Энергосервис: правильные идеи в не самом лучшем исполнении

Автор : Владислав Власюк
04 февраля 17:33

Не логичнее ли разместить положение енергосервисного контракта в соответствующих кодексах, а не в отдельном законе с ограниченной сферой действия?

 

Владислав Власюк, адвокат, магістр енергетичного права

Деякі з важливих новин Верховної Ради України тепер можна дізнаватись прямо з фейсбука її голови, пана Гройсмана. Наприклад, на порядку денному вже найближчого четвера стоїть законопроект, "спрямований на запровадження нових інвестиційних можливостей для проведення масштабної енергомодернізації".

Йдеться про законопроект "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації". За пишною назвою ховається приблизно так структурований зміст:

1) Терміни – енергосервіс, енергосервісний договір, базовий рівень споживання палива, щорічні скорочення витрат і щорічні платежі замовника.

2) Сфера застосування – всі державні закупівлі енергосервісу понад 100 тис.

3) Здійснення закупівель енергосервісу – оголошення-замовлення, оцінка пропозицій, відміна торгів.

4) Енергосервісний договір і його істотні умови.

Авторами законопроекту виступило одразу вісім народних депутатів, головно Олег Ляшко і Віктор Галасюк. Якщо енергосервіс запрацює, то це відповідатиме інтересам багатьох суб'єктів: уряду і бізнесу, оскільки сформується серйозний ринок і заощаджуватимуться значні бюджетні кошти; ЄС, оскільки Україна споживатиме менше потрібного Європі російського газу; та й ЄБРР матиме впевненість у спрямуванні і окупності серйозних інвестицій в український енергосектор. Але навряд чи зрадіють постачальники енергоносіїв, оскільки наслідком розвитку енергосервісу неминуче стане зменшення обсягів споживання енергії.

Метою енергомодернізаційної реформи декларується створення можливостей для органів публічної влади укладати енергосервісні контракти за процедурою державних закупівель. Сутністю енергосервісних договорів є здійснення заходів, спрямованих на енергозбереження, для органу публічної влади коштом інвестора в умовний борг, що поступово виплачуватиметься замовником із заощаджених енерговитрат.

Тобто, енергосервісні компанії (так звані ЕСКО) за власний рахунок оновлюють систему опалення, освітлення чи просто утеплюють будівлю замовника.

При цьому джерела фінансування можуть бути різними, в тому числі із залученням коштів міжнародних фінансових інституцій.

Замовник - орган публічної влади отримує суттєве, не менше 20%, скорочення витрат на оплату енергоносіїв, а із зекономлених коштів поступово розраховується з енергосервісною компанією. На виході держава потенційно отримує суцільну економію енергоресурсів і коштів, а також розвиток нового ринку. Для комплексного запровадження енергосервісу також будуть прийняті й інші "пакетні" законопроекти, зокрема про внесення змін до Бюджетного кодексу України.

Таким чином, перші п'ять хвилин знайомства з анонсованим паном Гройсманом законопроектом є аж надто приємними, тож пошукаємо ганчі.

Найперше, запропоновані рішення не зовсім відповідають поставленій проблемі. Такими проблемами є, виходячи з преамбули законопроекту, (і) незадовільний стан енергоефективності та (іі) неврегульованість механізму державних закупівель енергосервісу як причина відсутності залучень інвестицій у енергомодернізацію. За цими словами приховано, ризикну припустити, неспроможність (фінансову і організаційну) держави самостійно і ефективно заощаджувати енергоносії на об'єктах державної і комунальної власності.

Для вирішення означених проблем пропонується запровадження моделі енергосервісу за процедурою державних закупівель. Законопроект поєднує положення цивільно-правового (договір) і адміністративного характеру (державні закупівлі), що нелегко назвати природнім. Можливо, модель енергосервісного договору можна було закріпити у Господарському і/або Цивільному кодексах як більш загальних нормативно-правових актах, не обмежених сферою державних закупівель.

Крім того, це було б корисно для приватного сектору ринку енергосервісу, і для сум менше від 100 тис. грн.

Із викладеного вище постає головний, на мій погляд, недолік: позначені проблеми пропонується вирішувати неприроднім способом, що ставить під сумнів потребу у прийнятті саме цього законопроекту.

Так, метою здійснення державних закупівель є створення конкурентного середовища і запобігання корупції. Як профільний закон "Про здійснення державних закупівель" справляється з виконанням цих завдань, кожен може зробити власні висновки. Я ж зауважу, що залучення інвестицій в енергомодернізацію потребує всього лиш (і) існування в законодавстві моделі енергосервісного контракту і (іі) можливостей для нормального її втілення.

Отже, декілька питань.

Чи не логічніше розмістити положення енергосервісного контракту у відповідних кодексах, а не в окремому законі з обмеженою сферою дії? Вочевидь,так.

Чи є модель державних закупівель оптимальною для інвестора? Заледве.

Особливо з урахуванням положень законопроекту про розробку примірного енергосервісного договору і про затвердження істотних умов кожного випадку такого договору центральним органом виконавчої влади. Набагато простіше для інвестора працювати на основі контракту, підписаного на вільному ринку енергосервісу. Крім того, енергосервіс, зазвичай, передбачає складні конструкції залучення фінансування проекту.

То чи вирішуються законопроектом "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" проблеми незадовільного стану енергоефективності і ненадходження інвестицій в енергомодернізацію? Як мінімум, не в найкращий і не в очевидний спосіб.

Щодо неврегульованості державних закупівель, недоліків їхньої процедури – це вже інша проблема, яка вирішується внесенням змін до відповідного закону, а також моніторингом його дотримання. А контроль за дотриманням вигідних умов контрактів, тобто належного витрачання бюджетних коштів (точніше, витрачання потенційно зекономлених коштів), може здійснюватись у сто порівняно чесних способів, у тому числі міжнародними фінансовими інституціями.

Таким чином, законопроектом вирішуються насправді інші проблеми, ніж ті, що ним декларуються, що перетворює доцільність його прийняття у moving target. Адже правильні, позитивні ідеї енергосервсіу, вочевидь, можна впровадити у природніший спосіб.