СТАРШИЙ БРАТ, ГОЛЛАНДІЯ

Поділитися
Наприкінці квітня для кінематографічного Києва вже четвертий рік поспіль — уроки голландської. П...
«Бензоколонка» Йоса Стеллінга (2000 р.)

Наприкінці квітня для кінематографічного Києва вже четвертий рік поспіль — уроки голландської. Потім нинішня дуже цікава, різноманітна й велика кінопрограма переміститься до сходу — у Харків (3—6 травня) і Донецьк (11—13 травня). Відчутні організаційні знаходження нідерландсько-українського фонду «Мистецтво, культура і наука», що курує проект. Привезено найновіші й добірні картини. Доставлений власною персоною живий, говіркий і дотепний кінокласик Йос Стеллінг. Пресу завчасно забезпечили необхідним довідковим та ілюстративним матеріалом. А незначними накладками з розкладом показів і перекладами документальних стрічок можна і знехтувати. Як і раніше, програма виявилася надлишковою, і дивитися доводилося вибірково. Ось плоди в міру сил осмисленого споглядання.

Нова 30-хвилинка Й.Стеллінга «Бензоколонка» (2000 р.) знята для циклу «еротичних історій» Ренати Циглер. Ця мініатюра продовжила (на жаль, без розвитку) успіх дворічної давності «Залу чекання». Аналогічний колишньому, на міміці, пластиці й точних деталях розіграний етюд про хтивого буржуа середнього віку (Жен Берфутс). Цього разу персонаж у дорожній пробці «западає» на сексапильно-зарозумілу красуню (Елен тен Дамме) і веде з нею мовчазний і кумедний поєдинок за те, чия карта ляже поверх. Знову повчальний програш самця. Але в «Залі чекання» був до того ж несподіваний фінал, що поглиблював усе: випадкова спокусниця була схожою на романтичну мрію, що, виявляється, десь тулиться навіть у душі відчайдушного паскудника. «Бензоколонка» простіша — такий само чоловік, зрештою, всього лиш кумедний.

У програмі був поданий ще один наш старий знайомий — режисер Лодевайк Крайнс. Раніш ми бачили його шокові документальні стрічки «Бардак», «Червона ганчірка», ігрову «Дитя на смітнику». У новій картині «З великою радістю» (2000 р.) йдеться все про те ж саме: про фатальну владу родинних уз і дитину, яка виступає начебто абсолютним арбітром усього. Благополучний городянин Люк (Рене Саутендайк) несподівано знаходить у лісовій глухомані молодшого брата Еда (Жак Ваутерсе) — той ховається у своєму вовчому лігвищі від сорому, тому що став батьком хлопчика-монстра. Спонукуваний братерським почуттям, Люк досить безцеремонно вривається в страшненький, але вже усталений світ чужого нещастя й руйнує його. Демони кревних уз мстяться Люку: з’ясовується, що потвора — плід його власного гріха. Сюжет ще одного фільму розвивається навколо теми кревності, батьківства й відповідальності за близькість. «Стукач» (1999) Жана ван де Фельде визнаний кращим національним фільмом року і зовнішньо схожий на типово американську поліцейську драму. Проте за моральними пружинами дії та насиченістю духовною проблематикою — це абсолютно європейська річ. Як кревні брати пов’язані спільним дитинством Едді (Кас Янссен) і Джек (Ріккі Кооле), але перший став копом, а другий — наркодилером. Один от-от стане батьком, а інший ним щойно став. Поліцейський вербує друга-кримінальника в «стукачі», але такі є й серед поліцейських. Серія поступок із різних сторін заганяє обох друзів у спільну пастку, де на них чекає неминуча загибель. Урок гідності й власне дитя — спадщина злочинного старшого «брата» чепуруну молодшому. Зовсім не до речі тут виявляється й наш слід: два огидних кілера, що вершать свою брудну справу, зненацька заговорюють ламаною українською. Невже ми вже стали такі пізнавані в Європі? «Дикі мідії» (2000 р.) Еріка де Брауна розповідає про трійцю близьких друзів, що живуть у приморському містечку і знемагають від ідіотизму провінційного життя. «Мисляче море» (2000 р.) Герта де Граафа демонструє оригінальний та істотний внесок голландського кіно в сучасну філософію віртуальності. Герой-сценарист пише про себе як про героя-сценариста уявлюваного фільму, що створюється, можливо, зовсім і не автором-людиною, а якоюсь комп’ютерно-задзеркальною силою. В одному з пунктів програми було подано класику. «Кращий голландський фільм XX сторіччя» — «Турецькі солодощі» (1973 р.) Поля Верхувена з молодим Рутгером Хауером у головній ролі. Цікаво було побачити нинішніх знакових персонажів американського кіно в їхньому нідерландському первородстві. І фільм цей про абсолютний фізіологізм абсолютної пристрасті, завжди чреватою смертю, цікавий. Є тут і соціально-сатиричні мотиви, і бітнічна романтика, і драйв еросу як такого. Тепер-то зрозуміло, звідки вийшов «Основний інстинкт».

Дуже тривіальними мені видалися ретро-психо-бізнес-драма «Боорман і К°» Роббе де Херта і love story з гендерним ухилом «До побачення» Хеді Хоніманн. Чесно кажучи, я ці картини й не додивився в контексті загального надлишку екранних частувань. Не сильна, мабуть, країна млинів і анімацією. Чотири показані мініатюри («Дякую, життя», «Дошка заміток», «Дряпання» і «Пагін від млинів») виглядають досить блідо. А от потрапивши на повнометражні документальні стрічки, зняті в наші дні на батьківщині Йориса Івенса, я просто не міг вирватися з їхньої атмосфери неспішної, аналітичної, мудрої й людяної споглядальності. Красномовну назву має одна із студій — «Hungry Eye Dokumentary» («Документалістика ненаситного ока»). Тут зняте епічне полотно «За закритими очима», побудоване на панорамі сучасних громадянських війн у світі й інтерв’ю з їхніми жертвами: з одноногим камбоджійським хлопчиком, із згвалтованою руандійською дівчинкою, із пацаном із Македонії і хлопцем із Ліберії. Варто заплющити очі, і жах міжусобної бойні з новою силою опановує їхніми душами. А автори «Бранців Бунюеля» поїхали до Іспанії, до закуткового містечка Лас-Хурдес, де в 1932 році Луїс Бунюель зняв квазідокументальний фільм «Земля без хліба» про виродження в злиднях місцевих жителів. Зганьблені на весь світ, вони й нині живуть з комплексом ненависті до геніального режисера. «Басейн», навпаки, розглядає в соціально-психологічний мікроскоп те, що під боком. Виявляється, звичайний плавальний заклад у тій країні функціонує як своєрідна модель цивільного суспільства. Безупинно проходять сеанси для спеціалізованих груп: дітей і старих, гомосексуалістів і нудистів, даунів і хворих на ревматизм тощо. Будь-який громадянин може знайти тут своє особливе коло спілкування і відчути себе рівним серед рівних. «Андре Хазес — вона вірить у мене» — психопортрет естрадного кумира покоління 50-річних. На цьому фоні, розчаровуючи, знову виник «український слід». Відеодвочастівка «Хто ви, містере Джекі?» Максима Бернадського і Юрія Луканова намагається розповідати про епістолярний роман (?) між нашим відомим політв’язнем радянських часів Валерієм Марченком і голландською активісткою «Міжнародної амністії» Джекі Бакс. Нісенітниці починаються з назви: чому «містер», а не «міс»? Кон’юнктурна природа цього виробу щоразу «вилізає» і в режисерських ляпсусах. Скажімо, подаючи на гіперкрупному плані муху на склі тюремної камери, автори начебто не розуміють, що тим самим візуально асоціюють героя з комахою. Загалом, на висококласному голландському фоні, як у сирі, «наші» дірки.

І нікуди нам від цього не дітися: назвалися європейцями, будь ласка в «кузов» — до невигідних порівнянь. Зокрема, у сфері кіно. «Їх» автори помітно зосереджені на приватному, особистісному як у місцевому, так і в глобальному інтересі. Вони «лізуть» у душу і свідомість, не боячись і не соромлячись нічого, жадібно розглядають світ і докладно рефлексують. Наші автори (коли випадає шанс) усі намагаються говорити про вузько «племінне» й корпоративне, інокультурне й глобальне нам поки що неприховано до лампочки. А говорити ми схильні в тоні самовихвалянь, вередливих нарікань на інших або пропаганди. Наш стиль безсумнівно більш простий, архаїчний, нерозроблений, наївний, молодший. В Європі нас, думаю, чекає не один, а щільна група «старших братів» на кшталт голландського.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі