Турецький гамбіт

Поділитися
Турецький гамбіт
Запекле протистояння Реджепа Ердогана і Фетхуллаха Гюлена та їхніх прихильників віддзеркалює проблеми в турецькому суспільстві загалом і в політичній еліті зокрема.

Масштабні розслідування корупції у вищих ешелонах вилилися в Туреччині в глибоку внутрішньополітичну кризу. Вона вже призвела до відставки низки міністрів уряду Реджепа Ердогана. Але для лідера правлячої Партії справедливості й розвитку наслідки кризи можуть бути значно серйознішими, ніж тільки переформатування його кабінету або падіння підтримки на місцевих виборах. Адже антикорупційний скандал - це зовнішній прояв протистояння Реджепа Ердогана з його колишнім союзником Фетхуллахом Гюленом, ісламським інтелектуалом, який має

великий вплив на турецькі спецслужби. Саме ж протистояння свідчить про глибокі протиріччя у турецькому
суспільстві.

Ще наприкінці грудня в рамках розслідування шахрайства під час проведення державних тендерів, без повідомлення уряду й прем'єр-міністра поліція провела операцію "Великий хабар" і затримала кілька десятків осіб. Їх обвинувачували, по-перше, у зловживаннях при видачі дозволів на будівництво в Стамбулі. По-друге, у незаконних операціях при торгівлі з Іраном. Однією з ключових постатей у цьому розслідуванні виявився іранський бізнесмен азербайджанського походження Реза Зарраб, що займався через державний Halkbank торгівлею золотом з Іраном в обмін на нафту в обхід санкцій США.

До списку підозрюваних потрапили ще й троє синів членів кабінету - міністра внутрішніх справ Туреччини Муаммера Гюлера, міністра економіки Зафера Чаглаяна та міністра навколишнього середовища й міського будівництва Ердогана Байрактара. Також серед них - глава державного Halkbank Сулейман Аслан і будівельний магнат Алі Агаоглу. Як стверджують місцеві мас-медіа, поліція, зокрема, має у своєму розпорядженні докази того, що З.Чаглаян отримав хабарі на суму понад 50 млн дол.

Усього, за інформацією ЗМІ, у корупційний скандал виявилися вплутаними близько 80 бізнесменів і державних службовців. Пізніше багато кого із затриманих заарештували. Серед них - діти міністра внутрішніх справ і міністра економіки, генеральний менеджер Halkbank, а також Р.Зарраб.

Перша реакція прем'єр-міністра Реджепа Ердогана на інформацію про "Великий хабар" була емоційною: він назвав те, що відбувається, "брудною операцією" і "політичною змовою" і пообіцяв своїм опонентам - "темним силам" - переламати руки. Але майже відразу прем'єр-міністр спробував узяти під контроль ситуацію, що загрожувала серйозними наслідками для нього і його партії.

Спочатку відсторонили від посади кілька десятків високопоставлених офіцерів поліції в Стамбулі, Анкарі, Ізмірі й Бурсі, які проводили антикорупційні розслідування. За два тижні така ж доля спіткала
350 поліцейських середньої ланки в Анкарі, а трохи пізніше - керівників 15 регіональних поліцейських управлінь.

Турецькі мас-медіа стверджують, що з моменту корупційного скандалу свої посади втратили близько 1700 поліцейських, а на їхні місця призначили тих, хто має довіру у влади. На минулому тижні були звільнені головний прокурор країни та п'ять його заступників. Показово, що через чотири дні після перших затримань у власній машині було знайдено мертвим офіцера відділу боротьби з контрабандою й організованою злочинністю департаменту поліції Анкари Хакана Юксекдага. Місцеві експерти сумніваються в тому, що це випадковий збіг. На їхню думку, смерть поліцейського - попередження його колегам.

Дії Ердогана викликали критику з боку Євросоюзу. У Брюсселі обвинувачують турецький уряд у тиску на поліцію і втручанні в антикорупційне розслідування. А оскільки Туреччина - кандидат на вступ у Європейський Союз, то представники Єврокомісії у своїх заявах нагадують про зобов'язання Анкари дотримуватися принципів правової держави, а також розмежування різних гілок влади.

Внутрішньополітична криза призвела не тільки до погіршення відносин Анкари й Брюсселя. Одним з наслідків антикорупційного розслідування стало поглиблення тріщин у відносинах Туреччини й Сполучених Штатів, які й без того переживають непростий час. І якщо турецька влада обвинувачує посла США у "провокаційних діях" і погрожує висланням з країни, то у Вашингтоні лунають заклики до адміністрації Барака Обами переглянути політику щодо Анкари...

Проводячи "чистки" в поліції, влада постаралася взяти під контроль антикорупційне розслідування. У тому числі завдяки внесеним змінам до технічних процедур діяльності поліції та спецслужб. Зокрема, наприкінці грудня уряд запровадив для поліцейських обов'язкову вимогу доповідати про розслідування керівникові поліції вищого рангу в адміністративному окрузі. Але ж іще два роки тому для того, щоб запобігти витоку інформації, було запроваджено протилежне правило.

Уряд також постарався посилити свій вплив при призначенні суддів і прокурорів: відповідний законопроект подали до парламенту депутати з Партії справедливості й розвитку. На думку Реджепа Ердогана, це зможе "приборкати необмежену владу органів правосуддя". Сама ініціатива спричинила запеклу бійку серед депутатів.

Та на відміну від свого друга, українського президента Віктора Януковича, політичний важковаговик Реджеп Ердоган не обмежився використанням лише "батога" у першій фазі внутрішньополітичної кризи.

Під тиском прем'єра в грудні у відставку пішли три міністри, і Ердоган кардинально змінив склад уряду, ввівши до складу кабінету людей зі свого оточення. Що ж, лідер Партії справедливості й розвитку має враховувати чимало чинників у турецькій політиці, в якій переплітаються кланова система, вплив різних груп, амбіції соратників, зокрема й президента Абдулли Гюля.

З огляду на те, що харизматичний Ердоган і далі зберігає популярність у Туреччині, а правлячу партію вирізняє сувора дисципліна, голова уряду має всі шанси взяти ситуацію під контроль, а його політична сила - виграти вибори до місцевих органів влади, заплановані на березень. Правда, позиції Ердогана будуть серйозно підірвані, якщо отримані на місцевих виборах результати виявляться невисокими.

Та малоймовірно, що в довгостроковій перспективі вжиті урядом заходи приведуть до стабілізації ситуації. Адже Реджеп Ердоган перебуває в умовах жорсткого протистояння з Фетхуллахом Гюленом. Аналітики стверджують, що той намагається підірвати позиції прем'єра, котрий бажає стати всенародно обраним главою держави.

Гюлен, ісламський інтелектуал, який проживає у Сполучених Штатах, має в Туреччині великий вплив. Створивши міжнародний рух Hizmet ("Служіння"), він будує приватні школи й лікарні, засновує благодійні фонди. Пропонуючи варіант "м'якого ісламу", що передбачає співробітництво між представниками різних конфесій, Гюлен обстоює ідею служіння мусульманської громади загальному добру нації. Нині його прихильники обіймають високі посади в поліції, жандармерії, прокуратурі, судах.

Ще недавно Гюлен був союзником Ердогана, разом з ним боровся з владою військових і корупцією. Як стверджують турецькі експерти, цей союз проявився під час процесу в справі "Ергенекон", таємної організації, яка нібито планувала державний переворот. У рамках справи було заарештовано десятки відставних військових, журналістів і політиків. Однак ці партнерські стосунки - вже в минулому. Нині між Ердоганом і Гюленом точиться непримиренна війна.

Розбіжності давалися взнаки й раніше. Зокрема, лідер Hizmet критикував прем'єр-міністра за його антиізраїльську риторику й підтримку противників сирійського президента Башара Асада. Під час масових акцій протесту, які виникли через вирубування парку "Гезі", Гюлен назвав Ердогана фараоном, який, прикриваючись релігією, бореться з власним народом і прагне максимальної влади. Конфлікт загострився в листопаді, коли влада заявила про намір закрити низку пов'язаних з Hizmet навчальних закладів.

Словом, "під кінець залишиться тільки один". Заради перемоги Ердоган навіть готовий піти на компроміс з військовими-кемалістами. Прем'єр уже заявив, що можуть бути переглянуті справи засуджених учасників організації "Ергенекон". Але в той час, як Ердоган проводить чистку в поліції, прихильники Гюлена завдають ударів у відповідь.

Так, на початку січня в Центральному управлінні залізниці відбулися обшуки, в результаті яких затримали вісім чиновників за підозрою у проведенні незаконних тендерів, у корупції й відмиванні грошей. Серед затриманих виявився родич тепер уже екс-міністра транспорту й комунікацій Біналі Йилдирима.

Крім того, турецькі ЗМІ повідомили, що жандармерія затримала вантажівку, яка нібито належала благодійній організації і перевозила гуманітарний вантаж у Сирію для сирійських туркменів. Насправді в автомобілі виявилася зброя і боєприпаси, супроводжувані агентами турецької розвідки. Місцеві експерти вважають, що метою затримання була дискредитація політики кабінету Ердогана в Сирії.

Очевидно, що це запекле протистояння Реджепа Ердогана і Фетхуллаха Гюлена та їхніх прихильників віддзеркалює проблеми в турецькому суспільстві загалом і в політичній еліті зокрема. При тому, що правляча Партія справедливості й розвитку досягла успіхів в економіці, у країні зростає невдоволення від багаторічного правління Реджепа Ердогана, яке чимдалі набуває авторитарних рис. І для політичного майбутнього Ердогана це тим більш небезпечно, що невдоволення його політикою висловлюють не тільки прості громадяни, а й значна частина істеблішменту.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі