Писк і тиск

Поділитися
Широко відомі слова Кольбера про те, що «оподаткування — це мистецтво обскубувати гусака так, щоб ...

Широко відомі слова Кольбера про те, що «оподаткування — це мистецтво обскубувати гусака так, щоб одержати максимум пір’я із мінімумом писку», цілком влучно характеризують ситуацію, яка склалася з проектом Податкового кодексу. Писку багато. Отже, мистецтва при проектуванні кодексу не проявлено.

Як заявив Сергій Терьохін, головуючи на нараді 2 липня в комітеті Верховної Ради з питань податкової і митної політики, кількість поданих більш як 200 депутатами пропозицій перевищила 5080. І не слід вбачати в цьому підступи опозиції — більшість авторів правок належать до правлячої коаліції. Надійшло 109 пропозицій і від президента. Тоді хто ж підтримує проект?

Таку кількість пропозицій можна вважати несприйняттям кодексу всіма та в цілому. Адже якщо всі пропозиції буде прийнято, то від проекту в ухваленій у першому читанні редакції мало що залишиться.

Кількість пропозицій викликає сумніви в можливості їхнього своєчасного опрацювання. Для ухвалення кодексу, за заявою Сергія Терьохіна, Верховній Раді знадобиться 170 годин безперервного голосування у разі двохвилинного обговорення кожної з поправок, на що знадобиться 6,5 тижня додаткової роботи Верховної Ради.

А до винесення проекту на сесію його мають розглянути в комітеті, на що знадобиться ще більше часу. До того ж президент України наполягає на громадських слуханнях...

Проте представники уряду від прийняття кодексу в другому читанні відмовлятися не планують. При цьому педалюється давно очікувана громадськістю, яка обкладається податками, зміна податкового законодавства, яке всіма критикується. Але насправді це підміна очікувань. Платники податків хочуть не нове законодавство, а краще.

Однак проект кодексу захоплень не викликав. Та й чи кодекс це? Відсутність системного підходу, чітко продуманої структури, хоч би як розробники переконували в зворотному, просто не дозволяють назвати його гордим словом «кодекс». Фактично проект схожий на велику матрьошку, в якій не змогли впорядковано розмістити її молодших сестер і, впавши у відчай, залишили їх насипом.

Розробники, певне, хотіли справити гарне враження обіцянкою зниження ставок податків. Проте податок — це добуток двох множників, ставки податку на його базу. І якщо при зниженні ставки податку одночасно збільшується його база, то про зниження податкового тягаря говорити не доводиться. Адже критерієм оцінки податкового тиску є відповідь на просте запитання: сума податків, що надходять, стане менша чи більша? Відповідь відома: більша. А коли це так, то де обіцяне зниження податкового тиску?

Під питанням і заявлене зближення бухгалтерського і податкового обліків. Відстань зменшується, але не зникає зовсім. Багато років податковий і бухгалтерський обліки рухалися настільки далекими траєкторіями, що не бачили один одного. Тепер вони рухатимуться близькими шляхами, які інколи навіть пересікатимуться. Але ж шляхи залишаються різними. Можливо, за сучасних умов уже інакше й не може бути. Але ж обіцянки знову не виконані.

А вже що стосується адміністрування оподаткування, то обсяг прав податкової служби та фактична відсутність таких у платників податків відбиває бажання розвивати цю тему.

Тому нелюбов до кодексу та велику кількість запропонованих правок можна легко пояснити.

З урахуванням цих обставин, а також великої кількості запропонованих поправок, неможливість прийняття кодексу в липні, на чому наполягав Кабінет міністрів, стала більш ніж очевидною. Адже якби документ ухвалили вже влітку, то це означало б, що внесені пропозиції не були розглянуті. І не дивно, що Верховна Рада втрутилася в цей процес, прийнявши постанову «Про всенародне обговорення проекту Податкового кодексу України». Однак її зміст такий же нестандартний, як і спірний.

Повернення (у постанові це названо «передачею») законопроекту після першого читання в Кабінет міністрів, оприлюднення та всенародне обговорення, поза сумнівом, викличуть питання про легітимність пропонованої процедури. По-перше, посилання постанови ВР на встановлений порядок зависає в повітрі. Немає такого порядку.

По-друге, ризикнемо стверджувати, що до 14 липня профільний комітет не зможе опрацювати та врахувати всі пропозиції. По-третє, за нашими даними, вже терміново готується переголосування цього пункту постанови в новій редакції.

І не виключено, що не тільки цього. Бо що означає — Кабінету міністрів передати до Верховної Ради «узагальнені результати всенародного обговорення»? Припустимо все ж таки, що Кабмін впорається з цим нечітко окресленим завданням, йому це дуже треба. Та чи зможе комітет підготувати проект за п’ять днів, як це передбачено постановою? Адже результати всенародного обговорення невідомі.

А раптом всенародно буде вирішено, що кодекс приймати взагалі не слід? А якщо цього не станеться, не факт, що результати всенародного обговорення буде комітетом підтримано, як, утім, згодом і Верховною Радою в цілому. І що тоді?

Поки ж Податковий кодекс, який, здавалося, вже невідворотно навис над платниками податків, нагадує такий собі торнадо, що віддаляється, змінивши напрямок. І куди вітер подме завтра, мабуть, не знає ніхто.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі