Третій тур

Поділитися
Доки Юлія Тимошенко і Віктор Янукович закидають виборців димовими шашками заяв щодо того, кого з них підтримає електорат кандидатів, котрі не вийшли в другий тур, у Криму активно готуються до третього...

Доки Юлія Тимошенко і Віктор Янукович закидають виборців димовими шашками заяв щодо того, кого з них підтримає електорат кандидатів, котрі не вийшли в другий тур, у Криму активно готуються до третього. Особливістю місцевих парламентських виборів може стати присутність прапора практично всіх основних гравців президентських перегонів. Для багатьох півфіналістів це — своєрідний реванш, спроба увійти до влади знизу, скориставшись напрацюваннями під час президентських перегонів. Для кримської опозиції — можливість на їхньому рейтингу посісти достойніше місце в залі ВР автономії, у якому формується уряд. Для влади ж теперішньої, яка репрезентує Партію регіонів, — утримати її з допомогою рейтингу свого лідера, оскільки на власний дивитися без мікроскопа після чотирьох років правління неможливо. І буде взагалі чудово, якщо Віктор Янукович переможе. Хоча результати першого туру президентських виборів дають більше підстав для оптимізму конкурентам регіоналів у поході по кримські мандати.

Віктор Янукович, хоч і посів перше місце з величезним відривом від основного конкурента — Юлії Тимошенко (61,1 відсотка проти майже 12), не може бути задоволений результатом у базовому регіоні. Адже якщо перейти на абсолютні цифри і порівняти з врожаєм 2004 року, виходить, що в Криму він втратив майже 110 тисяч голосів. Ще дві цифри для розуміння, що це означає. У Криму — 1,5 мільйона виборців, за В.Януковича проголосували 600 тисяч.

Це тим більше прикро, коли взяти до уваги, що Юлія Тимошенко подвоїла на півострові результат БЮТ парламентських виборів 2007 року і має резерв. Насамперед — в особі кримських татар, яким меджліс у першому турі оголосив вольницю, і багато хто просто не прийшов на дільниці, а голоси тих, хто взяв участь у виборах, розподілилися між Тимошенко, Тігіпком, Яценюком і Ющенком.

Звісно, прибічники В.Януковича можуть усе пояснити феноменом С.Тігіпка. Він у Криму набрав практично стільки ж, скільки Янукович втратив — близько 107 тисяч голосів. Але це слабка втіха: електорат усе одно втрачено, до того ж штабів кандидатів, які поразку в регіоні схильні списувати на Тігіпка, занадто багато. Це ж практично всі!

Тому причини ослаблення підтримки Віктора Януковича в підконтрольному ПР регіоні цій політичній силі варто починати шукати з себе. І з місцевих соратників, чий невгамовний апетит привів місцеву парторганізацію спочатку до публічних скандалів із оприлюдненням цікавих для виборця фактів безмежного користування всіма доступними ресурсами з боку керівництва автономії, а потім і до розколу. Причому Віктор Янукович став на бік тих, кого в цій безмежній захланності й звинувачували.

Відтак виключений із партії Василь Кисельов впродовж усієї передвиборної кампанії відкрито критикував лідера ПР і... пов’язував надії із Сергієм Тігіпком. «Русский блок»—«Русская община» Криму пішли в опозицію і лише в останні дні перед голосуванням поширили заяву про підтримку В.Януковича. Партія «Союз», представників якої теж позбавили всіх посад під час парламентської битви регіоналів між собою, взагалі закликала голосувати проти всіх, і є підстави вважати, що взяла ініціативну участь у проекті Противсіх.

При цьому важливо розуміти, що всі основні рухомі склади кримського політикуму під час президентської кампанії готуються до власних перегонів. Почасти тому, що своя сорочка до тіла ближча. Але багато в чому й завдяки тому, що в кримських виборах повною мірою і без оглядки на звинувачення у втручанні у внутрішні справи братиме, і вже бере, участь наш північний стратегічний сусід. Москві, на відміну від Києва, дуже важливо отримати правильний склад ВР Криму, а також міськрад Севастополя, Феодосії, Керчі — тобто тих міст, у яких розташовані підрозділи ЧФ. На відміну від минулих років, коли Москва сприяла певній спорідненій силі в Криму, нині спостерігаємо турботу про всіх, хто може принести в загальний кошик бодай якусь кількість голосів. Про фінансування та підтримку структурами «Единой России» (і не тільки) цих проектів «ДТ» вже докладно писало. Спробуємо порахувати кількість колон, над якими кримський триколор зливатиметься з російським.

Маргінальні проросійські керманичі та мініатюрні організації, сварячись і скандалячи, все-таки згуртовуються в рух «Русское единство». Очолюють його представник старої гвардії Сергій Цеков, керівник «Русской общины» Криму, і нової — Сергій Аксьонов, лідер «Громадянського активу Криму», який має бійців і досвід технологічних вуличних акцій. А також фінансову підтримку неназваних «бізнесових партнерів», у яких легко вгадуються колишні соратники оточення теперішнього спікера. Ну, розійшлися: хто в тривалому відрядженні «чалився», а хто в депутати проскочив.

Кримський блок Леоніда Грача, посилений (або ослаблений) Василем Волгою, напередодні президентських виборів агітував не за Петра Симоненка, а за себе. І Петро Миколайович нічим невдоволення не виказував, навіть коли його про цю дивину запитували журналісти. Московсько-нижньогородські технологи блоку, завдяки пильності органів, уже нев’їзні. Проте Росія велика...

Київські гості заявили про намір вести свої команди у ВР Криму. Це Наталя Вітренко, яка має такий досвід, але дуже постраждала через неперебірливість у зв’язках: за кандидатами, підкинутими спонсорами кампанії, міцно закріпився ярлик «людей Курочкіна». Втрати в Наталі Михайлівни не тільки іміджеві й кадрові. Через відсутність фінансової підтримки вона змушена була відмовитися від звичної участі в президентській кампанії.

Тому, вочевидь, у ці дні великою втіхою їй слугує скромний результат Інни Богословської, яка використала президентську кампанію для розкрутки в автономії та Севастополі. Хто ще сумнівається, подивіться на моніторинг зовнішньої реклами від «Українського медіамонітора». Ви дуже здивуєтеся: у грудні в Криму за кількістю білбордів і витрат на кампанію вона поступалася лише Віктору Януковичу. Втім, результат провальний: за Інну Германівну в автономії проголосували тільки 13,3 тисячі виборців, або 1,35 відсотка. Однак кримський штаб кандидата вважає, що все гаразд: завдання познайомити їхнього лідера з електоратом виконано.

Така кількість гравців на одному електоральному полі не може не турбувати і кримських регіоналів, які й так втратили підтримку населення. Спроби створити власні «проросійські» організації метушливі, смішні й ніякої погоди в думках виборців уже не зроблять. Одне слово, вся надія на лідера. Адже з протилежного флангу виступлять БЮТ, меджліс-курултай під прапором Руху, блок севастопольського губернатора Сергія Куніцина і — вже майже вирішено — команда Сергія Тігіпка. Останній гравець здається найцікавішим.

Ні, ніякої команди на сьогодні в Сергія Леонідовича у Криму немає. Втім, як і в Києві. Проте є амбіції. Подейкують, сильна сторона С.Тігіпка — відсутність оточення і людей, котрі на нього впливають. Він сам собі режисер. Однак цей плюс перетворюється на великий мінус, якщо йдеться про участь у місцевих і парламентських виборах, на які він націлений. Партійною розбудовою «Сильної України» займатися треба довго і предметно, а спадщина «Трудової України» в особі місцевих керівників, які очолили штаби, на прикладі Криму прямо контрастує з образом самого С.Тігіпка. Втім, регіональному штабу нічого й робити не треба було в плані агітації — рекламна кампанія йшла з центру.

Ще до першого туру керівник кримського штабу В’ячеслав Болтунов заявив на чат-конференції «Центру журналістських розслідувань», що команда Сергія Тігіпка сформує наступний уряд Криму, а сам він боротиметься за посаду прем’єр-міністра. Проте категорично відмовляється називати прізвища тих, хто ж до цієї команди входить, і повідомляє, що багато достойних і відомих людей, зокрема й депутати ВР Криму, а серед них і від Партії регіонів, готові в неї влитися. При цьому варто зазначити, що про існування самого В.Болтунова в політичному житті автономії переважна більшість навіть журналістів, не кажучи про виборців, дізналася тільки після того, як він очолив штаб кандидата у президенти.

Примітний факт: відразу ж після першого туру в кримських ЗМІ почали з’являтися явно замовлені матеріали з критикою теперішнього повпреда С.Тігіпка в Криму. Це може свідчити тільки про одне: команда таки формується, причому старими лихими методами. І якщо пан Болтунов, розповідаючи про перемогу на виборах у ВР Криму, має на увазі лише переговори з Левом Миримським, Сергієм Куніциним або навіть Василем Кисельовим, то його партійний лідер дуже ризикує.

Звісно, якщо Сергій Леонідович скористається властивим йому прагматизмом і підтвердить, що його президентські амбіції відповідають державному підходу до участі в долі такого складного регіону як Кримська автономія, — до нього потягнуться й інші. Адже, незважаючи на заяви щодо ЧФ, російської мови та іншого проднабору споживчого кошика виборця, він може зібрати в Криму команду людей, чиї руки й голови скучили за цікавою творчою роботою, за якими не тягнеться шлейф корупційних скандалів і для яких ця країна є Батьківщиною.

Але якщо цього не станеться, феномен Тігіпка, як повітряна кулька, здується вже під час кримської кампанії. А може, й на підступах до неї. Оскільки решта учасників забігу вже на доріжці, і стаєри нарізали не одне коло.

Тепер про іншу інтригу моменту. Дату виборів до ВР Криму ще не призначено. Відтягуючи момент вотуму довіри виборця, теперішнє керівництво Криму дуже сподівалося на вердикт Конституційного суду, до якого парламент звернувся з поданням. Під сумнів ставили конституційність прикінцевих положень закону, який подовжував термін повноважень кримських депутатів від чотирьох до п’яти років. І хоча в законі чітко зазначено, що п’ятирічка поширюється тільки на наступне скликання ВР, теперішні депутати схопилися за соломинку: нардепи припустилися помилки, вказавши рік проведення наступних виборів. Звучить це так: «Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і вводиться в дію з дня призначення, відповідно до Конституції і законів України, наступних чергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які буде проведено 2010 року. Дія цього Закону не поширюється на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим п’ятого скликання».

Хоча і коню зрозуміло: якщо норма закону не поширюється на депутатів теперішнього скликання, то їхня каденція минає 2010 року, — кримський парламент усе-таки звернувся до КСУ, вважаючи, що ВР України перевищила свої повноваження. Адже дату виборів, відповідно до Конституції АРК, призначає лише ВР АРК.

Конституційний суд не поспішав приймати рішення. Леонід Грач навіть озвучив версію: ціна питання — 1,5 млн. дол. 22 грудня КСУ оголосив: вважати неконституційним словосполучення «які будуть проведені 2010 року». Крапка! Все решта, включно з пропозицією, щоб п’ятирічка не поширювалася на теперішнє скликання ВР АРК, залишилося в тексті закону.

Проте кримський спікер вирішив інакше і в інтерв’ю «Інтерфаксу» повідомив: вибори відбудуться 2011 року. Потім передумав і став говорити про 2010-й. Але дату досі не призначено.

Кримські комуністи у зв’язку з цим уже вимагають відставки голови ВР і попереджають: якщо дату не буде призначено вчасно, без порушень терміну повноважень теперішнього парламенту, — у ВР України з’являться всі підстави його розпустити.

У свою чергу, народний депутат України Віктор Шемчук уже організував два правових блокпости, через які кримські депутати аж ніяк у 2011 рік не пройдуть. Перший — це законопроект змін до того ж таки закону, в якому замість вилученої КС фрази пропонується інша — про введення в дію закону з дня обрання депутатів ВР Криму наступного скликання. «Спеціально для кримських депутатів, власне, буде двічі зазначено: не можна відкладати призначення виборів на 2011 рік. Треба йти на вибори нинішнього року», — пояснює народний депутат.

І другий блокпост — уже готове звернення до КСУ щодо термінів призначення дати виборів. За підрахунками В.Шемчука, ВР автономії, щоб не порушити закон і не бути розпущеною, має прийняти рішення щодо дати виборів не пізніше 2 лютого — за сто днів до дня голосування. Якщо цього не станеться, група депутатів звернеться до Конституційного суду. Однак своє рішення повинен буде винести й український парламент.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі