Форсування «Укррічфлоту». Одній із груп акціонерів вдалося змінити менеджмент провідного українського водного перевізника

На початку тижня правління, а потім спостережна рада «Укррічфлоту» змінили керівництво компанії. А кількома днями раніше, 17 серпня, представники Державної виконавчої служби в супроводі працівників міліції вручили президенту АСК «Укррічфлот» Павлу Підлісному і віце-президенту Михайлу Антипенку повідомлення про їхнє усунення від керівництва компанією в зв’язку з розслідуванням законності здійснених ними раніше операцій з акціями «Укррічфлоту».

Виконувачем обов’язків президента компанії призначено її нинішнього комерційного директора Михайла Чубая. Він запевнив акціонерів, що «Укррічфлот» продовжує працювати в звичайному режимі. Експерти прогнозують, що на зборах акціонерів, запланованих на листопад цього року, Чубая буде призначено президентом компанії.

Підставою для усунення керівників компанії стала кримінальна справа за фактами обміну акцій АСК «Укррічфлот» на акції інших компаній у 2003—2005 роках. Три тижні тому ДКЦПФР теж оголосила про порушення законодавства про цінні папери та господарські товариства при здійсненні цих операцій. Крім того, у липні американська компанія Nextwort Investment, один із акціонерів судноплавної компанії, направила звернення до Генеральної прокуратури України, в якому просила розслідувати факти передачі на баланс кіпрської «Укршипінг лімітед» суден, побудованих АСК «Укррічфлот» на позикові кошти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). У квітні компанія безуспішно намагалася порушити це питання на зборах акціонерів. На думку Nextwort Investment, передача «укррічфлотівських» суден під іноземний прапор може бути однією зі схем уникнення оподаткування і виведення активів «Укррічфлоту» на офшорні компанії.

Кримінальну справу за цими фактами зі змінним успіхом розслідують ще з 2005 року. При цьому Генпрокуратура двічі закривала її. 2006 року ГПУ знайшла порушення в оформленні документів про порушення кримінальної справи, заведеної Дніпропетровською облпрокуратурою. 2007 року справу закрили через відсутність складу злочину. Щоб поновити розслідування, знадобилося звернення американської компанії до суду...

14 травня Печерський районний суд зобов’язав Генпрокуратуру відновити розслідування. В рішенні суду говорилося: «На момент порушення кримінальної справи у слідчого були достатні підстави вважати такими, що є в наявності, ознаки злочину, перед­бачені ст. 191 ч.5 КК України... Винесена постанова про закриття справи є необгрунтованою, передчасною і такою, що перешкоджає встановленню істини в справі».

Це рішення було оскаржене в Апеляційному суді Києва. Але 22 червня він відхилив апеляцію Генеральної прокуратури України і залишив у силі рішення Печерського райсуду столиці від 14 травня про поновлення ГПУ розслідування незаконного виведення активів акціонерної судноплавної компанії (АСК) «Укррічфлот» її посадовцями. Відповідно до рішення, Генпрокуратура «зобов’язана виконати вказівки суду першої інстанції в повному обсязі і встановити істину стосовно зловживань з боку посадових осіб АСК «Укррічфлот». Керівники «Укррічфлоту» виражали намір звернутися з касаційною скаргою до Верховного суду, однак тепер їм доведеться оспорювати в судах своє звільнення.

Нагадаємо: 7 лютого народний депутат від Компартії Алла Александровська оприлюднила документи, що компрометують президента компанії Павла Підлісного та його заступника Михайла Антипенка. Вона розповіла, що у 2003—2005 роках топ-менеджери АСК провели серію операцій з акціями «Укррічфлоту», обмінявши їх на акції трьох підприємств — ВАТ «Енергопромторгресурси», ВАТ «Житомирський завод «Автозапчастина», ВАТ «Каховський завод електрозварювального обладання». За твердженням нардепа, всі ці фірми перебували у стані, близькому до банкрутства.

Як уже писало «ДТ» (див. №5 від 11 лютого 2006 року), у 2003 році було укладено договори про обмін 1,9% і 2,1% акцій «Укррічфлоту» на 1,5-відсотковий пакет акцій ВАТ «Житомирський завод «Автозапчастина». При цьому цінні папери «Автозапчастини» було оцінено в 8,5 гривні за штуку. Двома роками раніше вони котирувалися по 3 коп. за штуку. Усього через рік після цього збори акціонерів ВАТ «Житомирський завод «Автозапчастина» прийняли рішення про ліквідацію підприємства.

Через два роки, у травні 2005-го, ЗАТ «Трудовий колектив АСК «Укррічфлот» вирішив обміняти 4,5% акцій «Укррічфлоту» на 0,8% ВАТ «Каховський завод електрозварювального обладнання». Пакет було виміняно у ЗАТ «Інвест-Транс». За два тижні до цього власником «Інвест-Трансу» стала компанія «БрокТрансІнвест». Каховські акції, щоправда, було оцінено майже у 12 разів дорожче від номіналу.

За даними Павла Підлісного, перед придбанням цих акцій «Укррічфлот» проводив ретельне оцінювання цих підприємств. Зокрема, на базі «Авто­запчастини» планувалося створити підприємство із виробництва запчастин для суден компанії. «Не секрет, що донедавна запчастини закуповували в тому числі й у закордонних виробників, отже, за вже витрачені в рамках цієї виробничої програми кошти можна було придбати кілька таких заводів», писало «ДТ» у №6 за 18 лютого 2006 року. До того ж завод володів 59 гектарами землі. А ще до ліквідації заводу «річфлотівці» обміняли його акції на цінні папери добре відомого у нас і за кордоном флагмана машинобудування — ВАТ «Старокостянтинівський машинобудівний завод», виробництво на якому, за їхніми даними, активно розвивається. «Каховський завод електрозварювального обладнання» оцінювався в 300 млн. грн.

Однак повернімося до «укр­річфлотівських» акцій. 2001 року було створено ЗАТ «Трудовий колектив АСК «Укррічфлот», якому передали акції, що перебували у власності окремих членів трудового колективу. У них на той момент було більш як 20% акцій «Укррічфлоту».

У 2003 році акції «Укрріч­фло­ту» пішли на адресу трьох структур: «Трудовий колектив АСК «Укррічфлот», страхової ком­панії «Дніпрофлот» і ТОВ «Річ­флотсервіс». 2005 року до про­цесу під­ключилася нова струк­тура — створене того ж року ТОВ «Інвест-Транс». Його статутний фонд було сформовано з акцій Каховського заводу зварювального обладнання. Саме ці папери використали для обміну на акції «Укррічфлоту». На користь нової структури передавали свої активи «Трудовий колектив АСК «Укррічфлот», страхова компанія «Дніпрофлот», а також Херсонський і Запорізький річкові порти.

«У результаті серії операцій з обміну акції АСК «Укрріч­флот» стали власністю підприємств, засновниками яких є посадові особи ВАТ АСК «Укрріч­флоту», — стверджує депутат Алек­сандровська. Вона також заявляла, що всі вищезга­дані фірми тією чи іншою мірою контролювалися П.Під­ліс­ним і М.Антипенком. Які, наприклад, були власниками «Річфлотсервісу» й «Інвест-Трансу». А «Трудовий колектив АСК «Укррічфлот» і СК «Дніпрофлот» перебували під їхнім контролем.

Таким чином, на кінець 2006 року «Інвест-Трансу» належали 18,06% акцій АСК «Укррічфлоту», «Річфлотсервісу» — 20,25%, страховій компанії «Дніпрофлот» — 3%. ЗАТ «Трудовий колектив АСК «Укррічфлот» мало 14,1% паперів. Вплив на власників 57,3% акцій, що оцінюються в 180,6 млн. грн., давав змогу топ-менеджменту повністю контролювати компанію. При цьому, якщо 2001 року члени трудового колективу володіли майже 20% акцій, то сьогодні однойменному ЗАТ належать лише 14,1% акцій.

Довідка «ДТ»

«Укррічфлот», створений у 1992 році, є найбільшою судноплавною компанією в Україні (на її частку припадає 45% перевезень морським і річковим транспортом). Здійснює перевезення вантажів і пасажирів між 40 портами країн Європи й Азії. До складу компанії входять понад 200 вантажних і пасажирських суден, п’ять судноремонтних баз, десять портів на Дніпрі, а також представництва в портах Румунії, Болгарії та Словаччини.

Наприкінці квітня 2007 року компанія підписала контракт із ЄБРР про отримання кредиту в розмірі 30 млн. дол. на модернізацію морського та річкового флотів «Укррічфлоту», а також будівництво трьох морських пароплавів і близько 30 барж. Раніше ЄБРР відкрив «Укррічфлоту» кредитну лінію на суму 75 млн. дол. Чистий прибуток компанії 2006 року становив 24,33 млн. грн.