щоправда, зробив він це під впливом Дугласа Кларка, політичного редактора «Санді Експрес», який певний час так був захопився пані прем’єр-міністром, що ризикнув запросити її до свого готельного номера. «Залізна леді» сухо відмовила журналістові, але після цього вся чоловіча половина видання готова була говорити пані Тетчер компліменти. Меггі знову перемогла.

Залаштунки влади — зваблива річ. І особливо якщо влада належить жінці. Щоправда, у випадку Маргарет Тетчер ознайомлення з цими залаштунками не має на увазі нічого вульгарного чи фривольного. Дочка бакалійника завжди була на висоті. Вона виявилася справжньою леді.