«А вы, друзья, как ни садитесь…»

Поділитися
Захоплююче, скажу вам, заняття — читати підшивку «Дзеркала тижня». Ось текст: «МВФ потрібний повноцінний бюджет, тому що дефіцит його, за розрахунками експертів, величезний...

Захоплююче, скажу вам, заняття — читати підшивку «Дзеркала тижня». Ось текст: «МВФ потрібний повноцінний бюджет, тому що дефіцит його, за розрахунками експертів, величезний. Ось і треба знайти якесь покриття. А тут іще бюджетна заборгованість за перший квартал... Захід зрозумів, що прем’єр-міністр в економічному житті країни останнім часом почав означати дедалі більше, президент — дедалі менше, а вчинки прем’єра періодично в усіх викликають шок». Це уривки зі статті, опублікованої... 27.06.1997 року. Йдеться про прем’єра П.Лазаренка та президента Л.Кучму.

Подивимося «ДТ» за попередні роки. Замітка: «Керівник Нацбанку В.Ющенко на нараді в Донецьку заявив, що надалі курс карбованця стосовно долара жорстко регулюватиметься, падіння карбованця надалі виключене» («ДТ» від 4.02.95).

Уривок із великої статті «Грошова реформа 95-го — рубікон української історії»: «На початку року карбованець на ринку продажів впав учетверо — від 175 до 750 крб. за 1 долар... Хтось, безперечно, нажився на спекулятивному кидку долара, і глава НБУ Віктор Ющенко в інтерв’ю програмі «Післямова» пообіцяв розібратися, чи не було змови банків. «Адже якщо хтось повівся нечесно, то неодмінно понесе заслужене покарання аж до позбавлення ліцензії» («ДТ» від 9.09.95). Чи не правда, свіжа думка!

А через два тижні той самий глава Нацбанку в інтерв’ю «ДТ»: «Я розцінюю ситуацію в банківській системі на сьогодні як досить стабільну» («ДТ» від 23.09.95).

За рік до цього «перший віце-прем’єр із питань економічної реформи В.Пинзеник із задоволенням відзначив позитивні зміни на валютному ринку, які відбуваються просто на очах »... «І ми кістьми ляжемо, але не зійдемо з узятого курсу на пригнічення інфляції та встановлення норм ринкових відносин», — заявив Віктор Михайлович («ДТ» від 5.11.94). І саме в цей час («ДТ» від 22.10.94) економісти газети публікують аналітичну, із усіма викладками, статтю під заголовком «Курс долара може досягти 150 тис. карбованців!»...

Та Бог із ним, із карбованцем, — давно вже панує гривня. Її чекали, у неї вірили, сподівалися... Заголовок статті — «Нехай швидше гряне гривня! Вже набрид багатостраждальний карбованець». Наводяться слова глави Нацбанку В.Ющенка: «З уведенням гривні з’явиться економічна, отже, і суто життєва стабільність. А там не за горами і такі успіхи, як постійне позитивне сальдо в зовнішній торгівлі, наш нульовий борг Росії, процвітання підприємств, які «лежать» («ДТ» від 10.06.95).

Інтерв’ю з першим віце-прем’єром із питань економічної реформи В.Пинзеником. Запитання: «1995-й був роком боротьби з інфляцією. Яку проблему доведеться розв’язати урядові в 1996-му?» Відповідь: «Проблему інфляції до кінця не вирішено — принаймні тому, що поки в Україну не пішли інвестиції, немає поки що довіри до національної валюти, немає накопичень. Криза!» («ДТ» від 20.01.96).

Здійснилося! Введено гривню. Початок вересня 96-го року. Курс гривні 1,7—1,9 за долар. «На думку керівництва Нацбанку, гривня протримається в такому «коридорі» ще тиждень, а далі почне повільно дорожчати. Незабаром на 1 гривню можна буде купити 1 долар, а згодом — і два» («ДТ» від 7.09.96). До речі, тоді комуністи виступили проти прирівнювання гривні до долара. «Гривня незмірно менше зло, ніж долар» («ДТ» від 14.09.96). Виявилося, мали рацію — сьогодні гривня вже у 8 разів менше зло.

Стаття «Гривня США». І текст від редакції: «Помилка, наведена в заголовку цього матеріалу, насправді мала місце в одному з варіантів Програми уряду України — ну, щось там полічили не просто в гривнях і не просто в доларах США, а в «гривнях США». Загалом це хороша помилка. Така собі фрейдистська, яка свідчить про здорові амбіції українського керівництва та про «планів наших громаддя». Ну а поки що вже третій рік боротьба з падінням виробництва триває з допомогою самих лише паперів. Хоча в уряду глобальне завдання — залучити інвестиції та підняти виробництво. Про який, вибачте, підйом йдеться, якщо в Україні не можна відкрити жодної справи, поки не отримаєш десятки папірців узгоджень і не витратиш десятки тисяч. Тим паче — якщо до того ж маєш необережність бути іноземним інвестором» («ДТ» від 28.09.96).

Велика стаття В.Ющенка «Час гривні» («ДТ» від 25.01.97). «Ми повинні об’єднати наш народ найголовнішою метою — щоденною працею. Україна може! Вона приречена на успіх! Наше завдання — їй допомогти. Гривня має стати запорукою внутрішньої волі людини, а не просто засобом до існування». Гарно сказано.

Замітка: «Парламент затвердив главою Нацбанку Віктора Ющенка (він доти працював в.о. голови правління). Ющенко сказав депутатам зокрема: «Якщо урядом і парламентом буде ухвалено стратегію, розроблену НБУ, то в 1997 році ми вперше зможемо перейти від політики стабільних грошей до політики поступового забезпечення кредитами народного господарства» («ДТ» від 8.02.97).

«Прощай, стабільна валюто? Гривня знецінюється. Долар уже коштує 2,7 грн. «Курс, ціна національних грошей — це публічна ціна існуючої в країні влади, — каже глава НБУ Віктор Ющенко, — це інтегральний показник». Вже настільки інтегральний, що підсумовує все: політичну гризню, помилки і злі наміри, популізм і тупість, економічну безпорадність і комерційні компроміси» («ДТ» від 22.11.97).

У статті «Каламутний час» пишеться: «Прем’єр Валерій Пустовойтенко в понеділок переймався «дуже слабкою позицією банків за умов фінансової кризи», а також наполягав на збереженні банківської системи країни, тому що вона може зруйнуватися будь-якої хвилини»... Цей важкий понеділок ознаменований також заявою глави НБУ Віктора Ющенка про те, що Нацбанк не в змозі підтримувати гривню за рахунок своїх валютних резервів. «Сьогодні акцент підтримки гривні перебуває не в площині витрат резерву, а в площині модернізації валютного ринку, торгової політики платіжних операцій». Та вже в середу категорично: «Інфляції не буде — гривня вистоїть!» (В.Ющенко)... Днем раніше голова бюджетного комітету ВР Юлія Тимошенко на прес-конференції заявила, що «дефіцит бюджету величезний, що ж до курсу гривні, то не викликає сумнівів, що стінка 3,5 грн. за долар зруйнується найближчим часом». На запитання про очікуваний рівень інфляції Ю.Тимошенко відповіла: «Тільки у вересні інфляція становитиме 7,5%, не менше» («ДТ» від 26.09.98). І при цьому наші найвідоміші фахівці постійно перекладають провину одних на інших. Проте усім вистачить...

Зізнаюся, читати далі про те, як влада боролася з інфляцією, не схотілося. Це ж треба — з першого дня появи гривні нас переконували, що вона буде міцною, що, мовляв, долар ще може коливатися і навіть падати, але гривня — ніколи. Таку балаканину чути дотепер. Забувають, що в нашому світі брехні та лицемірства вже так важко когось обдурити...

А може, я неправий, може, твердження про те, що гривня буде стабільною, — не ознака некомпетентності посадових осіб, і всі наші прем’єри, віце-прем’єри, глави НБУ разом з президентами зовсім не рекордсмени з глибини помилок. Найімовірніше, ті, хто наполягав на надстійкості гривні, закликали класти гроші на депозити в гривні та брати кредити в доларах, є суперпрофесіоналами. Знали, що буде з гривнею (не могли не знати!), і все-таки продовжували переконувати в її непотоплюваності. Уперто заспокоювали: не існує об’єктивних причин для зростання цін на продукти й товари — ціни зростають просто так. Коротше, хоч які б крижані вітри світової фінансової кризи віяли б над Україною, у нас «своє весілля». Внутрішня політична ситуація була, є і, певне, буде головною кризою, яка прямо впливає на економіку. Ось чому фінансово-економічна криза вторинна. Первинною є криза моралі. А якщо причина в кризі моралі, то зрозуміло, чому в нас буде гірше. Тому що брехні дедалі більше, а сорому дедалі менше. І у відставку ніхто не подає. Навіть міністр, викритий у брехні...

Гадаю, на прикладі цієї «боротьби з інфляцією» очевидно, як девальвує влада, яка своєю метушливою нестерпністю, своїм нарцисизмом, своєї упертою, успадкованою від більшовизму ворожістю до опонентів, своїм вождизмом багато в чому сприяла тому, щоб вона, влада, в очах населення стала синонімом політичної імпотенції та словоблудства. Та й Слово Політика за жодних часів не котирувалося так низько, як нині. Воно зведене до рівня балачки і прирівняне до третьосортних товарів і прострочених консервів...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі