Держбюджет-2023: задача на півтора трильйона

ZN.UA Ексклюзив Опитування читачів
Поділитися
Держбюджет-2023: задача на півтора трильйона © depositphotos / archideaphoto
Сподіваємося, що нам допоможуть, інакше біда

Уряд ухвалив проєкт державного бюджету наступного року, і найближчим часом його внесуть у парламент. На відміну від попередніх років, не варто очікувати, що там документ зазнає відчутних змін, — грошей, за які традиційно воюють депутати, просто нема. Настільки, що бюджет не можна буде виконати, якщо західні партнери не дадуть нам 1,5 трлн грн, а населення не почне витрачати гроші, як в останній день.

З таким «мінусом» ми ще ніколи не жили.

Держава планує

Загальна сума доходів держбюджету прогнозується у 1,3 трлн грн. До загального фонду планують залучити 1,1 трлн грн, до спеціального — близько 133 млрд.

Натомість видатки державного бюджету плануються в обсязі 2,6 трлн грн: близько 2,3 трлн із загального фонду і ще 305 млрд грн із спеціального.

Майже половина видатків піде на фінансування національної безпеки та оборони — 1,1 трлн грн. За цією статтею фінансування збільшено втричі, до 17,8% ВВП.

Інші пріоритетні напрямки фінансування такі:

  • пенсійне забезпечення та соціальний захист — 835 млрд грн;
  • охорона здоров’я — 175,7 млрд грн;
  • освіта — 155 млрд грн;
  • підтримка ветеранів війни — 6,8 млрд грн.

Ще 17,4 млрд грн закладено до Резервного фонду, а 19 млрд — до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Як бачимо, видатки перевищують доходи вдвічі — дефіцит держбюджету буде на рівні 20% ВВП, що далеко за межами усіх безпечних для держфінансів орієнтирів. Щомісячний дефіцит становитиме близько 3 млрд дол. проти нинішніх 5 млрд. Сподіваємося, що причина скорочення «дефіцитності» пов'язана не зі сподіваннями на швидке завершення війни «вже до кінця року», а з прицілом на більшу фінансову самодостатність держави.

Що ж, ми намагалися себе в цьому переконати, зазирнувши до розпису наших очікуваних джерел доходів. Вийшло не надто переконливо.

Реальний сектор платить

Податкові надходження мають становити 1,1 трлн грн із загальних 1,3 трлн грн дохідних статей.

Основні джерела:

  • ПДВ та акцизи — 733,6 млрд грн;
  • податки на доходи та прибуток (ПП і ПДФО) — 261 млрд грн;
  • рента — 120,6 млрд грн;
  • мито — 37,9 млрд грн.

Загалом на рівні поточного року, але наступний рік навряд чи буде як під копірку, навпаки, попереду стільки невизначеності, що про стандартний підхід, коли за основу при бюджетуванні береться попередній рік, давно варто забути. Ну, хоча б тому, що до бюджету поточного року вже десяток разів вносилися зміни, а ще тільки вересень. Та й перспективи щодо швидкого відновлення у нас не найкращі.

Чверть компаній майже зупинили діяльність, а 14% — узагалі не працюють, третина працюють, але частково, скоротивши обсяги виробництва. Обсяги врожаїв основних культур скоротилися приблизно на 40% порівняно із минулим роком. Виробництво сталі, чавуну та прокату впало на 35,5% порівняно із довоєнними показниками. Та навіть якби ми жали та виплавляли звичні обсяги сировини, як її продати, якщо сім наших портів досі лишаються заблокованими? Агропромисловий комплекс у розпачі, бо зберігати те, що неможливо швидко продати, ніде, а коштів на будівництво не всім вистачає. Вцілілі металургійні підприємства працюють на мінімальних потужностях. Машинобудування сяк-так тримається на замовленнях від військових, АПК і трохи від «Укрзалізниці». Хімічні виробництва завантажені на 49% і через ціни на газ навряд чи зможуть виробляти більше, навіть якщо знайдуть клієнтів і можливості збуту. Тож доволі дивними виглядають податкові очікування уряду.

Звісно, інфляція, яка вже перевищила 22%, а наступного року має сягнути й усіх 30%, повинна допомогти, ті самі надходження ПДВ якраз напряму залежать від зростання цін у магазинах. Але за однієї умови — сталого споживання.

Громадяни бідніють

З 24 лютого близько 30–40% українців втратили роботу, зарплата ж скоротилася більш як у 75% працюючих. В останньому опитуванні Gradus 66% респондентів зазначили, що їхня найбільша потреба — гроші, 33% відповіли, що це робота. Навряд за таких умов споживання триматиметься на поточному рівні, особливо враховуючи, що навіть ті громадяни, які мають стабільні доходи, не купатимуться як сир у маслі.

Мінімальну заробітну плату Мінфін на 2023 рік встановив у 6700 грн, тобто після планового підвищення з 1 жовтня ц.р. мінімалка надалі не зростатиме аж до кінця 2023-го. Відповідно, не збільшуватимуться ані гарантований державою мінімальний заробіток, ані відрахування єдиного соціального внеску, які напряму залежать від рівня МЗП і є основним джерелом наповнення Пенсійного фонду. Звісно, здається, що для бізнесу МЗП узагалі значення не має, але насправді має, бо роками в Україні простежувався чіткий тренд, що МЗП — це близько 40% від середньої зарплати в країні, тобто все ж на цей показник не лише Пенсійний фонд орієнтується.

Підвищення посадових окладів для працівників-бюджетників також не передбачається — їхній мінімальний посадовий оклад 2023-го становитиме 2893 грн, узагалі на рівні січня 2022-го. Звісно, у бюджетній сфері оклад — це лише 30% заробітків, і здебільшого все тримається на надбавках і преміях, але війна як ніщо інше показала, наскільки такий підхід є ризикованим, бо, залишившись із самими окладами, значна частина бюджетників уже опинилися за межею бідності.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць 2023-го — 2589 грн. Для наведених основних груп населення визначено такі суми:

  • дітей віком до 6 років — 2272 грн;
  • дітей віком від 6 до 18 років — 2833 грн;
  • працездатних осіб — 2684 грн;
  • осіб, які втратили працездатність, — 2093 грн.

Усе це також показники кінця 2022 року, які фактично зафіксовано на весь 2023-й без традиційного триразового підвищення. До прожиткового мінімуму, нагадаємо, прив’язано більшість соціальних виплат від держави та в окремих випадках індексацію посадових окладів. Відмова від його підвищення зазвичай негативно впливає на підтримку найнезахищеніших прошарків населення. Ну, а про його відірваність від споживчих реалій українців годі й говорити.

Отже, ніякого споживчого буму не буде, а 30-відсоткова інфляція, навпаки, заганятиме бідних у жебрацтво, а середняків у бідняки. Але невиконання наших податкових планів, засноване виключно на інфляційних очікуваннях, наразі набуває безпрецедентної ваги, бо на іншій шальці терезів — запозичення у величезних обсягах, і що менше буде податків, то більше має бути тих позик.

Союзники підставлять плече. Сподіваємося…

Позичити наступного року планують близько 1,5 трлн грн. Причому здебільшого ставку роблять на зовнішні позики, очікуючи, що наші союзники зможуть надати нам майже 1,4 трлн грн, тобто десь половину від наших видатків.

І тут дуже хочеться нагадати, що станом на вересень обсяги міжнародного фінансування, яке надійшло Україні, ледь дотягнулися до 540 млрд грн, тобто за шість місяців нам надали лише третину того, що ми плануємо отримати наступного року. Коли увага світу вже не буде постійно прикута до України, даватимуться взнаки і загальна втома від конфлікту, і обурення місцевого населення країн-союзників зростаючими цінами та тарифами. Насправді при нинішніх слабко прогнозованих і стриманих темпах надання нам грошової допомоги розраховувати на більшу та швидшу підтримку — катастрофа.

Особливо зважаючи на те, що у видатках реально залишилося лише те, без чого ну ніяк. Порізали все, від освітньої субвенції регіонам до священних грошей Укравтодору. Офіс президента, КМУ та парламент житимуть за бюджетами зразка 2018–2019 років. Ні про які медгарантії, «єпідтримки» та дотації для аграріїв навіть не йдеться. Треба віддати Мінфіну належне — порізали видатки вони круто. Але в цьому й проблема, адже ті, що залишилися, не можна не профінансувати, бо від них напряму залежатиме, чи існуватиме Україна як така.

Якщо ж позичити всього обсягу не зможемо, найпростішим і найочевиднішим є друк грошей. Щоправда, і наслідки у цього кроку здебільшого прості та неприємні. Наразі Мінфін кокетуючи заклав у бюджет емісію у 90,7 млрд грн, саме на таку суму вони планують надрукувати ОВДП, які потім купить НБУ, запаковуючи нашу емісію у привабливу обгортку. Навряд чи ці 90 млрд їм вдасться витримати, враховуючи усе вищевказане. Цьогоріч обсяги емісії мають перевищити 400 млрд грн. І НБУ уже всіх попередив, що наступного року ми не можемо надрукувати більш як 200 млрд, інакше і інфляція буде суттєво вищою за 30%, і курс у 50 грн за долар здаватиметься казкою. Та найбільший ризик наступного року якраз у тому й полягає, що якщо ми не отримаємо вчасно 1,5 трлн від Заходу, то будемо змушені друкувати гривню, заганяючи нашу економіку у ще більшу кризу.

Нагадаємо, що після падіння більш як на 30% цього року, наступного наша економіка, за очікуваннями уряду, повинна зрости лише на 4,5%. Що ж, судячи із проєкту держбюджету, навіть 4,5% будуть хорошим результатом.

Більше статей Юлії Самаєвої читайте за посиланням.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі