ІНФОМАГІСТРАЛЬ

«Невидимий» палац

Експедиція вчених США й Гватемали виявила гігантський палац древніх майя віком тисячу років, раніше не помічений попередніми дослідниками загадкової цивілізації.

Цей триповерховий будинок, який був, вочевидь, резиденцією древніх правителів, зроблено з твердого вапняку і тому досить гарно зберігся. Палац, що має форму східчастої піраміди і який просто-таки утонув у буйній рослинності, знаходиться в центрі руїн древнього міста Канкуена. Вперше європейці проникли на його територію ще 1905 року, але тоді не змогли вгледіти палац за ліанами й деревами, і сприйняли його за природний пагорб, покритий непрохідними джунглями.

Схованість палацу зіграла позитивну роль, адже велика частина споруд виявилася майже недоторканою. Його цілості сприяла одна особливість — свого часу якийсь із царів Канкуена наказав оточити палац площею діаметром у два кілометри, вимощеною великими кругляками. Величезне каміння заважало згодом селянам використовувати цю землю під посіви. На момент початку археологічних робіт територія стала своєрідним оазисом дощового лісу, в якому росли могутні дерева діаметром у п’ять метрів, і була заселена зграями макак-ревунів. Ці дві обставини заважають нині проводити дослідження так інтенсивно, як хочеться вченим, але вони переконані: поступово палац розповість багато нового про життя і причини загибелі древніх майя.

І покласти
під вихлопну трубу...

У відомій гумористичній оповідці людину, яка знепритомніла від свіжого повітря під час вилазки на природу, довелося покласти під вихлопну трубу, щоб вона прийшла до тями. Виявляється, подібні унікуми дійсно існують! Дослідники з Айовського університету (США) повідомили, що мутація в гені рецептора TLR4 визначає відношення людського організму до атмосферних забруднювачів. Вчені прописали учасникам експерименту — ста здоровим людям різного віку — дозу токсину, що одержує людина, котра працює в забрудненій атмосфері вісім годин на день. Більшість добровольців через якийсь час стали почуватися гірше, відчули стиснення в грудях, задишку й інші астматичні симптоми, хоча й виражені в легкій формі. А от семеро учасників експерименту не відчували нічого і з подивом дивилися на сусідів, які задихалися й кашляли.

Однак подальші дослідження показали, що радіти рано. У «щасливчиків» виявилися яскравіше вираженими віддалені наслідки інтоксикації — знижувався імунітет, з’являлася схильність до захворювань верхніх дихальних шляхів. Вчені продовжують дослідження, бажаючи виявити зв’язок між забрудненнями атмосфери, геном TLR4 і найбільш поширеними захворюваннями верхніх дихальних шляхів.