Туркменський синдром

Посольство Туркменистану в Україні (як, утім, і Посольство України в Туркменистані) розташоване в гарному особняку на вулиці Пушкінській у Києві. Неподалік закритого для невтаємничених кола адміністративних будівель, де в тому числі розташований і центральний офіс НАК «Нафтогазу України». Але було б занадто просто відвідати ці дві установи, навіть щоб поцікавитися: «Панове, а власне які проблеми заважають вам домовитися?» Тобто заважають домовитися НАКу з «Туркменнефтегазом» про поставки в Україну 2005 року туркменського газу на взаємоприйнятних умовах?

Домовилися...

Голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко вже 2 січня вилетів до Ашхабада, де 3 числа і був підписаний «туркменський контракт» на 2005 рік. І, мабуть, зовсім не тому, що напередодні Нового року Туркменистан зробив НАКу останнє китайське попередження. Швидше за все, Ашгабад просто вчасно зорієнтувався: в Україні перманентні президентські вибори, уряду не до газу, а доля нинішніх менеджерів НАКу під сумнівом. Все це разом узяте й послужило тому, що Туркменистан вирішив отримати максимум можливого.

Відтепер майже 87% туркменського газу для України коштуватимуть 58 дол. за 1000 кубометрів (на кордоні Туркменистан—Узбекистан). Плюс решта газу — так звана оплата послуг українських підприємств на інвестиційних об’єктах Туркменистану — трохи дешевше. За це українська сторона має одержати
2005-го 4,5 млрд. кубометрів газу. Але загальна формула ціни туркменського газу настільки неоднозначна (занадто багато змінних), що так одразу й не скажеш, кому це вигідно.

Планується, що 50% вартості туркменського газу будуть оплачені грошима, а це 913 млн. дол. Ще на таку ж суму буде поставлено товарів і обладнання. І в цій частині оплати Туркменистан попередив, що буде щокварталу відстежувати цінову динаміку товарів і за необхідності змінювати ціну газу.

Словом, після попередньої статті в «ДТ» напередодні припинення поставок туркменського газу в Україну («ДТ» №53 від 30 грудня 2004 року) відбулися деякі події, котрі вже мають і ще, мабуть, матимуть наслідки для всієї України.

Якщо ще в листопаді та грудні російський «Газпром» неофіційно обіцяв Україні підтримку в процесі узгодження останньої ціни туркменського газу, то щойно Ашгабад припинив поставки газу для України, «Газпром» в особі заступника голови правління цієї компанії Олександра Рязанова заявив, що у нього вільних ресурсів немає і він постачатиме в Україну винятково той обсяг, який необхідний для забезпечення експортних контрактів плюс оплата Україні за газотранзитні послуги (а це близько 24—25 млрд. кубометрів на рік). От вам і весь ресурс (не рахуючи власних 16—18 млрд. кубометрів газу на рік).

Є ще в підземних сховищах газу, як запевняють у НАКу, 18 млрд. кубометрів газу. Але й цей ресурс, за великим рахунком, не оплачений Україною. Та й за всього бажання без стабільних туркменських газопоставок використовувати лише газ із «підземок» ні технічно, ні економічно неграмотно.

У 2005—2006 роках НАК «Нафтогаз України» планує щороку закуповувати до 44 млрд. кубометрів природного газу туркменського походження за прямим контрактом купівлі-продажу з ГТК «Туркменнефтегаз» (до 36 млрд. кубометрів), а також із ресурсів ВАТ «Газэкспорт» (до 8 млрд. кубометрів).

Відповідно до підписаного 27 липня 2004 року в Москві пакета документів між НАК «Нафтогаз України», ВАТ «Газэкспорт» і RosUkrEnergo AG, обсяги поставок туркменського природного газу в Україну в період із 2007-го по 2028 рік планується збільшити до 60 млрд. кубометрів на рік.

Що ж стосується «Газпрому», то йому поки вдалося відстояти свої інтереси і з приводу Туркменистану, і з приводу російських незалежних виробників газу, котрі бажали постачати газ в Україну замість Туркменистану.

Як повідомив прес-секретар глави «Газпрому» Сергій Купріянов («Коммерсант»), 31 грудня в компанії пройшли переговори з першим віце-прем’єром уряду Туркменії Єлли Гурбанмурадовим, який безуспішно намагався домовитися про підвищення газових цін («Туркменнефтегаз» 2005 року готується поставити «Газпрому» 7 млрд. кубометрів газу). В останній день минулого року заступник голови правління «Газпрома» Олександр Рязанов пообіцяв забезпечити газом російських споживачів і виконати в повному обсязі експортні контракти. При цьому він заявив, що «Газпром» не зможе компенсувати Україні 36 млрд. кубометрів туркменського газу.

Того ж дня «Газпром» телеграфував «Нафтогазу», що обсяг поставок середньоазіатського газу з 1 січня 2005 року «буде скорочено до рівня транзиту». Україна опинилася на межі енергетичної кризи (за оцінками «Нафтогазу», дефіцит газу в січні становив би 2 млрд. кубометрів). При цьому, як раніше заявляв глава «Нафтогазу» Юрій Бойко, існувала усна домовленість із «Газпромом» про поставки 21 млрд. кубометрів середньоазіатського газу на рік у разі відсутності контракту з Туркменистаном.

Ця заява пана Рязанова скасувала домовленості, не зафіксовані на папері. Депутат Верховної Ради України, котрий побажав залишитися неназваним, вважає рішення «Газпрому» «політичною відповіддю Кремля на перемогу Віктора Ющенка на президентських виборах».

Далі, як уже говорилося, «Нафтогаз» і «Туркменнефтегаз» підписали контракт за новою ціною, і тепер Україна повинна буде заплатити на 252 млн. дол. більше від запланованої суми. «Україні немає сенсу шукати альтернативу туркменському газу, поставки якого сьогодні покривають половину потреб країни», — заявив Юрій Бойко журналістам після того, як підписав контракт.

«Газпром» же, спираючись на договір 2003 року, за яким у 2004—2006 роках він одержуватиме газ «Туркменнефтегаза» по 44 дол. за 1000 кубометрів, відмовився від обговорення перегляду цін. У Ашгабаді планують порушити питання про ціни на газ у ході очікуваного в середині січня візиту до Ашгабада глави «Газпрома» Олексія Міллера. А вже на початку тижня «Туркменнефтегаз» відновив поставки газу.

Водночас після підписання договору (додаткової угоди) із Туркменистаном виконуючий обов’язки прем’єр-міністра Микола Азаров зауважив, що «уряд не доручав Юрію Бойку підписувати договір і не давав повноважень». А тому велів главі НАКу підготувати й подати Кабміну звіт про результати переговорів.

Тож, з одного боку, підписуючи договір із Туркменистаном про поставки газу 2005 року, Ю.Бойко не залишив країну взимку без газу. Але, з іншого боку, за ближчого розгляду може виявитися, що умови цієї угоди, м’яко кажучи, невигідні для країни й нафтогазової компанії. Словом, новому Президенту й уряду з усім цим ще доведеться розібратися.

Для довідки. Доведені запаси природного газу на території Туркменистану становлять близько 2,86 трлн. кубометрів. Обсяг видобутку газу в Туркменистані — близько 60 млрд. кубометрів на рік. Для внутрішнього споживання використовують 10—12 млрд. кубометрів газу, решту обсягу експортують.

Поставки туркменського газу здійснюють через систему транзитних газопроводів Середня Азія — Центр (ГТС САЦ), котрі проходять через території Узбекистану, Казахстану та Росії. «Газпром» виконує функції оператора транзиту туркменського газу через території Узбекистану й Казахстану і забезпечує транзит по території Росії. Обсяг необхідних інвестицій у розвиток газотранспортної системи Середньої Азії з урахуванням будівництва в Росії попередньо оцінювався в 2 млрд. дол.