Російська економіка опинилася у серйозній халепі після того, як ціна на нафту Brent впала нижче 50 доларів за барель, а слідом за нею подешевшав і газ на ринку Європи. Ситуація дуже небезпечна, тому що ці проблеми не можна вирішити швидко.
Про це на сторінках Financial Times пише Нік Батлер, додаючи, що економічні труднощі можуть призвести до політичною нестабільності в самій російській державі і сусідніх країнах. Автор зауважує, що розвиток сучасної Росії тісно пов'язаний з обсягами виробництва і продажу енергоносіїв. І це привело її до всіх сучасних проблем.
Видобуток нафти і газу забезпечує чверть ВВП у цьому році, хоча два роки тому цей показник сягав третини. Продаж енергоносіїв становить 68% російського експорту. А доходи від їх реалізації наповнює на половину російський держбюджет, з якого фінансується весь державний сектор. Доходи від продажу нафти і газу Росії впали на 95 мільярдів доларів у цьому році. І це стане причиною скорочення економіки на 3,5% до кінця року.
Санкції Заходу, введені проти Росії за військову агресію проти України, не створюють для Кремля нагальних проблем. Всі біди через погано розвинену економіку. Усі 15 років правління Володимира Путіна опиралися на високі ціни на енергоносії і їхній масштабний видобуток. Москві вдалося "робити щасливими" багатьох людей за рахунок нафти і газу. Задоволеними були військові, бізнесмени, середній клас в Москві і Санкт-Петербурзі. Але ніщо не лишається вічним. Надто мало було зроблено, щоб підготуватися до падіння цін на енергоносії, яке триває зараз. Економіка РФ не диверсифікована. А валютні запаси хоч і були створені, але вони виснажуються дуже швидкими темпами.
Минулого тижня стало відомо, що "Газпром" видобув найменшу кількість газу цього року з часів падіння СРСР. Ринкова частка компанії зменшується і, згідно з прогнозами аналітиків "Сбербанка", доходи зменшаться на 30% за підсумками року.
Зріджений газ почав конкурувати з російськими трубопроводами, внісши зміни в структуру європейського енергетичного ринку, який до цього часу Росія вважала майже повністю підконтрольним собі.
Історія з нафтою не краща. Ціна бареля на міжнародних ринках впала нижче 50 доларів. І політичні і економічні події в світі, такі як угода з Іраном щодо ядерної програми і обвал китайської фондової біржі, не дозволять найближчим часом енергоносіям подорожчати. До того ж, ринок перенасичений.
В цей же час, санкції Заходу не створюють для Росії негайних проблем, але обіцяють їх у майбутньому. Країні потрібно змінити існуючу виробничу базу і розширити видобуток газу і нафти на нових родовищах. Можливо, міжнародні компанії навіть підпишуть з "Газпромом" і "Роснефтью" нові угоди, щоб захистити свої нинішні активи і фінансові потоки. В цей же час, побоювання за майбутнє Росії і її економіки спричиняють відтік капіталу. Багато з тих, хто раніше добре заробляв у РФ, тепер боїться, що Путін не впорається з тяжким становищем країни. Відтік капіталу до кінця року, за деякими прогнозами, складе до 300 мільярдів доларів.
Якщо деякі активи просто фізично не можна вивезти за межі Росії, то гроші можна.
"Ніхто так не допомагає ринку нерухомості Лондона сьогодні, як Володимир Путін", - іронізує автор.
Ситуація дуже небезпечна, тому що уряд Росії не може нічого вдіяти і його можливості дуже обмежені. Ринки нафти і газу формуються силами, які не контролює Кремль чи Путін. На цьому тлі війна проти України стає обтяжливою і від неї можна відмовитися. Але навіть якщо конфлікт буде повністю вирішений, це не поверне "Газпрому" частку на ринку Західної Європи. Угоди про постачання газу з Сибіру в Китай мають сенс, але не будуть приносити гроші найближчі 10 років.
Ще один реальний ризик – це повалення нинішнього режиму в Росії і прихід до влади ще більш жорсткого уряду. Історія країни складається з численних періодів воєн проти одного чи іншого сусіда. І тяжке економічна становище може посилити націоналістичні настрої. За останні 25 років у Росії був нетривалий період стабільності, але навряд чи він триватиме й далі. Путін пригадає, що однією з головних причин розпаду СРСР було падіння цін на енергоносії наприкінці 80-х. А сьогоднішня Росія слабша, ніж тоді. Більше того, британський історик Домінік Лів'єн зауважив: "Росія сьогодні слабша, ніж будь-коли за останні 300 років".
У іншій статті Financial Times писало, що економічні обмеження Заходу теж впливають на Росію, зокрема американські санкції змушують російських олігархів реорганізовувати активи. Такий крок, швидше за все, ще більше ізолює олігархів від глобальних ринків. Крім того, як вважає редакція видання, це сигнал того, що США готуються до довгострокового продовження санкцій.
Санкції проти Росії вводилися США, Євросоюзом та деякими іншими країнами (Австралією, Японією, Канадою, Норвегією і так далі) в декілька етапів в 2014 році. Після анексії Криму США і ЄС ввели персональні санкції проти політиків та інших громадян Росії і України, які відповідальні за схвалення підриву територіальної цілісності України.
Санкції більш високого рівня - економічні, були введені влітку 2014 року, після проголошення на території України за підтримки Росії "республік ДНР і ЛНР", а також початку бойових дій, поставок військової техніки для проросійських сепаратистів через кордон України, у чому Росію неодноразово звинувачувала Україна і НАТО.
Санкції щодо Криму з боку Штатів і ЄС були введені в грудні 2014 року, проте в 2015 році дещо пом'якшені. Обмежувальні заходи щодо Криму в червні 2015 року були продовжені до літа 2016 року.
Після ескалації конфлікту на Сході України взимку 2015 року, через місяці після підписання і невиконання Мінських угод, список персональних санкцій був розширений. ЄС продовжив санкції проти Росії до кінця січня 2016 року.