ІНФОМАГІСТРАЛЬ

Поділитися
Клонування зникаючих тварин Повідомленнями про клонування все нових і нових представників тваринного світу здивувати як учених, так і обивателів уже досить важко...

Клонування зникаючих тварин

Повідомленнями про клонування все нових і нових представників тваринного світу здивувати як учених, так і обивателів уже досить важко. Проте повідомлення про вдале завершення робіт із клонування буйвола все-таки зацікавило наукову громадськість. Адже в даному випадку йшлося про імплантацію звичайнісінькій корові заморожених клітин загиблого в зоопарку горбатого бізона, одного з останніх представників виду дикої фауни бамбукових джунглів Індії та Бірми. Щоправда, не зовсім звичайним був сам зоопарк.

У Центрі відтворення рідкісних і зникаючих видів тварин, що міститься в Сан-Дієго, давно вже готуються до експериментів з клонування не тільки вимираючих, а навіть і вимерлих тварин. Зокрема, у розпалі підготовка до клонування іспанського гірського цапа, останній відомий науці представник яких загинув у цьому ж зоопарку рік тому під зваленим буреломом деревом. Його заморожені клітини імплантуватимуться звичайній альпійській козі. Роберт Ланца, віце-президент массачусетської фірми Advanced Cell Technology, яка й здійснює всі ці експерименти, уже всерйоз замислюється над клонуванням мамонта, залишки якого були виявлені торік у Сибіру в крижаній брилі, вік якої сягає 20 тисяч років. У цьому випадку на роль сурогатної матері шукають слониху.

Хоча Ноа (а саме так назвали клонованого бізончика) прожив лише два дні й помер від звичайної бактеріальної інфекції, експеримент усе ж визнаний вдалим, оскільки під час його проведення була підтверджена принципова можливість використання як сурогатних матерів самок інших видів. З іншого боку, цей черговий успіх лабораторної науки наближає до людства загрозу створення химер з далеко не гуманною метою.

Підсвічування на генетичному рівні

Як засвідчили численні відгуки широкої публіки (в основному зарубіжної), у повідомленні про вживлення мавпеняті чужорідного гена найбільше зацікавив не факт наукового досягнення, а причина вибору саме гена люмінесценції. Тому журналісти International Herald Tribune провели спеціальне розслідування з приводу того, як узагалі використовується (і використовуватиметься) феномен біолюмінесценції в найсучасніших наукових техноло-гіях.

Як з’ясувалося, моду на ген люмінесценції започаткував Мартін Шалфі, професор Колумбійського університету. Його багаторічне захоплення крихітними хробаками з надзвичайно поетичною назвою Caenorhabditis elegans і винятково відразливим виглядом у багатьох його колег викликало якщо не огиду, то принаймні несхвалення. Все змінилося 1994 року, після того, як професор ввів одному зі своїх улюбленців ген люмінесценції з геному медузи. Тепер на хробака з яскраво-зеленими нервовими клітинами сходилися помилуватися не тільки з усього університету, а й з більш віддалених організацій. У результаті такого замилування світ побачили ракові клітини, плавники акваріумних рибок, помідори, що світилися, і навіть торти зі світляними написами. А поява ялинок та іграшкових пістолетів, що світяться й стріляють рідиною, яка люмінесціює в темряві, як запевняють учені, справа найближчого майбутнього.

І все ж ген люмінесценції використовується не лише задля розваги. Зокрема, впровадження його в патологічно змінені клітини допоможе більш певно діагностувати захворювання, а підмішування речовин, що люмінесціюють, до найнебезпечніших забруднювачів навколишнього середовища може бути надійним і своєчасним сигналом про загрозу забруднення. Вчені з університету Чінчінати змогли імплантувати ген люмінесценції кільком дюжинам малих рибок із породи смугастий даніо, луска яких починає люмінесціювати лише тоді, коли рибки перебувають у забрудненій воді. А австралійські вчені збираються отримати спеціальний сорт пивних дріжджів, у геном яких також введуть ген біолюмінесценції. У любителів такого пива шкіра в темряві світитиметься не менш інтенсивно, ніж тіло медузи, й поліції буде не важко виявляти п’яних за кермом. Щоправда, це повідомлення з’явилося у квітневому номері Australian Science...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі