«И в процессе представленья...»

Передумови неминучого протистояння в Запорізькій міськраді були очевидні задовго до її формування. Зокрема, у недавньому минулому генеральний директор і голова правління АТ «Мотор Січ», а нині народний депутат В’ячеслав Богуслаєв, котрий оголосив себе «головною ударною силою Партії регіонів на південному сході України», спрогнозував його ще майже за місяць до офіційного оголошення результатів виборів.

— У міській раді два угруповання, і нам потрібно два ці угруповання помирити та об’єднати. Угруповання старої влади й угруповання нових депутатів. Парламент міський буде повністю нами контролюватися. І тому ми будемо вирішувати, кого викидати, виганяти. Потрібно грамотно розподілити портфелі, сфери впливу.

Розвиваючи тему, пан Богуслаєв додав: «Потрібні для вирішення старих нафталінових проблем нові сили, нове мислення. Ось Олександр Поляк — я з ним дружив, на полювання їздив — був людиною з новим мисленням. Він підприємців усіх «торбив». Казав, ось позабюджетний фонд на тротуари, на фонтани, на дороги — щоб усі по 10 відсотків від прибутку здавали. Вони здавали. Ці теж збирають. Проте він дуже чесний був і великий патріот міста. От знайти б такого лідера, котрий, об’єднуючи навколо себе і політичні сили, і економіку, підім’яв би її під потреби міста, а не під себе, — це наше завдання на сьогодні. Стара влада на це нездатна.

Чутки про згаданий приклад так званого нового мислення в місті ходили й раніше. Казали, наприклад, що до обов’язків одного з заступників міського голови неофіційно належить і функція «торбити» підприємців за такою схемою. Припустімо, за дозвіл відкрити кафе або магазин треба було внести у фонд благоустрою міста від 200 до 500 тис. грн. і ще тисяч 100—200 готівкою. Ну а на «нема» і дозволу нема.

Та все ж, як видно, традиція «торбити» перейшла у спадок. Чи, може, фраза «Ці теж збирають» має інше значення? І тоді сенс усіх зусиль зводиться до примирення та об’єднання угруповань шляхом грамотного розподілу портфелів і сфер впливу з цілковитою «регіональною» підконтрольністю. Але якщо у другого угруповання бажання довести «хто в домі хазяїн» анітрохи не менше, розбірок не уникнути.

Почалися вони вже на першій сесії претензією фракції Партії регіонів (42% депутатських місць) визначити своїх представників на посади секретаря і керівників основних комісій міськради. Дійти згоди не вдалося і на першому пленарному засіданні другої сесії, коли міський голова Євген Карташов погодився з висунутими вимогами. Однак із застереженням: секретарем міськради стане хто завгодно із «регіоналів», але не його недавній суперник Володимир Кальцев.

Розв’язок конфлікту несподівано настав через тиждень на другому засіданні: Є.Карташов запропонував представникам ПР головувати в чотирьох з восьми постійних комісій, а посаду секретаря ради — «регіоналові» Юрію Каптюху, працівникові АТ «Мотор Січ». В.Кальцеву було обіцяно посаду першого заступника міського голови.

Як виявилося, таке швидке врегулювання суперечностей стало можливе після переговорів міського голови з Віктором Януковичем. Мало того, ця зустріч визначила і партійну належність Є.Карташова. Хоча, якщо згадати, у період виборів його позиція була зовсім інша.

— Міський голова зобов’язаний бути позапартійним, щоб об’єднати ініціативу, зусилля і досвід усіх депутатів незалежно від їхньої партійної належності, — заявляв Є.Карташов у зверненні до городян.

Зате через чотири місяці він скоригував свою позицію з точністю до навпаки: «Я прийняв компромісне рішення вступити у Партію регіонів».

Проте, судячи з результатів п’ятої сесії міськради, місцеві ПР-соратники не оцінили цієї жертви. Причому настільки, що навіть висловили пропозицію виключити однопратійця зі своїх лав. Можливо, вони праві, дуже озлившись на міського голову за зволікання з поданням кандидатур своїх заступників і членів виконкому. Адже обіцяв він ще під кінець серпня: «Наприкінці вересня подам пропозиції щодо складу виконавчої влади». І що ж?

Спочатку невдоволення більшості депутатів викликав той факт, що в запропонованому Є.Карташовим списку не виявилося рекомендованих ними кандидатур. Потім народні обранці взагалі запідозрили підступ, оскільки у розпорядженні про скликання 18 жовтня п’ятої сесії кадрові питання зовсім не значилися.

Такий поворот подій примусив 70 із 88 депутатів від фракцій Партії регіонів, БЮТ, «Регіонального союзу «Запоріжжя — наше місто», «Народної опозиції» та партії «Віче» звернутися до градоначальника з відкритим листом. У ньому пропонувалося внести на розгляд сесії узгоджені фракціями кандидатури заступників міського голови і членів виконкому, визнавши за неможливе подальше перебування на посадах двох заступників, яких Є.Карташов рекомендує на новий термін. Причому, на думку адресантів, заступникам міського голови слід залишитися депутатами міськради, а склад виконкому треба сформувати із представників фракцій.

— Людей, яких я запропонував, відстоюватиму, — була категоричною відповідь Є.Карташова.

Подобається це комусь чи ні, але в даному разі Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» на боці міського голови: він дає йому виключне право подавати на затвердження ради персональний склад виконкому. Не кажучи вже про те, що ідея сумісництва прямо суперечить табу на перебування у виконавчому комітеті депутатів відповідної ради, за винятком секретаря.

На жаль, претензії депутатів, у яких ігнорується закон, цим не вичерпуються. Секретар міськради Ю.Каптюх видає розпорядження про скликання шостої сесії міської ради 25 жовтня — через тиждень після не проведеної ще п’ятої сесії. До її порядку денного, окрім звіту виконавчого комітету про роботу з підготовки житлово-комунального господарства міста до осінньо-зимового періоду, було внесено кадрові питання: про припинення повноважень членів виконкому, заступників міського голови, і про обрання нових кандидатур на ці посади. Одне слово, передумов для скандалу на п’ятій сесії виявилося з горою.

Кадрові питання, хоча й серед останніх, міський голова все-таки запропонував у проект порядку денного п’ятої сесії. Проте, з подачі «регіоналів», депутати наполягали на звіті виконкому про підготовку до зими. Якщо ж узяти до уваги, що напередодні дві постійні комісії визнали цю роботу незадовільною, іншої оцінки годі було очікувати й від сесії. А це вже привід для відправки виконкому у відставку.

Пославшись на неналежну непідготовленість питання, міський голова відмовився ставити на голосування його внесення до порядку денного. Дискусія тривала майже вісім годин, однак узятий за основу порядок денний так і не був затверджений. Після чого Є.Карташов оголосив про закриття сесії.

Таке рішення не влаштовувало 51 депутата. На чолі з секретарем ради вони вирішили, що можуть продовжувати засідання. Роботу виконкому визнали незадовільною, дружно проголосувавши за його відставку. А через чотири дні після того депутатська більшість затвердила п’ять із 15 запропонованих кандидатур членів виконкому, доручивши секретареві ради скликати шосту сесію. Хоча за два дні до того Є.Карташов видав розпорядження про скликання шостої сесії 15 листопада.

У діях очолюваної «регіоналами» депутатської більшості складно побачити логіку. Маючи реальні шанси легітимно досягти поставленої мети, вони затіяли процесуально-регламентні розбирання, демонструючи, м’яко кажучи, фахову непідготовленість. Це викликало хвилю громадського невдоволення. З акцією протесту виступила міська спілка підприємців, яка ініціювала збір підписів для проведення референдуму з висловлення недовіри міській раді. Окрім того, Орджонікідзенський райсуд ужив заходи забезпечення з адміністративних позовів міського голови, якими, зокрема, зупинив дію розпорядження секретаря міськради про скликання шостої сесії, а також заборонив йому видавати розпорядження, спрямовані на скликання, проведення (продовження) сесій до прийняття судового рішення.

— Я пану Кальцеву місто не віддам, —заявив міський голова, мотивуючи це тим, що «людина, котра ніколи не була пов’язана з міським господарством, не може бути призначена на два стратегічних для економіки міста напрями».

Втім, цей принцип, схоже, втратив актуальність ще на початку жовтня, коли, з подачі Євгена Червоненка, кандидатуру В.Кальцева було рекомендовано на посаду першого заступника глави облдержадміністрації. Керівник області сподівається, що це кадрове рішення розрядить пристрасті у міській раді.

На думку ж Є.Карташова, причина ситуативного двовладдя у Запоріжжі полягає в тому, що «окремі бізнес-депутати, керуючись власними інтересами або інтересами своїх корпорацій, прикриваючись гаслами і прапором партії, намагаються вирішувати свої питання». Цю позицію відбито у зверненні міського голови до президента, парламенту, уряду та голови Партії регіонів.

Здається, останнє звернення особливо актуальне, з урахуванням слушної поради одного з депутатів: «Ви там розберіться в себе у фракції і не влаштовуйте цей цирк». Бо й правда, з такими підходами «грамотно поділити» ніколи не вийде...