Кожен шостий обрав варіант відповіді «Байдужість». І тільки на Сході країни таке ставлення розділили 22%. Можливо, там, зблизька, чіткіше видно вибір, що був у протилежної сторони: виїжджати чи залишатися; воювати чи відмовитися.
16% українських родин, які втратили близьких, убитих на Сході України, думаючи про почуття тих родин, що втратили рідних, які стріляли в українських хлопців з того боку фронту, — згадують про справедливу відплату. Око за око. 19% на Заході країни відчували, що сім'ї загиблих бойовиків «наздогнало справедливе покарання». Ось, правда, у Києві так вважають лише 6%. Ми не маємо ні права, ні наміру когось засуджувати.
Але ми можемо дивуватися, бути враженими, захоплюватися. От же ж народ! Можна злитися на нього за патерналізм, хапатися за голову від безвідповідальності політичного вибору, впадати у відчай, бачачи його пасивність… Але в певний момент, як бритвою Оккама, зрізається ороговіле і являється головне, за що ти знову в нього закохуєшся: милосердя, гуманізм, емпатія, людяність.