Раз СП, два СП… і — в дамках

1 грудня з’явилося лаконічне повідомлення про створення двох українсько-російських СП. Одне - для видобутку газу з вугільних пластів на Донбасі, інше - для розробки нафтогазоносної структури Палласа на шельфі Чорного моря. Про це домовилися глава Мінпаливенерго України Юрій Бойко і голова правління ВАТ «Газпром» Олексій Міллер.

Примітно, що міністр проводить переговори з главою акціонерної компанії «Газпром», а не з главою Міненерго РФ. Напевно, у страшному сні Ю.Бойку не присниться, щоб його протеже - голова НАК «Нафтогаз України» (сьогодні це Євген Бакулін) вів із ним переговори. Хоча з члена українського уряду корона не впаде, якщо він уповноважений (а можливо, і зацікавлений) у розв’язанні проблеми повернення «Нафтогазом України» 12,1 млрд. кубометрів газу компанії «РосУкрЕнерго». Тобто у поверненні коштів від реалізації зазначеного обсягу газу «Газпрому» і Д.Фірташу.

Усе пішло б як по маслу. Якби українські олігархи нарешті не усвідомили, що варіант, приміром, Ахметов vs російські олігархи (Коломойський vs тощо) їх не влаштовує. Одна справа - царювати в «своєму болоті», інша - потрапити у чужий вир. І соломинки ніхто не простягне. Розраховувати на гнів обурених українців (які не працюють у холдингах олігархів) - самовпевнено і небезпечно. Звертатися до В.Януковича українські олігархи ще не звикли - завжди було навпаки. Крім того, російський бізнес мав можливість (у тому числі під час десяти зустрічей Д.Медведєва з В.Януковичем у 2010-му) популярно пояснити президенту України, які саме об’єкти його цікавлять...

Хоча ідея створення двох СП замість злиття «Нафтогазу» і «Газпрому» може бути відволікаючим маневром від зазіхань росіян на ГТС України, тобто від створення СП «Газпром»-«Нафтогаз України» для управління українською газотранспортною системою. Незалежно від того, чи планує «Газпром» узяти під абсолютний контроль українську ГТС, щоб здешевити поставки свого газу в Європу і на Балкани, або ж управління українською газотранспортною системою йому необхідне, щоб вивести Україну - як транзитера газу до ЄС - з великої геоенергетичної гри.

СП з видобутку газу з вугільних пластів

Незалежно від співзасновників цього потенційного СП, його база - геологічна інформація. Швидше за все, російська сторона знає про потенціал запасів газу вугільних пластів України не з чуток. Але формально така підтверджена інформація може становити чи не більшу частину внеску української сторони в СП. (Докладніше про перспективи видобутку газу з вугільних пластів див. інтерв’ю з главою НАК «Надра України» Е.Ставицьким). Що стане внеском російської сторони? Адже за належного фінансування Україна сама може організувати промисловий видобуток газу з вугільних пластів.

СП з розробки структури Палласа

Істотна деталь: не йдеться про розвідку і підготовку родовища до промислової експлуатації. Майбутнє «шлейфоносне» СП, як випливає з убогої інформації, має намір його відразу розробляти. Припустимо. Також припустимо, що російським співзасновником цього СП може стати «Газпромнефть» (дочірнє нафтовидобувне підприємство «Газпрому») або «Роснефть». У будь-якому разі для розробки Палласа необхідні чималі інвестиції (закупівля або оренда бурової платформи, оплата технології та послуг фахівців тощо). Словом, першою справою інвестиції, а розробка нафтогазоносної структури - потім.

Для інформації

Газоносна структура Палласа розташована в прикерченській глибоководній частині Чорного моря майже на кордоні Україна-Росія. Відкрита в 70-х роках, відносно вивчена в 80-х. Останні розвідувальні роботи проводилися там 2005 року.

Прогнозні ресурси структури Палласа становлять близько 157 млрд. кубометрів газу, видобувні запаси - близько 75,5 млрд. кубометрів газу. Площа структури Палласа близько 162 квадратних кілометрів.

У січні 2010 року Кабмін благословив видачу ліцензії на розробку нафтогазової площі Палласа на 30 років компанії «Нафтогаз України».

Російська сторона вже кілька років заявляє про свої претензії на площу Палласа. Тим більше що вона розташована у неделімітизованій зоні держкордону України і Росії.

Хоч би хто представляв російську сторону в цьому потенційному СП, мета одна - залучення інвестицій. І, швидше за все, вони спочатку (або в принципі) будуть використані не на розробку площі Палласа. Цілком імовірно, що в такий спосіб українська сторона в СП спробує використати залучені кошти на оплату імпортованого російського газу після лютого 2011-го. На той час залік «Газпромом» 1,7 млрд. дол. від РУЕ (сума, яку РУЕ має повернути «Нафтогазу» за переуступлені в січні 2009-го 11 млрд. кубометрів газу) буде закрито. А за імпортований надалі російський газ «Нафтогаз» чимось муситиме розплачуватися. Чому б
не інвестиціями в СП? Інша річ, що російський співзасновник цього СП одержить шанс згодом одержати цілковитий контроль над українським родовищем.

Окреслені плани щодо створення двох СП шито білими нитками. Але й вибори виграють за рахунок майбутніх преференцій «рекламодавцям».