Греція: не дефолт

Поділитися
Греції вдалося домовитися з приватними інвесторами про списання частини боргів і обмін держоблігацій.

Греції вдалося домовитися з приватними інвесторами про списання частини боргів і обмін держоблігацій. Реструктуризація була тією головною умовою, від якої залежали надання Афінам другого пакета фінансової допомоги і порятунок її від дефолту, який реально міг статися 20 березня.

Примус до реструктуризації

Банки, інвестиційні фонди, страхові компанії, хедж-фонди, які представляють численну армію приватних інвесторів, погодилися «за власним бажанням» зменшити борговий тягар країни на 107 млрд. євро, іншими словами, списати майже третину поточного держборгу Греції, що сягнув 360 млрд. євро. Втім, вибір в інвесторів був досить обмеженим: втратити офіційно 53,5% (а фактично - 75% вартості облігацій) або взагалі втратити всі свої вкладення у разі неконтрольованого дефолту Греції.

З 24 лютого до вечора 8 березня уряд Греції надав інвесторам право заявити свою позицію - підтримати списання частини грецького боргу чи ні. Якби на списання боргу і добровільний обмін цінних паперів погодилося менш як 75% інвесторів, то на другий пакет фінансової допомоги Афіни могли не розраховувати.

Вранці 9 березня міністр фінансів Греції урочисто оголосив, що уряду вдалося отримати згоду на реструктуризацію боргу від приватних інвесторів, у руках яких перебуває понад 85% грецьких бондів. Що стосується «незгодних» кредиторів, то вони муситимуть долучитися до «згодних» і погодитися на обмін облігацій, бо саме такий механізм - норма колективної дії - прописано у законодавчому акті, який спеціально і в терміновому порядку ухвалив грецький парламент у середині лютого.

Отже, завершення операції з примусу до реструктуризації забезпечило обмін раніше випущених Грецією держоблігацій (на суму в 177 млрд. євро) на нові, номінальну вартість яких зменшено на 53,5%, а строк погашення подовжено від 11 до 30 років. Із загального обсягу грецького боргу в
360 млрд. на борг перед приватними кредиторами припадає 206 млрд. євро. Завдяки обміну облігацій Афіни зможуть списати близько 107 млрд. євро боргу.

Минулої середи, 14 березня, міністри фінансів Єврогрупи схвалили виділення другого пакета допомоги в 130 млрд. євро, з яких 28 млрд. євро надасть МВФ, решту суми - інститути єврозони. Кредит виплачуватиметься протягом двох років, але перший транш має надійти до 20 березня, щоб Афіни встигли розпочати виплати з держборгу щоб уникнути дефолту. Тому в Європейський стабфонд надійшло офіційне прохання від членів єврозони про виділення Греції першої партії з другого пакета допомоги в розмірі 39,4 млрд. євро, які виплачуватимуться траншами щомісяця.

Перепочинок

Успішна реструктуризація стала певним перепочинком, нехай і досить коротким, як для Євросоюзу, так і для Греції. Але попереду - самі лише труднощі. Греція продовжує перебувати в дуже глибокій кризі. Зростає безробіття, що досягло рекордного рівня - 21% економічно активного населення. Спад виробництва триває вже четвертий рік поспіль, відбувається змушене скорочення бюджетних місць, триває відплив капіталу за кордон. До кінця поточного року ВВП Греції, за прогнозами, знизиться на 7%. І цю кризу не вдасться подолати протягом року-двох. Потрібні не тільки заходи жорсткої економії, знадобляться масштабна перебудова економіки і здійснення структурних реформ. На Грецію очікують нелегкі часи, як мінімум, наступне десятиліття.

Коли європейці (голосом Єврокомісії) починають пропонувати грекам, що робити для порятунку економіки і країни загалом (що боляче б’є по «національній гордості» еллінів), то треба розуміти, що стосується це не стільки населення, скільки правителів. Адже саме дві провідні політичні партії - лівоцентристська ПАСОК і правоцентристська «Нова демократія», регулярно змінюючи одна одну при владі, і довели країну до жалюгідного стану, перед кожними виборами невиправдано піднімаючи соціальні виплати. Вони самі жили розкошуючи і привчили країну жити не за своїми статками. Благо, кредити видавалися Греції як члену ЄС, а не як країні третього світу.

До речі, у середу міністр фінансів Греції Евангелос Венізелос заявив про свій намір піти у відставку. Усегрецький соціалістичний рух ПАСОК на наступному з’їзді 18 березня збирається обрати його як єдиного кандидата главою партії. Згідно з опитуванням, соціалісти значно відстають в електоральних симпатіях від консерваторів. Тому ставка робиться на те, що успішний і досить жорсткий міністр фінансів зможе надати партії потужного імпульсу.

Позитив для Греції полягає в тому, що вона не залишилася сам на сам з дефолтом, що насувається. Партнери з Євросоюзу і сусіди по зоні євро, нехай навіть деякі і зі скрипом, але втримали «потопаючу» Грецію у своєму колі. До слова, міністр фінансів Німеччини Волфганг Шойбле бачить одну із колосальних проблем Греції в роздутому і недієздатному адміністративному апараті. Тому він пропонує тимчасово відрядити до Греції німецьких чиновників для «обміну досвідом».

При цьому не варто забувати, що фінансова допомога в 130 млрд. євро не призначається потерпілим від кризи (а тепер і від режиму економії) громадянам країни. Гроші підуть на обслуговування решти боргів, і одержать їх знову ж таки ті самі банки, страховики та інші фінансисти - власники грецьких держоблігацій. Крім того, кредитна допомога - це не благодійний або спонсорський внесок. Кредит - це гроші в борг, за які треба виплачувати відсотки і які колись доведеться повернути кредитору.

Профілактика

Більшість європейських країн обтяжена боргами. Щоправда, у кожної своя боргова історія і не тільки національні, а й економічні особливості.

Дефолт Греції безперечно не призвів би до дефолту всієї єврозони (тому що грецька частка в загальному ВВП Євросоюзу мізерно мала - усього 2%), однак він запустив би той ефект доміно, про який не втомлюються говорити єврочиновники, які є єврофілами за місцем роботи. З іншого боку, колективний порятунок Греції може призвести до того, що й інші країни, які потребують допомоги, захочуть від ЄС таких само екстремальних заходів на свою користь. Або, що більш небезпечно, теж вимагатимуть застосувати «насильницький» метод реструктуризації боргів.

Статистика від Євростату повідала про те, що в січні зона євро встановила рекорд з безробіття - 10,7%, і що протягом 2012 року загальний економічний спад єврозони становитиме 0,4% ВВП. Португалія, Іспанія, Італія вже увійшли в період рецесії, Ірландія, Бельгія і Нідерланди стоять на порозі спаду. І всі проблемні країни, з одного боку, потребують допомоги Євросоюзу, з іншого - стогнуть від заходів жорсткої бюджетної дисципліни, прийнятої в єврозоні під тиском Німеччини. Прем’єр-міністр Іспанії, приміром, заявив, що його країна вже не у змозі виконувати стабілізаційні зобов’язання на поточний рік, погоджені з Єврокомісією та Європейським центробанком. Тому дефіцит держбюджету Іспанії цього року становитиме не прописані 4,4% ВВП, а реальні 5,8%. Відставання, звісно, триватиме і в наступні роки.

Справді, Німеччина, підтримувана Францією, намагається впровадити якісь профілактичні заходи, які зможуть у майбутньому запобігти масштабній кризі на просторах Європи. Так, на останньому саміті ЄС (1 березня) було нарешті, після року погоджень, підписано Угоду про стабільність координації та управління в економічному і валютному союзі, а простіше кажучи, Бюджетний пакт. Відповідно до нього борг усіх держав ЄС не має перевищувати 60% ВВП. На сьогодні його перевищили 22 країни ЄС і зобов’язані знижувати його мінімум на 5% на рік. З нововведень - так званий структурний дефіцит національного бюджету не має перевищувати 0,5% номінального ВВП, для країн з низьким рівнем держборгу він може становити й 1% ВВП. І нарешті, нова схема «автоматичного» запровадження штрафних санкцій щодо країни, яка порушує 3-відсотковий дефіцит бюджету і 60-відсотковий ліміт держборгу. До речі, про штрафи йшлося ще в «Пакті стабільності і зростання», прийнятому 15 років тому.

Держави-підписанти (а їх 25 з 27) мають тепер внести нові норми у свої законодавства. Але спочатку їх будуть розглядати і голосувати в національних парламентах. Уже зрозуміло, що процедура ратифікації буде, м’яко кажучи, непростою. Великобританія і Чехія просто відмовилися від участі в Бюджетному пакті, мотивуючи це тим, що надто великі повноваження Єврокомісії нададуть їй право прямо втручатися в національну економічну політику. Пакт набуде чинності відразу після того, як його приймуть перші 12 національних парламентів, і його статті стануть законом тільки для 17 країн зони євро. Ще вісім країн, які добровільно приєдналися до пакту, заявили, що норми угоди слугуватимуть «ідеальними орієнтирами» у бюджетній політиці.

Ірландія ж оголосила, що проведе з цього питання референдум. Однак результати двох попередніх ірландських референдумів щодо загальноєвропейського законодавства оптимізму не вселяють. Очевидно, що саме після заяви Ірландії до пакту було внесено ще одну норму: країна, що відмовляється від ратифікації цієї угоди, не може звертатися по допомогу до Європейського антикризового фонду. Швидше за все, норовливим кельтам доведеться погодитися із загальними правилами, оскільки Ірландія - не просто член єдиновалютного простору, вона стала першою країною, яка наприкінці 2010 року почала одержувати фінансову допомогу з Європейського фонду фінансової стабільності.

Попри те, що самі по собі ідеї, закладені в Бюджетний пакт, можуть навести лад у зоні євро, поки що ніхто навіть з числа його розробників не готовий прогнозувати шляхи і строки його імплементації. За оцінками експертів, параметри пакту «настільки хороші» і тому багато в чому важко виконувані, що єврозона наблизиться до нього в найкращому разі років через десять.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі