ІНФОМАГІСТРАЛЬ

ГЕНІЙ — ВІД СЛОВА «ГЕН»

— Недалекий той час, коли буде створено генетичні тести на інтелект, — заявив доктор Роберт Пломін, керівник дослідницької групи з виявлення «генів геніальності», яка працювала в рамках програми Національного інституту здоров’я США. — За їх допомогою ми зможемо виявляти щедро обдарованих від природи людей не лише в дитячому віці, а навіть на стадії ембріонів.

Учені проаналізували послідовність ДНК двохсот вундеркіндів і контрольної групи школярів із середнім рівнем інтелекту. Докладні результати досліджень буде опубліковано до кінця цього року, проте вже зараз учені стверджують, що гени впливають на розвиток інтелекту значно більшою мірою, ніж вважалося раніше. Вони взяли на замітку кілька генів, які, на думку вчених, мають прямий стосунок до інтелекту. Наступним кроком буде точне визначення їхніх функцій. Поки що фахівці припускають, що ці гени сприяють прискореному діленню нервових клітин або швидкій передачі нервових імпульсів.

— Дехто стверджує, що з’ясовувати роль спадкоємності в розвитку розумових здібностей неетично, — пише Роберт Пломін. — Авжеж, для власного заспокоєння ви можете й далі думати, що людина — це tabula rasa («чиста дошка»), на якій пишуть текст лише виховання й освіта. Але насправді краще, мабуть, усе-таки збагнути істину. Генії народжуються в будь-якому соціальному середовищі, інша річ, чи матимуть вони змогу виявити свій природний дар?

ІНТЕРНЕТ ДОДАСТЬ У ШВИДКОСТІ?

Ви входите в Інтернет, набираєте адресу й чекаєте... чекаєте... чекаєте... До болю знайома ситуація для активних користувачів мережею. Як останні жартують, для мазохістів це задоволення навіть «крутіше» від водіння автомобіля в години пік.

Річ у тому, що звернення до якогось ресурсу Інтернету не означає, що ви одержуєте дані напряму. Інколи пакети файлів проходять десятки маршрутизаторів на шляху до споживача. Що вдієш, Мережу розробляли спочатку для військових, котрі поставили жорстку вимогу — навіть при виході частини комп’ютерів з ладу обмін даними однаково повинен здійснюватися. Тож маршрути не завжди оптимальні, і сигнали можуть проходити через завантажені канали зв’язку чи сервери. Тим часом було б вигідніше направити інформацію довшим, але швидшим шляхом. Але як це зробити?

Професор Корнеллського уні-верситету (США) Джон Клейнберг заявив, що він знає, як змусити працювати комп’ютерні мережі з максимальною ефективністю й може розробити з цією метою особливі алгоритми маршрутів. І хоча, за обережними відгуками фахівців, його ідею в обчислювальному плані важко реалізувати, розробка хоча б приблизних методів може виявитися надзвичайно ефективною. Тож, недовго думаючи, дослідний підрозділ військово-морських сил США виділив професору грант більш як на триста тисяч доларів (!) на розробку алгоритмів аналізу ресурсів різноманітних сегментів мережі.

Правда, враховуючи, що алгоритми можна буде застосувати в інших різновидах мереж, приміром, телефонних, в енергосистемах і навіть у системах регулювання автотранспорту, шкурка явно варта вичинки!