Пинзеник: Бюджет в Україні перестав бути балансом

Поділитися
Після драматичного падіння ВВП у 2009 році Україна демонструє у поточному році позитивну економічну динаміку, проте нинішні темпи зростання не здатні вивести економіку на докризовий рівень...

Після драматичного падіння ВВП у 2009 році Україна демонструє у поточному році позитивну економічну динаміку, проте нинішні темпи зростання не здатні вивести економіку на докризовий рівень. Водночас бюджет із величезним дефіцитом не здатний розв’язати жодної суспільної проблеми.

Про це у статті для «Дзеркала тижня» заявив экс-міністр фінансів Віктор Пинзеник.

«За умови досягнення у поточному році запланованих темпів зростання за обсягами ВВП країна так і не перейде з 2005-го у 2006 рік, а за обсягами промислового виробництва залишиться у 2004 році. Це масштаби економіки п’яти-шестирічної давності», — зауважив Віктор Пинзеник.

Він також нагадав, що дефіцит минулорічного бюджету в 104,3 млрд. грн. (11,4% ВВП) перевищив сумарний дефіцит за всі роки незалежності України.

«Економіку країни вивели на слизьку і тонку кригу. Бюджет із таким розміром невідповідності доходів і видатків не здатний розв’язати жодної суспільної проблеми. Він сам — проблема. Бо баланс перестав бути балансом», — зазначив він.

Екс-міністр фінансів зауважив, що кошти МВФ, які отримала Україна, проблем з бюджетом, на жаль, не вирішили. «Бюджетну дірку прикрили. Вона від цього не зникла, а навпаки, зросла. Її тільки замаскували», — пояснив він.

Коментуючи бюджет 2010 року Пинзеник підкреслив, що декларований дефіцит у нібито 5% ВВП реально сягає майже 16%, або 170 млрд. грн. При цьому бюджетний дефіцит такого розміру — «це занесена сокира над стабільністю «метра», яким вимірюють доходи та видатки.

У такій ситуації, пояснив Пинзеник, неможливо передбачити, коли і в яких розмірах зміняться ціни чи обмінний курс. При цьому характер цих змін в умовах подібної незбалансованості такий, що доходи і видатки при зміні «метра» змінюються неоднаково.

«Цілком правильно прораховане прибуткове інвестування має всі шанси стати збитковим. І не з вини інвестора, а з причин зміни довжини «метра». Така загроза вбиває бажання інвестувати, згадаймо відплив депозитів з банків унаслідок девальвації депозитів, що раніше були ресурсом кредитування розвитку національної економіки», — зазначив Пинзеник.

«Серйозні коливання «метра» можуть взагалі знищити інвестиції, оскільки гроші не здатні виконувати функцію заощаджень (зберігати свою вартість), без якої інвестиційний процес взагалі неможливий. Більшість із нас була свідками цих процесів у 90-х роках», — підсумував Пинзеник.

Докладніше читайте в статті Віктора Пинзеника «По тонкій кризі» у свіжому номері «ДТ».
Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі