Спокійно, селяни, земля вже не ваша

Поділитися
Земля в Україні на сьогодні залишається єдиним ресурсом, якого ще «не торкнулася рука олігарха». М...

Земля в Україні на сьогодні залишається єдиним ресурсом, якого ще «не торкнулася рука олігарха». Мається на увазі, земля сільськогосподарського призначення, а простіше кажучи — колишні радгоспні та колгоспні лани і селянські городи.

Принаймні так вважає українська влада, особливо ж на цій тезі наполягають великі «вороги» (як засвідчили політичні події цього літа) олігархів та капіталістів — фракція комуністів у Верховній Раді, що, до речі, недавно пропонувала парламентові подовжити мораторій на продаж вище означеної землі аж до 2015 року. І в цьому переконанні полягають найбільші цинізм і брехня влади стосовно селян, до яких вона і в радянський період, і тепер ставиться з особливою «турботою».

Посуті бізнес, і великий і не дуже, почав цікавитися земельним ресурсом практично відразу після початку розпаювання колгоспно-радгоспних земель. Причини — очевидні. По-перше, інше майно — як кажуть, заводи-газети-пароходи — на той час уже все було поділене шляхом акціонування і благополучного перекочовування акцій від трудових колективів до нинішніх олігархів: спочатку вони скупили ці акції у працівників за безцінь, переконавши тих, що акції нічого не варті, а потім переділили між собою (згадаймо лишень кримінальні війни 90-х років). А по-друге, земля у великих і малих містах приблизно тоді ж знайшла свого власника, і сьогодні точаться бої буквально за останні неподілені квадратні метри.

На цьому тлі десятки тисяч гектарів заміських земель, вочевидь, не дають спокійно спати акулам бізнесу.

Святе місце порожнім не буває

Цей фразеологізм якнайкраще характеризує ситуацію з нібито забороненою до продажу селянською землею. Депутатам на замітку: сільськогосподарські землі, як так звані ОСГ (призначені для ведення особистого селянського господарства), так і землі товарного сільськогосподарського виробництва, так звані паї, впродовж останніх років активно оптом і вроздріб скуповуються у селян громадянами, котрі плювали на заборони та мораторії тих-таки депутатів. Не можна сказати, що така скупка триває у масштабах всієї держави, але поблизу великих міст на сьогодні землі вже майже всі скуплено.

Механізми? Їх достатньо. Це і так звана відтермінована до закінчення дії мораторію купівля паїв у власників, які зобов’язуються оформити право власності на землю тому чи іншому громадянинові по закінченні мораторію (а насправді отримують «чорним налом» гроші сьогодні); передача землі в оренду на тривалий термін з умовою наступної передачі землі орендатору (з фактичним продажем тепер і теж за готівку); укладання дарчих угод, угод спадщини. При цьому покупці селянських наділів дуже «бояться» законодавства, яке забороняє будь-яке їх відчуження, «крім передачі.... у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб», як гласить закон. Окрім того, якщо в законодавстві існують різночитання щодо продажу земель ОСГ, що дозволяє сьогодні «відносно законно», за термінологією Остапа Бендера, їх купувати, то стосовно так званих паїв закон однозначно забороняє продаж.

Характерно, що і колишній голова Верховної Ради Володимир Литвин, і нинішній — Олександр Мороз запевняють суспільство в цілому і селян зокрема, що землі (ОСГ і товарні), незаконно придбані у селян, все одно їм належать, і тому селяни можуть не турбуватися і вважати продану власність своєю. Однак, з іншого боку, якось не віриться, щоб панове бізнесмени, котрі скупили в деяких пристоличних селах понад дві третини селянських наділів, повернули своє придбання продавцям, особливо якщо взяти до уваги, що останні, як правило, виручені кошти відразу ж проїдають. Уже сьогодні придбана за безцінь останніми роками селянська земля виставляється на продаж на численних сайтах нерухомості за ціною, у 100—300 разів вищою, ніж та, яку за неї заплачено.

Отож на що сподіваються ділки? За словами голови робочої групи з гармонізації земельного законодавства аграрного комітету парламенту Валерія Бевзенка, вони ризикують, зокрема, потрапити до в’язниці за такі оборудки. Голова Держкомзему Микола Сидоренко заявляє, що «бізнес знайшов можливість об’їжджати норми закону, які існують сьогодні». Водночас голова Держкомзему каже, що розпоряджатися (у тому числі й продавати) землею, як приватною власністю, громадянам дозволяє Конституція, тому заборона продажу землі селянам — це порушення їхніх конституційних прав. Водночас він визнає, що угоди з купівлі землі — незаконні.

На нашу думку, новоявлені українські рантьє та латифундисти ризикують не більше, ніж, скажімо, окремі київські землевласники, які спочатку захоплюють ділянку під забудову, а потім правдами і неправдами (частіше — останнім) або ж отримують дозвіл заднім числом на спорудження будинку, або ж перепродують ділянку вже з пакетом необхідних документів і в рази дорожче. Тобто, як свідчить практика, не ризикують нічим, бо хіба може хтось навести приклад, коли б таких захопників земель було покарано, а землі, тим більше будинки, — повернуто законному власнику?

Проте це, так би мовити, непрямий аргумент на користь того, що наші рантьє можуть спати спокійно.

Ні торби, ні грошей

Прямий полягає ось у чому. Уявімо, що з 2008 року мораторій на продаж землі перестає діяти. Новий власник колишньої селянської сотки, чи гектара, придбаних вищеописаним способом, швиденько (не чекаючи малоймовірного, але можливого позову з боку першого власника) перепродує землю вже на цілком законних підставах і за справжню ціну іншому, або й собі самому для перестраховки, на підставну юридичну чи фізичну особу. (В тому, що перепродасть, — можна не сумніватися, оскільки, за даними того ж таки Держкомзему, понад 80% земель в Україні купуються з метою спекуляції). А тоді для селянина, як кажуть, пиши — пропало, оскільки жоден суд не відбере майно у власника, який сплатив за нього справжню ціну. Таким чином реалізується класична схема, що працює тепер на ринку землі під забудову.

Припустімо, ще до скасування мораторію «просунутий» селянин піде до суду з метою повернути свій пай. Які докази наведе він судді? «Фільчину грамоту» —розписку з сумнівною юридичною силою і власне розписку про отримання певної суми грошей. Навіть якщо суд прийме рішення про відновлення статус-кво, що де-юре навряд чи було порушене, — де селянин візьме тих одну-дві десятки тисяч гривень, за які мав дурість свого часу збути землю? Коло замкнулося.

Кому це вигідно?

Зволікати на невизначений термін зі стартом легального ринку землі зацікавлені як бізнес, так і влада.

Влада, особливо ті її підрозділи, котрі причетні до реалізації на практиці земельних законодавчих норм, та ради всіх рівнів зацікавлені у стабільному джерелі прибутків за рахунок хабарів від бізнесменів, які ними забезпечують маніпуляції із земельними ресурсами: від нотаріального засвідчення сумнівних оборудок із селянином — до зміни цільового призначення земель та меж населених пунктів.

Бізнесові ця ситуація цікава тим, що відсутність легального ринку землі не дозволяє сформуватися ринковій ціні на землю. Таким чином, процвітає спекуляція.

Дозволимо зробити прогноз: щойно всі ласі земельні шматочки в державі відійдуть до бізнесу — відповідне лобі в Раді швиденько прийме низку необхідних для старту ринку землі законів, правда, навряд чи вони враховуватимуть інтереси селян.

Замість епілогу

У пристоличному селі Козаровичі, що за 30 км від Києва, декілька років тому земельні паї, кожен близько 2 гектарів, жителі продавали за 5 тис. грн., тепер за пай селянам пропонують 100 тисяч гривень. За цей час продано близько двох третин паїв.

Вартість сотки землі в цьому населеному пункті, яка заявлена на одному із сайтів нерухомості, становить 1200 доларів США.

Ті, хто продав свою землю за безцінь, останніми тижнями збираються групою, ходять до сільської ради, шукають допомоги. Мета — повернути землю назад…

Коментарі з приводу

Микола Сидоренко,
голова Держкомзему

— Конституція і закони України гарантують права власника й захищають приватну власність. Отже, Держкомзем не має права давати оцінку діям власника. Це його право — чи продати землю, чи денонсувати угоду продажу. Світова практика свідчить, що вартість землі має тенденцію лише до зростання: завтра ми відкриємо продаж землі, і ціни на неї зростуть. Отож той, хто продав землю сьогодні, програв. Ті, хто продає землю на чорному ринку завтра, коли ціни буде сформовано, почуватимуться ошуканими.

Вже існує масив землевласників, яким жодна політична сила, котра дбає про своє майбутнє, не може нав’язувати свою волю, політики повинні відбивати волю землевласників.

Володимир Жмуцький,
заступник голови Держкомзему

— Селяни сьогодні не мають права продавати землі сільгосппризначення. Якщо такі випадки є — це порушення законодавства, і якщо прокуратура виявить такі факти, вона має ініціювати кримінальну справу.

Тетяна Корнякова,
заступник генерального прокурора

— Землі у селян скуповують, знаходячи для того законодавче підґрунтя. В нас є багато кримінальних справ, коли такі оборудки оформляють на підставних осіб, наприклад студентів, яким за це пропонують сто доларів. Такі справи по Київській області і на даний час у мене є на перевірці. Прикладів, коли прокуратура вигравала суди щодо незаконного відчуження земель, є багато, але такі судові справи — дуже складні… Трапляється, що порушені нами кримінальні справи суди закривають.

А в цілому, щоб кардинально розв’язати цю проблему, потрібно терміново розмежувати землі населених пунктів, сільськогосподарські землі, природно-заповідного фонду. Необхідно дати експертну оцінку кожному клаптикові землі й вирішити питання земельного законодавства. Без цих заходів тіньові схеми відчуження землі не припиняться.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі