ХРОНІКА

Усі колишні заручники з України виписалися з московських лікарень

Усіх українських громадян, котрі опинилися в заручниках у театральному центрі на Дубровці в Москві, виписано з лікарень.

Останній українець виписався в четвер, повідомив у п’ятницю в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» генеральний консул України в Росії Петро Мацарський.

П.Мацарський повідомив також, що в Україну вже повернулися 14 колишніх заручників. Чотирьом громадянам України, що виписалися з медзакладів, було видано «паспорти громадян України для виїзду за кордон, чотирьом видано посвідчення на повернення в Україну».

Матеріальну допомогу від посольства по $500 одержали на сьогодні 20 чоловік.

П.Мацарський уточнив, що в список українських громадян, потерпілих у результаті теракту, було внесено 43 прізвища. З них 30 — громадяни України і 13 — Росії.

Генконсул також повідомив, що всім потерпілим з України видають по 60 тис. руб. у комітеті соціального захисту, по 100 тис. руб. видає Мосенерго і по 60 тис. руб. — «Плодоімпорт».

Посольство звернулося через ЗМІ до всіх потерпілих та родичів загиблих у результаті теракту українських громадян, котрі ще не отримали матеріальної допомоги, зробити це, коли в них буде така можливість. Матеріальну допомогу можна одержати як в українському посольстві в Москві, так і в російських органах соціального захисту громадян.

За словами генконсула, усім колишнім заручникам з України, які цього забажають, буде надано санаторне лікування. Двоє з них, зазначив П.Мацарський, уже звернулися з таким проханням у посольство в четвер.

Він також повідомив, що не має інформації про намір колишніх заручників з України і родичів загиблих домагатися компенсації через суд, відповідачами на яких повинна виступити російська сторона, а також дипломатичні служби України. «У мене таких даних немає. У мене є слова вдячності від дуже багатьох заручників», — відзначив генконсул.

В Євпаторії зник депутат кримського парламенту Котляревський

Правоохоронні органи Криму з’ясовують ситуацію зі зникненням депутата Верховної Ради автономії Миколи Котляревського.

Як повідомив агентство начальник центру громадських зв’язків ГУ МВС України в Криму Олександр Домбровський, о 20.30 у четвер в євпаторійську міліцію зателефонувала секретар депутата. Вона заявила, що чула під вікнами шум, коли її шеф пішов із роботи, і припустила, що на нього напали.

Прибулі на місце події співробітники міліції виявили машину депутата відкритою з ключами в замку запалювання. Самого М.Котляревського ніде не було. Не з’явився він і вдома.

Нині на місці події працює слідчо-оперативна група, яка займається з’ясовуванням усіх обставин зникнення й опитуванням свідків.

Як повідомило агентство джерело в правоохоронних органах Криму, зараз вивчається, чи не пов’язано зникнення М.Котляревського з убивством глави правління АТ «Іссон», котрий був у дружніх стосунках із депутатом. Бізнесмена розстріляли у машині, що належала його фірмі, 25 вересня в Євпаторії. Двох співробітників фірми, які були разом із ним, поранено.

М.Котляревського повторно обрано у Верховну Раду Криму в окрузі № 7 у Євпаторії.

М.Котляревського заарештували правоохоронні органи в грудні 1998 року за підозрою в участі в організованому злочинному угрупованні, а також у замовленні вбивства. Загалом проти нього було порушено 14 кримінальних справ.

Близько року М.Котляревський перебував під вартою, проте суд його цілком виправдав.

Апеляційний суд Києва підтвердив незаконність затримання адвоката Федура

Апеляційний суд Києва в п’ятницю залишив у силі рішення Печерського місцевого суду столиці, який визнав незаконним затримання адвоката Андрія Федура.

Таким чином суд не задовольнив відповідну апеляцію прокуратури, повідомив агентство «Інтерфакс-Україна» адвокат Віктор Агєєв, котрий представляє в суді інтереси свого колеги.

А.Федура затримали 12 жовтня й відпустили після закінчення 72-годинного терміну, на який людину, за українським законодавством, можуть затримати без пред’явлення обвинувачення. Весь цей час він перебував у Подільському ізоляторі тимчасового утримання.

30 жовтня Печерський суд визнав незаконним це затримання й ухвалив направити матеріали в прокуратуру для вирішення питання про припинення кримінальної справи проти А.Федура. За словами адвоката, його обвинувачують у підробці й використанні підроблених документів, проте йому так і не роз’яснили про які документи йдеться. А.Федур припускає, що ці обвинувачення можуть бути пов’язані з інцидентом із його автомобілем, оформленим на людину, обвинувачувану в злочинах.

А.Федур веде як адвокат кілька резонансних справ, представляє інтереси матері загиблого журналіста Г.Гонгадзе, колишнього віце-президента банку «Слов’янський» Бориса Фельдмана, колективу інтернет-видання «Обком».

Три дні — і в податкову!

Український банк, відкриваючи кореспондентський рахунок в іноземній валюті в іншому українському банку або в банку-нерезиденті, зобов’язаний протягом трьох робочих днів повідомити про це податкову службу за місцем обліку як платника податків.

Це закріплено постановою Національного банку України від 17 жовтня 2002 року № 392 «Про затвердження змін до Положення про відкриття і функціонування кореспондентських рахунків банків-резидентів та нерезидентів в іноземній валюті і кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях», що набере чинності з 19 листопада.

За цим документом, банки України, які закривають коррахунки в іноземній валюті в банку-нерезиденті, а також банки, у яких інші українські банки закривають коррахунки в інвалюті, також повинні інформувати про це податкові органи протягом трьох днів.

Мер Києва висловлюється за підвищення орендної плати за приміщення столиці

За 9 місяців у бюджет Києва надійшло 137,2 млн. грн. за оренду нежилих приміщень, що перебувають у комунальній власності міста і районів.

Це на 15% більше, ніж за той самий період 2001 року, повідомив на апаратній нараді в Київміськадміністрації у п’ятницю начальник Головного управління комунальної власності Києва Михайло Харлим.

Він також повідомив, що загальна площа нежилих приміщень столиці, у тому числі виробничого призначення, становить 28,1 млн. кв. метрів. З них 24% (6,8 млн. кв. м) перебувають у державній власності, по 17% (по 4,85 млн. кв. м) — у комунальній власності, відповідно, міста і районів та 42% площ (11,6 млн. кв. м) мають іншу форму власності — колективну, приватну, іноземних держав, а також іноземних юридичних осіб. З них в оренду передано 2,474 млн. кв. метрів приміщень, що перебувають у комунальній власності, у тому числі 884 тис. кв. м — міської і 1,590 тис. кв. м — районної.

М.Харлим повідомив, що середня орендна плата за 1 кв. м комунальної власності міста становить 10,8 грн., а районів — 6,7 грн.

Київська міський голова Олександр Омельченко заявив, що «майно, як міста, так і районів, використовується безгосподарно», зазначивши, що ставки оренди приміщень приватної власності у комерційних структур вищі учетверо-вп’ятеро.

Мер столиці дав доручення районам і структурам Київміськадміністрації протягом листопада проаналізувати орендні ставки з тим, щоб у бюджеті-2003 було враховано всі можливості для збільшення надходжень за цією статтею. Проект бюджету буде винесено на перше читання на сесії Київради 28 листопада.

«Хоч ми й не задоволені середнім показником (по ставках оренди міста. — ІФ), та хай хоч на наступний рік буде закладено 2,4 млн. кв. м по 10,8 грн. (за 1 кв. м. — ІФ)», — заявив мер.

Тим самим він дав зрозуміти, що середня орендна ставка районів має бути підвищена до рівня ставки міста.