Скільки українців готові до мобілізації та чому “не все так гладко”, як хотілося б — думка політолога 

Фонд "Демократичні ініціативи" на початку лютого 2022 року, перед повномасштабним вторгненням РФ запитав українців про те, що вони робитимуть у разі війни. Тоді 22,5% респондентів заявили про готовність воювати на фронті — висока цифра.

Соціологи повторили ці запитання наприкінці березня цього року. Цікаво, що пропорції приблизно ці самі. 3% вже воюють. 7% респондентів висловили готовність приєднатися до ЗСУ в разі мобілізації, 9% сказали, що готові приєднатися до Сил оборони, якщо військові дії наблизяться до місця їхнього проживання, розповів професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Мінюсті підрахували, що зможуть мобілізувати із тюрм до двадцяти тисяч осіб

Таким чином, загалом 19% опитаних готові бути на фронті. Ще 35% надають посильну невійськову допомогу. Також, за словами професора, 29% - це ті, хто думає про себе, а не про країну.

“Люди – слабкі і грішні, тож ця категорія є в усіх країнах. Тут не треба дивуватися”, - зазначив Гарань.

“Але наголосимо ще раз – 19% - висока цифра. Це і є наш резерв для мобілізації”, - заявив професор.

Він пояснив, чому ж тоді в питанні мобілізації “не все так гладко, як хотілося б”. На думку професора, існують об’єктивні причини, такі як, зокрема, затягування війни, нестача західної техніки, кров та страждання, а також загибель близьких. 

“Нас приспали надоптимістичними заявами, отож були завищені сподівання. Скандали у владі, роздуті телеграмом і ютубом, які, на жаль, є основними джерелами про війну. Відчуття відсутності справедливості («хто з родичів наших можновладців на фронті»?)”, - додав професор.

Також він вказав на непродуману комунікаційну стратегію як щодо мобілізації, так і щодо поставлення на облік тих, хто перебуває за кордоном. 

“На облік треба ставати, але коли підривається довіра до держави й немає достатніх і вчасних роз’яснень, то відновлювати цю довіру тяжко”, - зазначив Гарань, пояснивши, що потрібна відповідна комунікаційна стратегія влади, а головне — чесна розмова з суспільством. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Відстрочка від мобілізації: чи матиме право на неї чоловік, що отримує освіту вперше

Фокус уваги зараз — на нових законах, що розширяють базу для мобілізації та посилюють повноваження держави у цій сфері. Детальніше про це розмірковував командир роти ударних дронів "Орден Сантьяго" Ігор Луценко у статті "Як зменшити нестачу людей на фронті?".