Щоб убезпечити банківський сектор та економіку від системної кризи, яка провокується успішними спробами деяких позичальників домогтися в судах визнання незаконними валютних кредитів, доцільно вирішити завдання
- максимум – прийняти закон, який би чітко регламентував систему валютного регулювання в Україні;
- мінімум – отримати від Конституційного суду тлумачення відповідних положень чинної нормативної бази або роз’яснення від вищих спеціалізованих судів.
Таким було резюме учасників круглого столу «Валютно-правові ризики для національної безпеки: як далеко можуть зайти наслідки судового оскарження валютних кредитів», який 08 лютого 2011 року провела Ліга фінансового розвитку за підтримки тижневика «Дзеркало тижня. Україна» та Проекту USAID «Розвиток фінансового сектору» (FINREP).
Інформаційним приводом для проведення дискусії стало рішення Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справах (ВССУЦКС), який визнав незаконною видачу «ОТП Банком» валютного кредиту через відсутність індивідуальної валютної ліцензії.
У дискусії взяли участь (за алфавітом):
Валерій БОНДИК,
народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя;
Василь ГОРБАЛЬ,
народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності;
Дмитро ЗІНКОВ,
голова правління «ОТП Банку»;
Володимир НАГРЕБЕЛЬНИЙ,
заступник директора Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України;
Віктор НОВІКОВ,
член правління, директор юридичного департаменту НБУ;
Олександр ПАВЛОВ,
старший банкір ЄБРР;
Олександр УДОВИЧЕНКО,
голова Ради суддів господарських судів;
Борис ТИМОНЬКІН,
голова правління «Укрсоцбанку».
Шизофренія чи вимушена несправедливість?
На думку Д. ЗІНКОВА, винесення описаного вище рішення ВССУЦКС є свідченням інституційної слабкості судової системи України, оскільки воно ухвалюється за наявності понад 170 судових рішень тільки по ОТП Банку, які підтверджують законність видачі валютних кредитів. Більше того, цей вердикт затверджує суддя, яка сама визнавала легітимність кредитування в інвалюті. Фінансист вважає, що сукупно це є або продуктом непрофесіоналізму, або порушення принципу незалежності судів (Д. Зінков послався на повідомлення в ЗМІ, що за майновим поручителем, який, власне, оскаржував у судовому порядку видачу позики, стоять «впливові люди, які використовуючи зв’язки, могли вплинути на рішення суду»). Банкір застеріг позичальників купуватися на пропозиції горе-юристів, які обіцяють з допомогою визнання в судах недійсними валютних кредитів домогтися виведення з-під застави нерухомості. За словами Д. Зінкова, в практиці очолюваної ним фінустанови жодного такого випадку не було.
На тверде переконання В. НОВІКОВА, банківські установи мали право надавати кредити в іноземній валюті на підставі банківської ліцензії і дозволу на здійснення валютних операцій. Головний нацбанківський юрист нагадав, що є узагальнення судової практики Верховного суду, а також конкретні рішення ВС, які підтверджують законність видачі позик в інвалюті.
Коментуючи рішення ВССУЦКС, В. НАГРЕБЕЛЬНИЙ назвав його «завідомо незаконним». Експерт вважає, що чинна нормативна база не дає підстав для подвійних трактувань, а відсутність індивідуальної валютної ліцензії не є підставою для визнання валютних кредитів недійсними.
Усунення проблем: кнутом чи законом?
Як зазначив В. ГОРБАЛЬ, судді, які приймають неоднозначні з точки зору закону рішення, що стосуються банківського сектору, будуть притягатися до відповідальності – через Вищу раду юстиції та з допомогою відкриття кримінальних справ. Водночас В. БОНДИК зауважив, що банкам потрібно було ще в 2009 році, коли з’явилися перші «кредитно-валютні» прецеденти, ініціювати порушення дисциплінарного провадження проти несумлінних суддів.
Усі учасники дискусії зійшлися на тому, що оптимальним варіантом зняття цих проблем було б прийняття відповідного закону. Як повідомив В. Новіков, такий законопроект може бути розглянутий у Верховній Раді на поточній сесії.
Розставити всі крапки над «і» міг би також Конституційний суд, – вважає О. УДОВИЧЕНКО. На думку ж В. Нагребельного на нинішньому етапі Кабмін та Нацбанк також мали б посприяти впорядкуванню систему валютного регулювання на своєму рівні, а Вищі спеціалізовані суди – Вищий господарський суд та Вищий суд з розгляду цивільних і кримінальних справ – могли б надати рекомендацій щодо однакового застосування судами нормативної бази.
Валютні кредити: що далі?
Як зазначив у своєму виступі О. ПАВЛОВ, через визнання у судах валютних кредитів незаконними банки будуть вимушені закладати у вартості позик ці ризики, що негативно відобразиться на ставках – вони зростатимуть. Банкір назвав в принципі дивним таке судове рішення Вищого спеціалізованого суду з огляду на високий рівень доларизації вітчизняної економіки. Експерт зазначив, що в найближчій перспективі Україні для розвитку буде складно обійтися без валютних ресурсів.
За словами ж Б. ТИМОНЬКІНА, на сьогодні в державі немає більш довгого і передбачуваного ресурсу, ніж в іноземна валюта. Як приклад успішності використання зовнішніх коштів для модернізації економіки банкір навів Китай. Фінансист також наголосив, що чіткі правила гри та передбачуваність - ключові обставини для залучення іноземних інвестицій.
