Игорь УМАНСКИЙ, бывший исполняющий обязанности министра финансов Украины.
Нынешний бюджет выглядит более сдержано-реалистичным, особенно если сравнивать его с предыдущей сентябрьской версией. Реализован достаточно консервативный подход в определении доходов госбюджета. Понятно, что запланированные в этом году 374 млрд. грн. доходов в этом году собраны не будут. По моим оценками - максимум 345 млрд. грн.
Таким образом, достаточно будет роста инфляции на уровне около 5%, заложенных в макромодели, чтобы получить увеличение доходов до 362 млрд. грн. Это - почти совпадает с цифрой, заложенной в доходной части (361,5 млрд. грн.), и даже несколько выше. И это - без реального роста экономики, а только за счет инфляционного увеличения номинального ВВП.
Именно поэтому доходы бюджета выглядят более-менее реалистично, если не произойдет коллапса внешнего и, как следствие, внутреннего. Но это означает, по сути, и то, что тот реальный рост ВВП, который озвучен, в действительности не соответствует тем же расчетным данным самого Кабмина.
На самом деле, рассчитывая бюджет, правительство отталкивается от ситуации, при которой реальный рост экономики в следующем году может быть примерно равен нулю. Поэтому, прогнозируемый показатель номинального ВВП в 1,576 трлн. млрд. грн. по итоггам следующего года и, соответственно, рост реального ВВП на 3,5% - это, скорее, публичный рекламный ход, с целью показать, что все будет хорошо, и поводов для беспокойства нет.
В условиях отсутствия роста экономики и реального роста доходов в следующем году, как следствие, неизбежно ограничение социальных стандартов. Констатирую этот факт, не оценивая, хорошо это или плохо. С точки зрения бюджетной политики, с точки зрения обеспечения реальным финансированием социальных обязательств - это, наверное, хорошо, потому что на такой их размер ресурс найдется. А популизм и обещание большего, чем возможно профинансировать, привело бы в конечном итоге только к увеличению задолженности по этим же нереальным социальным обязательствам.
Что сильно смущает в бюджете? Если говорить о макропоказателях, балансовых цифрах, то это - размер дефицита, объем заимствований и, как следствие, сумма госдолга на конец года. Предполагается, что госдолг на конец следующего года составит 483 млрд. грн. При этом по состоянию на 30 сентября этот показатель составлял 394 млрд. Увеличение госдолга на 90 млрд. грн. всего за 15 месяцев - очень негативный фактор для оценки инвестиционных рисков Украины. Многие могут возразить, что во многих развитых странах, как это отмечено и в пояснительной записке к госбюджету, соотношение госдолга ВВП значительно выше, чем запланированное на следующий год у нас (30,6%). Но при этом упускается из виду такой важный фактор, как относительная стоимость обслуживания нашего госдолга, которая в разы превышает аналогичный показатель тех же Соединенных Штатов или Германии, с которыми мы сравниваем соотношение. У нас на следующий год предполагается 135 млрд. новых заимствований при погашении – на 81 млрд. Сумма платежей по обслуживанию государственного долга в нынешнем году составила почти 30 млрд. грн., а в следующем планируется ее увеличение еще на 5,4 млрд. (18,3%) - до 35,2 млрд. Это - почти 10% планируемых доходов госказны. Поэтому я думаю, что в ближайшее время мы увидим пересмотр суверенных кредитных рейтингов Украины не только агентством Moody’s.
В такой ситуации выйти на внешние рынки и заимствовать в достаточном количестве - такой возможности без возобновления программы с МВФ у нас не будет. А внутренний рынок и так уже переполнен данным инструментом.
Также если мы говорим об источниках покрытия дефицита бюджета, то следует учитывать, что на самом деле он составит больше 50,5 млрд. грн., которые там заложены. Только покупки за счет ОВГЗ акций НАК «Нафтогаз Украины» - на 8 млрд., на 1,4 млрд. - Ощадбанка; на 5 млрд. - Аграрного фонда; на 300 млн. - Дунайского пароходства, в сумме дают прибавку к дефициту в 14,7 млрд. грн. И это – не считая недоимки Пенсионного фонда и тарифной нестыковки в балансе НАКа, которая на самом деле будет намного больше заложенных в бюджете компенсаторов на 13 млрд. грн.
Очень смущает норма, которая позволяет главным распорядителям средств проводить заимствования для финансирования капитальных расходов на сумму, которая превышает предусмотренную в госбюджете. Сложно представить, как это может происходить на законных основаниях, так как это противоречит бюджетному кодексу, хозяйственному - чему угодно.
В чем суть? В том, что распорядителям разрешили финансировать больше расходов, чем предусмотрено для них в бюджете, а деньги брать на рынке. То есть через дополнительные заимствования проводить финансирование своих бюджетных расходов по капитальному строительству. Таким образом, каким будет на самом деле объем расходов и в результате - размер дефицита и обязательств - посчитать, исходя из этой нормы, невозможно.
А ведь там еще заложен размер госгарантий на 50 млрд. грн. с непонятным направлением их использования (отдано на откуп Кабинета министров).
Это та форточка, через которую могут возникнуть серьезные проблемы с балансом в следующем году. Таких неконкретностей в бюджете-2013 достаточно много. И это - только основные нестыковочные моменты.
Александр ШЛАПАК, бывший первый заместитель главы секретариата президента
(на украинском языке)
- Мені цей бюджет сподобався тим, що в ньому немає жодних новацій, через які ми боялися бюджетів попередніх років. Фактично в усіх попередніх бюджетах «вискакували» якісь несподіванки, що нічим хорошим не закінчувалися. Цей бюджет майже повністю дублює підходи минулорічного аналога. Але це також його слабке місце. Адже він не розв’язує жодної із серйозних проблем, з якими Україна вже стикається і, найімовірніше, стикнеться наступного року. Цей документ, на мій погляд, не йде назустріч викликам, я назвав би його бюджетом пасивного очікування негативного розвитку подій.
Що викликає основні запитання? Щодо макроекономічних ризиків бюджету. Вперше я не зустрів у пояснювальній записці номінальних показників на кінець минулого року, на який в уряді спираються, коли роблять розрахунки. Ні по номінальному і реальному ВВП, ні по доходах. Відтак, я підозрюю, що цифри, хоча й більш-менш реальні, але все одно завищені. Завищеним також вважаю показник реального зростання ВВП на 2013 рік - 3,4%.
Тепер щодо дефіциту бюджету. В уряді стверджують, що він становитиме 50 млрд. грн. А це не так. За досить приблизними розрахунками цей дефіцит дорівнюватиме близько 104 млрд. грн., тобто 6,6% ВВП, а це - дуже високий показник на сьогодні.
Звідки такі цифри? Справа в тому, що в дохідній частині всі очікування більш-менш реальні, крім внутрішнього ПДВ. За 11 місяців поточного року ми маємо цей показник на рівні 73,8 млрд. грн., тобто приблизно 6,7 млрд. грн. середньомісячних надходжень. Тобто за підсумками поточного року в найкращому разі ми матимемо надходжень за внутрішнім ПДВ на 82 млрд. грн. А на наступний рік уряд планує ці надходження на рівні 98,4 млрд. Тобто планується зростання більш як на 16 млрд. грн., або приблизно на 20%. При тому, що номінальний ВВП, за урядовими планами, зростає лише на 10%. Таким чином, я вважаю, що це - завищений показник на суму близько 10 млрд. грн.
Тепер щодо видатків, зокрема НАК «Нафтогаз України». За моїми підрахунками, на покриття різниці в цінах закупівлі газу та відпускних цінах для населення і теплокомуненерго треба буде доплатити близько 27 млрд. грн. НАКу ж виділяється 8 млрд. грн. ОВДП і близько 5 млрд. - компенсація, яка записана в бюджеті. Таким чином, ще близько 14 млрд. грн. - це непокритий дефіцит НАКу.
І ще в бюджеті остаточно не враховані пенсійні видатки. Станом на сьогодні борг Пенсійного фонду перед бюджетом становить майже 52 млрд. На наступний рік, я думаю, він не зменшиться. А записано компенсацію з бюджету - 22 млрд. грн. Таким чином, 30 млрд. не вистачатиме.
Склавши всі ці цифри, виходимо на вищезгаданий показник дефіциту у 104 млрд. грн.
На жаль, немає офіційної позиції Національного банку щодо відрахувань до бюджету наступного року. НБУ уже реально перерахував 16,6 млрд. грн. поточному році, і цю суму просто взяли і переписали на наступний рік. Не переконаний, що буде так, як записано.
Наступний серед макропоказників, який викликає занепокоєння, - це від’ємне сальдо торговельного балансу, яке, за прогнозами, вже не перший рік перевищить 10 млрд. дол. Оскільки покриття такого дефіциту за фінансовим рахунком виглядає проблематичним, частину коштів для його покриття доведеться знову витягнути із золотовалютного запасу. А якщо це так, то може не справдитися прогноз, що долар буде на рівні 8,50 грн.
І знову щодо видатків. Найбільше кидається в очі таке. Перше: соціальні стандарти, про які не втомлююся говорити. Ми добре пам’ятаємо претензії, в тому числі й представників нинішньої влади, а тоді - опозиції, до уряду Юлії Тимошенко за недотримання мінімальних соціальних стандартів. Хочу нагадати, що конституційна вимога полягає в тому, що мінімальна пенсія має бути на рівні прожиткового мінімуму. Я подивився цифри і стверджую, що станом на 1 січня 2013 року соціальні стандарти, які заплановані в ухваленому бюджеті, є нижчими, ніж ті фактичні цифри, що склалися на грудень 2012 року. Наприклад, пенсія для людей, які втратили працездатність. В уряді на 1 січня пишуть - 894 грн. А при інфляції 3,6%, яка нібито планується до кінця цього року (попри поточну дефляцію, прогноз не переглядався), це вже буде 901 грн. Можливо, різниця й незначна, але так по кілька гривень ми починаємо у кожного пенсіонера відбирати.
Друге, що варто відзначити, - це знову закамуфльовані видатки, які передбачають можливість ручного перерозподілу коштів. Це біда, яку започаткував Микола Янович у 2007 році, потім підтримав уряд Ю.Тимошенко, і нині ця тенденція продовжується. Парламент потихеньку виводиться з розподілу коштів. Я три показники знайшов. Це 1,4 млрд. грн. на державні капітальні видатки, які не розподілено, тому не зрозуміло, куди вони підуть. Крім того, це 2,6 млрд. на обслуговування та погашення зобов’язань за залученими коштами під державні гарантії. Не зрозуміло, за якими кредитами повертаються кошти (все згорнуто в купу). І, нарешті, 1,5 млрд. грн. - це фонд регіонального розвитку, який знову ж таки не розподілений.
Хочу нагадати, що в поточному році був скандал щодо несправедливого розподілу коштів між регіонами. Однак, наприклад, на капітальний ремонт центрального водопостачання та водовідведення в бюджеті- 2013 заплановано 600 млн. грн. на всю Україну. І от як це розподілено: третина - на Донецьк, по 25% - Луганськ і Запоріжжя і по 8,3% - Миколаїв і Херсон. Решті - зась.
Тобто за таких підходів і коли парламент не хоче брати на себе відповідальність за розподіл фонду регіонального розвитку, Кабмін у черговий раз їх розподілить так, як заманеться.
Щодо фінансування боргу. Тут, поза сумнівом, є проблемними 92 млрд. грн., які хочуть зібрати на внутрішньому ринку. Це означає, що для банківської системи не залишиться ресурсу для кредитування. Буде добре, якщо у них знайдуться кошти, щоб фінансувати бюджетний дефіцит.
Окрім того, різке зростання боргу на кінець періоду розходиться зі стратегією управління зовнішнім боргом, прийнятою самим же нинішнім урядом. Згідно з цим документом, на кінець 2013 року відношення прямого та опосередкованого боргу до ВВП має становити не більш як 25%. Тим часом у бюджеті вже планують біля 30%. Тоді навіщо приймати ці стратегічні документи, якщо не можете дотримуватися таких принципів?
Що ще особливо турбує - це міжбюджетні відносини. Хоч би скільки ми говорили про необхідність змінити принципи розподілу коштів між регіонами і центром, але триває та сама історія. Нагадаю, в 2011 році кумулятивно в доходах місцевих бюджетів за фактом було 52,3% субвенцій і трансфертів із центрального бюджету. Нинішній рік, за моїми розрахунками, ми закінчимо з показником 52-53%. Нічого не змінюється і на 2013 рік - 52,7%.
Загальні висновки: бюджет не вирішує ні міжбюджетних відносин, ні збалансованості Пенсійного фонду (хоча це не його проблема, але ми мусимо відреагувати на це). Не вирішує проблеми дефіциту НАКу і його збалансованості, значною мірою ускладнюючи ситуацію на валютному ринку на наступний рік.